Рішення № 77551154, 10.10.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4214/17

н/п 2/766/1971/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Красновський В.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності, визнання права власності, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 у період з 15.01.1999 року по 25.08.2004 року. Під час шлюбу ними було придбано домоволодіння, розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Цюрупинська, 30. Рішенням від 15.02.2005 року Комсомольського районного суду м. Херсона визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину домоволодіння за кожним, проведено його реальний розподіл та визначено порядок користування земельною ділянкою. 15.07.2005 року ОСОБА_4 здійснила відчуження належної їй частки домоволодіння на користь ОСОБА_5В, та ОСОБА_8, уклавши договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу. На підставі свідоцтва про право власності від 04.03.2013 року, виданого Реєстраційною службою Комсомольського РУЮ у м. Херсоні, йому належить 63/100 частин спірного домоволодіння.

Вважає, що договір купівлі-продажу від 15.07.2005 року є недійсним, оскільки ОСОБА_4 розпорядилась майном, яке перебуває у спільній частковій власності без його згоди, яка повинна була бути викладена в письмовій формі та завірена нотаріально. Також договір було укладено особою, яка на момент вчинення правочину не досягла повноліття.

Окрім того, зазначив, що про порушення його права йому стало відомо в 2017 року, а тому просив поновити строк на звернення до суду із вказаним позовом.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 11, 34, 202, 203, 205, 215, 369, 655 ЦК України просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15.07.2005 року ВСІ № 276062, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_8 на відчуження 1\2 частини домоволодіння № 30 по вул. 4-а Цюрупинська в м. Херсоні, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано за № 7130; скасувати запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації прав та їх обтяжень за № 9589505 за ОСОБА_5 та за № 9589598 за ОСОБА_8; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення майна у первісний стан; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини домоволодіння № 30 по вул. 4-а Цюрупинська в м. Херсоні, а саме: 1/2 частину житлового будинку літ «А», шлакобетон, житловою площею 40,8 кв. м, загальною площею 61,3 кв. м, з сараями літ «Б», «В», «З», туалетом літ «Д», огорожею № 1,2, водопроводом №3.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав зазначених в позові.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, при вирішенні справи поклалась на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з’явились, надали повноваження представнику.

Представник відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що позивачем невірно обраний спосіб захисту та позовні вимоги подано з порушенням строків позовної давності.

Дослідивши матеріалами справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Частинами 1, 2 статті 362 ЦК України визначено переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності, так у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбу з 15.01.1999 року по 25.08.2004 року.

Під час шлюбу 24.12.1999 року ним було придбано домоволодіння, розташоване за адресою: м. Херсон, вул. 4-а Цюрупинська, 30.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 15.02.2005 року за ОСОБА_4 визнано право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: м. Херсон, вул. 4-а Цюрупинська, 30. Проведено реальний поділ домоволодіння, визначено порядок користування земельною ділянкою, виділивши у власність, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2005 року:

ОСОБА_4 в житловому будинку літ. А приміщення 1-2 (коридор), площею 3, 6 кв. м, приміщення 1-4 (жиле), площею 5,5 кв. м., приміщення 1-5 (жиле), площею 7,4 кв. м.,приміщення 1-6 (жиле), площею 8, 6 кв. м., приміщення ІІ (сіни), площею 1, 9 кв. м., загальною площею в будинку літ. А – 27 кв. м., вартістю 7 075 грн., із надвірними будівлями та спорудами: сарай літ. «Б,б», вартістю 1 024 грн., сарай літ. «Г», вартістю 555 грн., підвал під літ. «Г», Ѕ частина огорожі літ. «1-2» вартістю 370 грн., Ѕ частина водопроводу літ. «№3» вартістю 88 грн. Дійсна вартість виділеної частки 9 112 грн., що становить 50/100 частин від всього домоволодіння.

ОСОБА_1 в житловому будинку літ. «А» приміщення 1-3 (жиле), площею 19, 3 кв. м., приміщення 1 (сіни), площею 10, 2 кв. м., загальною площею в житловому будинку літ. «А» - 29, 5 грн., сарай літ. «З", вартістю 158 грн., дворова вбиральня літ. «д», вартістю 375 грн., 1-2 огорожа Ѕ частина вартістю 370 грн., огорожа № 3, Ѕ частина, водопроводу, вартістю 88 грн. Дійсна вартість виділеної частки 9 034 грн., що становить 50/100 частин від всього домоволодіння.

В користування ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 180, 5 кв. м., разом з будівлями.

В користування ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 180, 5 кв. м. разом з будівлями.

В загальне користування виділено земельну ділянку площею 45, кв. м.

Право власності ОСОБА_4 зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.04.2005 року реєстраційний номер 10589419.

15.07.2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого останні купили в рівних частках належну ОСОБА_4 Ѕ частину житлового будинку літ. «А», шлакобетон, житловою площею 40, 8 кв. м., загальною площею 61,3 кв. м., з сараями літ. «Б», «В», туалетом літ. «Д», огорожею № 1, 2, водопроводом №3, який розташований м. Херсон, вул. 4-а Цюрупинська, 30 на земельній ділянці площею 406 кв. м, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Рішенням Виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради № 189 від 14.12.2012 року змінено ідеальні частки, що належать співвласникам домоволодінь в тому числі і за адресою: вул.4 Цюрупинська, 30. ОСОБА_1П, - 63/100, замість 1/2 , згідно з рішення м Комсомольського районного суду м. Херсона від 15.02.2005 року справа № 2-425/05. ОСОБА_5 – 37/200, замість 1/4 , згідно з договором купівлі-продажу від 15.07.2005 року за р. № 2587; ОСОБА_8 – 37/200 ч., замість 1\4., згідно з договором купівлі-продажу від 15.07.2005 року за р. № 2587.

Право власності ОСОБА_9 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.02.2013 року реєстраційний номер 268706.

Конституцією України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів, який здійснюються в порядку конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного та господарського судочинства.

Виходячи із загальних засад про неприпустимість свавільного втручання держави у сферу особистого життя людини, її цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність - в порядку цивільного судочинства регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільно – процесуальним кодексом звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів або прав свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Звертаючись з позовом до суду позивач просив поновити строк позовної давності, посилаючись на ту обставину, що про йому стало відомо про відчуження ОСОБА_4 належної їй частки тільки у 2017 році після отримання копії спірного договору.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу).

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3-5 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що пропущений строк для звернення до суду, з підстав визначених позивачем, не підлягає поновленню, оскільки як вбачається з рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради про зміну ідеальних часток співвласників у домоволодінні № 189 від 14.12.2012 року, прийнятого на підставі особистих заяв співвласників та підтверджено самими позивачем в судовому засіданні, йому було відомо про відчуження частки у домоволодінні ще у 2012 році.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки відповідно до ч. 4 статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

А тому, права позивача не підлягають захисту у обраний ним спосіб, а саме: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.07.2005 року ВСІ № 276062, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_8 на відчуження 1\2 частини домоволодіння № 30 по вул. 4-а Цюрупинська в м. Херсоні; скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації прав та їх обтяжень; застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення майна у первісний стан; визнання за ним права власності на спірну частку у домоволодінні, оскільки він не є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

З огляду на викладене вище, положення ч. 4 ст. 267 ЦК України, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 1, 4, 16, 256, 257, 261, 267, 359, 361, 362 ЦК України, керуючись ст.ст. 6-13, 76-81, 258, 259, 263- 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19.10.2018 року.

Суддя: В.В. Прохоренко