Постанова № 77550305, 31.10.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/6240/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко А. Я.Номер провадження 22-ц/788/1971/18 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_3;

відповідачі Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2018 року, в складі судді Клименко А.Я., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 10 вересня 2018 року,

в с т а н о в и в:

01 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, мотивуючи тим, що з листопада 2005 року по теперішній час перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Сумихімпром».

Зареєструвавшись на порталі Пенсійного фонду, йому стало відомо, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про сплату страхових внесків, а відповідно і страхового стажу в період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Згідно із особовим рахунком по заробітній платі, внески до Пенсійного фонду за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року із заробітної плати утримувалися.

У звязку з тим, що підприємством порушені строки сплати страхових внесків, право на соціальний захист та на державне пенсійне страхування, просив стягнути з ПАТ «Сумихімпром» заборгованість по страховим внескам як на застраховану особу до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області в сумі 5383,57 грн та зобовязати Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зарахувати період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року до страхового стажу.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому зазначає, що ПАТ «Сумихімпром» зобовязано було під час кожної виплати йому заробітної плати нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду єдиний внесок, який є страховим внеском на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, проте, такий страховий внесок товариством не був проведений вчасно.

Суд першої інстанції не застосував до вказаних правовідносин ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Крім того, при застосуванні ч. ч. 1-3 ст. 19 вказаного Закону суд застосував норму закону, яка не підлягає застосуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зазначає, що ПАТ «Сумихімпром» є страхувальником для працюючих у ньому осіб і відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» повинен здійснювати обчислення страхових внесків застрахованих осіб, проте страхувальником, відповідно до даних персоніфікованого обліку за позивача не було сплачено страхові внески за спірний період, а тому період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року не може бути зарахований до страхового стажу.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника ПАТ «Сумихімпром» Пархоменко Т.В., яка заперечувала проти скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з листопада 2005 року і по теперішній час ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Сумихімпром».

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року у справі № 5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» (а.с. 31).

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині включення до страхового стажу позивача періоду з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року мотивоване тим, що відповідачем ПАТ «Сумихімпром» не було сплачено страхові внески за нього за вказаний період.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що Господарським судом Сумської області встановлено мораторій, а тому погасити утворену заборгованість по страховим внескам за спірний період не має можливості відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права в частині відмови позивачу у стягненні заборгованості по страховим внескам.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правовідносини, які виникли у справі, яка переглядається, регулюються Законами України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною 2 ст. 24 Закону встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 4 ст. 14 Закону, ПАТ «Сумихімпром» є страхувальником для працюючих у ньому осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону (в редакції на час, що діяла на час несплати страхових внесків за позивача), страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно з частиною 2 ст. 20 Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) доходу, на який відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону, облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Персоніфікований облік у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Пунктом 6 ст. 21 Закону передбачено, що облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Персоніфікований облік у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

З вище викладених норм Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» можна зробити висновок, що страхувальник, а в даному випадку це ПАТ «Сумихімпром», зобовязано обчислювати страхові внески та в обовязковому порядку подавати звітність до Пенсійного фонду про сплату таких внесків.

Проте, ПАТ «Сумихімпром» не дотрималося такого порядку та вчасно не сплатило страхові внески за позивача до пенсійного фонду за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Як убачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року порушено провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальним законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності субєкта підприємницької діяльності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредитора.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 16 вказаного Закону, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредиторів та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1 ст. 19 Закону передбачено, що мораторій вводиться на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно з пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає заборону стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нарахування неустойки (штрафу, пені), не застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів) (а.с. 31).

У звязку з постановленням вище вказаної ухвали Управління Пенсійного фонду України в м. Суми 18 березня 2012 року звернулося до Господарського суду Сумської області із заявою про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». Серед вимог кредиторів значиться і заборгованість по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (а.с. 50-51).

З листа ПАТ «Сумихімпром» від 06 вересня 2017 року № 15 2835, який був направлений ОСОБА_3 убачається, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 05 липня 2012 року по справі № 5021/2509/2011 визнано вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Суми та включено їх до реєстру вимог кредиторів (заборгованість, яка виникла до 24 жовтня 2011 року, в тому числі і заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік). Порядок, строки та черговість її погашення буде визначено у плані санації, затвердженому Господарським судом Сумської області (а.с. 12).

З вище викладеного слідує, що заборгованість по сплаті страхових внесків буде погашена у порядку черговості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». Водночас, задоволення вимоги позивача про стягнення з ПАТ «Сумихімпром» вказаного боргу по не сплаті страхових внесків може призвести до подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості з відповідача, що є неприпустимим.

Тобто, існує певна процедура погашення заборгованості під час банкрутства підприємства, яка встановлена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зважаючи на наявність факту порушення справи про банкрутство та включення заборгованості по сплаті страхових внесків, стягнення якої є предметом розгляду зазначеного спору, до реєстру кредиторів, вимоги позивача щодо стягнення вказаної заборгованості є безпідставними.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції застосував до вказаних правовідносин норму закону, яка не підлягає застосуванню, є безпідставними, оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року було порушено провадження у справі про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому вказані правовідносини правомірно регулюються вище вказаним Законом, а відповідно і застосування норм цього Закону є правомірним.

Щодо не застосування судом норм частини 5 статті 19 вище вказаного Закону, слід зазначити, що дія цієї норми розповсюджується на заборгованість саме по заробітній платі, яка могла б утворитися перед позивачем, а не на самі страхові внески.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобовязання Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області включити до страхового стажу позивача періоду з 01 липня по 31 грудня 2010 року підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині закриттю на підставі ч. 1 ст. 377 ЦПК України з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Спір в цій частині стосується пенсійного забезпечення позивача і виник із субєктом владних повноважень, яким є Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо його бездіяльності, а тому за приписами п.1 ч.1 ст.19 КАС України відноситься до юрисдикції адміністративного суду, до якого позивач не позбавлений права звернутися в загальному порядку з адміністративним позовом з дотриманням правил підсудності.

Рішення суду першої інстанції в іншій оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ч. 1 ст. 377, ст. ст. 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по страховим внескам, як на застраховану особу, залишити без змін.

Скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про зобовязання Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області зарахувати період з 01 липня по 31 грудня 2010 року до страхового стажу ОСОБА_3. Провадження у справі в цій частині закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.Ю. Кононенко

Т.А. Левченко

С.С. Ткачук