Рішення № 77552770, 30.10.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10292/18

провадження № 2/753/5695/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого – судді Коренюк А.М.

при секретарі Ляшенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна. Мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником автомобіля «Порше», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, й машиномісця № НОМЕР_2, що в підземному паркінгу по вул. Дніпровська набережна, 23 «Б» в м. Києві. 01 січні 2013 року між ним та Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» укладено договір № 60-13 про участь у витратах на утримання паркінгу. 05 грудня 2017 року на території паркінгу по вул. Дніпровська набережна, 23 «Б» в м. Києві невідомі особи пошкодили його майно – автомобіль «Порше», державний номерний знак НОМЕР_1, а саме розстріляли його з автоматичної вогнепальної зброї. За ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, слідчим відділом Дарницького управління поліції ГУ НП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових дозслідувань від 05 грудня 2017 року, в якому він, як власник майна, має статус потерпілого. Згідно з рахунком ТОВ «Віннер ПЦКА» від 12 грудня 2017 року вартість ремонту і відновлення пошкодженого автомобіля становить 1 326 242 грн. 95 коп., які просить стягнути з відповідача, який згідно договору № 60-13 про участь у витратах на утримання паркінгу несе відновідальність за схоронність автомобіля. Вважає, що пошкодження його майна сталося саме внаслідок неналежного виконання відповідачем обов»язку, зокрема, визначеного пунктом 1.9 вказаного договору, що призвело до можливості невідомим особам безперешкодно потрапити на територію підземного паркунгу, де знаходився його автомобіль, та пошкодити його, тим самим, завдавши йому майнових збитків у сумі 1 326 242 грн. 95 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності від 17 квітня 2018 року (а.с.33), позовні вимоги підтримав з тих же підстав та просив задовольнити: стягнути з відповідача на корить позивача в рахунок відшкодування завданих збитків 1 326 242 грн. 95 коп.

Представник відповідач Гудзера Т.С., діючий на підставі ордеру на надання правової допомоги від 17 липня 2018 року (а.с.82), в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та безпідставністю вимог.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 21 вересня 2013 року згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля «Порше», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.10), й відповідно до відомостей витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з 09 вересня 2013 року - машиномісця № НОМЕР_2, що в підземному паркінгу по вул. Дніпровська набережна, 23 «Б» в м. Києві (а.с.11).

01 січні 2013 року між Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» та ОСОБА_2 укладено договір № 60-13 про участь у витратах на утримання паркінгу (а.с. 12-15). Предметом якого є надання вказаним підприємством власнику машиномісця комунальних послуг по його технічному обслуговування.

05 грудня 2017 року на території паркінгу по вул. Дніпровська набережна, 23 «Б» в м. Києві невідомі особи пошкодили належне ОСОБА_2 майно – автомобіль «Порше», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, а саме розстріляли його з автоматичної вогнепальної зброї. За ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, слідчим відділом Дарницького управління поліції ГУ НП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових дозслідань від 05 грудня 2017 року, в якому ОСОБА_2, як власник майна, має статус потерпілого.

Згідно з рахунком ТОВ «Віннер ПЦКА» від 12 грудня 2017 року, проведене на замовлення позивача, вартість ремонту і відновлення пошкодженого автомобіля становить 1 326 242 грн. 95 коп. (а.с.17-19), які позивач просить стягнути з відповідача, який, на його думку, згідно договору № 60-13 про участь у витратах на утримання паркінгу несе відновідальність за схоронність автомобіля.

Позивач вважає, що пошкодження його майна сталося саме внаслідок неналежного виконання відповідачем обов»язку, зокрема, визначеного пунктом 1.9 вказаного договору, що призвело до можливості невідомим особам безперешкодно потрапити на територію підземного паркунгу, де знаходився його автомобіль, та пошкодити його, тим самим, завдавши йому майнових збитків у сумі 1 326 242 грн. 95 коп.

Проте, суд з такою позицією погодитися не може.

Так, позивачем пред»явлено вимоги до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», з яким ОСОБА_2 уклав договір № 60-13 про участь у витратах на утримання паркінгу (а.с. 12-15). Предметом якого є надання вказаним підприємством ОСОБА_2, як власнику машиномісця, комунальних послуг по його технічному обслуговуванню.

Так, згідно п.1 вказаного договору власник місця доручає за плату, а підприємство примає та забезпечує за адресою, визначеною у преамбулі цього договору, виконання робіт (послуг) по технічному обслуговуванню паркінгу власними і залученими силами, а саме: технічне обслуговування електромереж з повіркою приладів оліку у відповідності но нормативно встановлених строків; технічне обслуговування систем оповіщення, припливно-витяжної вентиляції, систем водопостачання та водовідведення у відповідності до нормативно встановлених строків; здійснення за окремим договором планово-попереджувального ремонту паркінгу в межах і обсягах, визначених рішенням зборів «Власників місць»; аварійне обслуговування зазначених систем, забезпечення паркінгу водопостачанням та електроенергією, перезарядку вогнегасників, інші роботи (послуги) по утриманню для забезпечення технологічного процесу в межах витрат, передбачених в калькуляції на утримання паркінгу, в т.ч. роботу чергових. Розмір витрат та види обслуговування можуть змінюватися і визначаються в калькуляції на утримання паркінгу.

Пункт 1.2 договору передбачає, що власник місця використовує для розміщення транспортного засобу місце № НОМЕР_2 у паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 23 «Б», та оплачує підприємству на умовах цього договору свою частку витрат, які пов»язані з виконанням робіт (послуг) за цим договором по утриманню даного паркінгу.

Відповідно до ст.ст. 6, 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 цього Кодексу.

Зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Обов»язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Контитуції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрутованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб»єктивних прав та обов»язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов»язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Контитуції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов»язаний надати суб»єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, якщо особа вважає, що її суб»єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов»язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб»єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно, судом встановлено, що сторони перебувають у договірних/зобов»язальних правовідносинах, проте зобов»язання передбачають надання відповідачем комунальних послуг, а не охоронних щодо збереження чи забезпечення безпеки майна послуг, а тому відповідальність за пошкодження автомобіля позивача, яке мало місце 05 грудня 2017 року на території паркінгу по вул. Дніпровська набережна, 23 «Б» в м. Києві із оціненими збитками в сумі 1 326 242 грн. 95 коп., на позивача, який надає позивачу за договором № 60-13 лише комунальні послуги, не настає.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є не обґрунтованими й не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню; обставини, що підтверджують позовні вимоги, судом не встановлені.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 6, 627, 629, ст. 901, ч.ч.1, 2 ст. 936 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів – для рішень і 15 календарних днів – для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами – через суд першої інстанції.

СУДДЯ: Коренюк А.М.