Постанова № 77549899, 23.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/94/18

Номер справи місцевого суду: 511/1342/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сегеди С.М., Кононенко Н.А.,

За участю секретаря: Ткачук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 серпня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову державного виконавця Київського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 серпня 2017 року постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 грудня 2016 року (ВП №53217746) винесену головним державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про примусове виконання виконавчого листа №511/3215/15-ц, виданого 10 червня 2016 року Роздільнянським районним судом Одеської області про стягнення грошової суми у розмірі 463066,02 грн. з боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 скасовано.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській областіподав до суду апеляційну скаргу, у якій, просить суд скасувати ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 серпня 2017 року та у задоволенні скарги відмовити.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу, АТ «Банк «Фінанси та Кредит», посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали суду, просить апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 456222,68 грн. Роздільнянським районним судом Одеської області 01.03.2016 року ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заборгованість по кредитному договору в розмірі 456222,68 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6843,34 грн. Рішення суду набрало законної сили 20.05.2016 року.

На виконання вказаного рішення Роздільнянським районним судом Одеської області 10.06.2016 року видано виконавчий лист (справа №511/3215/15-ц, провадження 2/511/96/16). У виконавчому листі вказано, що боржник ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Роздільнянським РВ УМВс України в Одеській області 04.04.2005 року, проживає за адресою: 67470, с.Єгорівка, вул. Леніна,46, Роздільнянського району Одеської області.

29.12.2016 року державним виконавцем Київського ВДВС м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом від 10.06.2016 року, який був виданий Роздільнянським районним судом Одеської області.

Постановляючи ухвалу про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2016 року, районний суд виходив з того, що при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем не було вказано причини зміни територіальності примусового виконання за виконавчим листом №511/3215/15-ц та вказано місце проживання боржника ОСОБА_3, яке не зазначено у виконавчому листі. Крім того, у вказаній постанові немає пропозиції про добровільне виконання рішення суду від 01.03.2016 року та не встановлений строк добровільного виконання вказаного рішення.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли в момент дії ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (який набув чинності з 05.10.2016 року), саме такий застосовується при розгляді даної справи (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно із ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно п.1 ч.1 ст. 26 ЗУ від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в заяві про відкриття виконавчого провадження (а.с.34) стягувач зазначив місце проживання боржника ОСОБА_3 – АДРЕСА_1, що територіально відноситься та підпорядковано Київському Відділу державної виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положеннями Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця не покладено обов'язку щодо перевірки місцезнаходження боржника зазначеного у виконавчому документі.

Крім того, з доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що 03.04.2017 року Заступником начальника Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_8 було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме заставного транспортного засобу марки НYUNDAI, модель ACEENT, 2008 року випуску, ВН 6143СА (а.с.36).

Суд першої інстанції не врахував вище наведені фактичні обставини справи та вимоги закону та дійшов хибного висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2016 року є незаконною та помилково її скасував.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду.

Відповідно до приписів п.4 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 серпня 2017 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області– задовольнити частково.

Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 серпня 2017 року- скасувати.

Прийняти постанову.

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову державного виконавця Київського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження- відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.11.2018 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: С.М. Сегеда

ОСОБА_9