Ухвала суду № 77549320, 15.08.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/13590/18

Провадження №2-о/521/345/18

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

15 серпня 2018 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси – Плавич І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про усиновлення, заінтересовані особи – Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_2,–

ВСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду в порядку ст. 14, п. 15 розділу ХІІІ ЦПК України надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 про усиновлення, заінтересовані особи – Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_3.

Як встановлює ст. 13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 293 ч.1 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як передбачає ст. 294 ч.3 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Виходячи зі змісту даних норм, звернення особи до суду повинне відповідати певним вимогам, що регламентуються процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 175, 177, 311, 312 ЦПК України.

Однак, дослідивши відповідні матеріали, суд виявив, що дана заява не відповідає певним вимогам закону, а саме: не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти; не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви у справах окремого провадження, які подано фізичною особою – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, суддя зазначає, що за подачу даної заяви сплаті від заявника підлягає: 352,40 гривень, що визначений Законом України «Про судовий збір». Підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору відсутні.

Згідно з п. 22 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (Заява №23436/03), Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, №18, с.18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29 липня 1998 року, Reports of Judgment and Decisions 1998-V, с.1867, параграф 37).

Водночас, за змістом п.п. 59, 60 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (Заява №28249/95), Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (див. пункт 54 вище і, особливо, вищезазначене рішення, там само, пункт 61 і далі у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства»). Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов’язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, рішення суду у справі «Ейрі проти Ірландії», цитоване вище, там само, п. 25-26). Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв’язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Як встановлює ст. 185 ч.ч.1,2 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суддя вбачає, що дана заява підлягає залишенню без руху із наданням заявникові строку для усунення наведених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 259, 260, п.п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про усиновлення, заінтересовані особи – Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_2 – залишити без руху.

Надати заявникові строк для усунення недоліків впродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Роз’яснити, що у разі, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: І.В. Плавич