Вирок № 77547880, 01.11.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 471/3916/18

Провадження № 1-кп/484/400/18

Кримінальне провадження № 12018150110001879

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3, виданий 08.12.1997 року Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_2, затриманого 25.07.2018 року, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Рибачук М.Б.

потерпілої – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – адвоката Габун А.Л., -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2018 року близько 16.45 години між ОСОБА_1 та його співмешканкою ОСОБА_2 під час спільного розпивання спиртних напоїв за місцем їх спільного проживання, у дворі домоволодіння по АДРЕСА_3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, в ході якого вони ображали один одного нецензурною лайкою.

ОСОБА_1, сидячи на дивані, що розміщений поряд з вхідними дверима житлового будинку, почувши лайку ОСОБА_2 в його адресу, відчув гостру образу на неї, внаслідок чого у нього раптово виник умисел, направлений на спричинення їй тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 схопив правою рукою кухонний ніж, який лежав на дивані та усвідомлюючи, що об’єктом його злочинного посягання є здоров’я співмешканки, діючи умисно, затиснувши ніж пальцями правої руки, розуміючи наслідки, що можуть настати, підвівся та цілеспрямовано наніс один удар ножом в область черевної порожнини співмешканки ОСОБА_2, яка сиділа на фундаменті літньої кухні поруч з будинком, спричинивши їй таким чином тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 464-М від 14.08.2018 року у ОСОБА_2 виявлено: проникаючу колото-різану рану передньої черевної стінки з ушкодженням печінки. Такі тілесні ушкодження могли утворитися у строк, зазначений вище внаслідок одного удару колюче-ріжучим предметом, можливо ножом і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Нанесені ОСОБА_1 тілесні ушкодження ОСОБА_2 перебувають у прямому причинному зв’язку з наслідками, що настали.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння - злочин, відповідальність за який передбачена ст. 121 ч.1 КК України.

Прокурором Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 в інтересах Держави в особі Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні (далі ПЦМБЛ) про відшкодування витрат закладу охорони здоров’я на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в сумі 3 316 грн. 73 коп.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у пред’явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи не оспорював і пояснив, що близько шести років співмешкає з ОСОБА_2 по АДРЕСА_3. 25.07.2018 року близько сьомої години ранку до них прийшла сусідка ОСОБА_5, яка живе за тридцять метрів від них, запитала про роботу і залишилась у них в гостях. Близько дев’ятої години ранку ОСОБА_5 принесла з дому 0,5 літри самогону, який вони випили на трьох порівну, трохи закусили, розмовляли. Потім він приніс ще 0,25 літри самогону, який також випили утрьох. Близько дванадцятої години ОСОБА_5 пішла додому, а він та ОСОБА_2 лягли спати. Прокинулись близько 15–16 години, їх розбудила ОСОБА_5, яка принесла ще 0,5 літри самогону. Вони утрьох випили самогон, після чого ОСОБА_5 пішла додому, а вони з ОСОБА_2 залишились на подвір’ї і почали сваритися. ОСОБА_2 попрікала його тим, що він не працює. Вони займалися домашніми справами і продовжували сваритися. Близько 16-17 години він присів на диван біля вхідних дверей, а ОСОБА_2 присіла навпроти нього на відстані біля одного метру. Вони курили і сварилися. На бильці дивану лежав кухонний ніж довжиною близько 40 см. Не витримавши лайки ОСОБА_2, він психанув, взяв ніж правою рукою і, не підводячись, встромив цей ніж їй у живіт. Все відбулося дуже швидко. ОСОБА_2 може і бачила, що він робить, але не встигла зреагувати, тому що не чекала від нього такого. Раніше він ніколи її не бив. Ніж увійшов у тіло по руків’я, він витягнув його, поклав на бильце дивану. ОСОБА_2 нахилилася, її кров капала на землю, вона затиснула рану рукою. У неї був шок, але свідомості вона не втрачала. Він побіг до ОСОБА_5 і звідти викликав швидку, оскільки свій телефон розбив. Швидка приїхала дуже швидко, надали співмешканці допомогу і забрали в лікарню. Сказали, що самі повідомлять поліцію. Згодом приїхала поліція. Він нічого не приховував, розказав і показав як завдав удару ножом ОСОБА_2, видав свій одяг. У вчиненому розкаявся, дуже жалкує, зараз вони примирилися. Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах ПЦМБЛ визнав повністю.

Крім повного визнання своєї провини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Потерпіла ОСОБА_2 надала суду аналогічні пояснення. Вважає, що вона винна у тому що відбулося, тому що спровокувала ОСОБА_1 до таких дій, тривалий час йому дорікала і він не витримав. Просила суворо не карати ОСОБА_1, вони вже примирилися, вона одужала.

Під час слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_1 у присутності його захисника Габун А.Л., він добровільно показав і розказав, яким чином поранив свою співмешканку ОСОБА_2, що зафіксовано у протоколі слідчого експерименту /а.с.97-100/. В судовому засіданні ані обвинувачений, ані захисник не оспорювали зазначений доказ, не вказували на його нелегітимність з будь-яких підстав, з чого слідує, що під час слідчого експерименту ОСОБА_1 добровільно показав і розказав про обставини вчиненого злочину саме так, як вони відбувалися насправді. Такі обставини відповідають викладеним в обвинуваченні, а також поясненням, які надали обвинувачений та потерпіла в суді.

Обставини обвинувачення також підтверджуються протоколом огляду місця події, проведеного з добровільної згоди ОСОБА_1, під час якого було вилучено ніж, яким він наніс удар ОСОБА_2, одяг та зразки крові; фототаблицею до вказаного протоколу /а.с.71-72,73-78/, заявою ОСОБА_2 про вчинений злочин, в якій викладені аналогічні обставини /а.с.69/.

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 294 від 03.08.2018 року кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО; кров ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. /а.с.85-87/.

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 295 від 10.08.2018 року на фрагменті марлі зі змивом, представленому на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від ОСОБА_2 або ОСОБА_1Ю./а.с.91-95/.

Встановлені висновками імунологічних експертиз факти свідчать про те, що удар ОСОБА_2 не могла завдати якась інша людина.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 464-М від 14.08.2018 року, у ОСОБА_2 виявлено проникаючу колото-різану рану передньої черевної стінки з ушкодженням печінки. Такі тілесні ушкодження могли утворитися у строк, зазначений в ухвалі внаслідок одного удару колюче-ріжучим предметом, можливо ножом і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Достовірно встановити взаєморозташування потерпілої відносно нападника не можливо. У дослідницькій частині висновку зазначено, що вміст алкоголю в крові ОСОБА_2 склав 2,4%. /а.с.102-104/.

Згідно медичного огляду лікаря на стан сп’яніння № 219 від 25.07.2018 року, вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 склав 3,33%, що є гострою алкогольною інтоксикацією /а.с.114/.

Оцінивши у сукупності досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і взаємозв’язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Характер дій ОСОБА_1, встановлених судом; локалізація та характер тілесного ушкодження у потерпілої ОСОБА_2; відносини між обвинуваченим і потерпілою у день події (сварка); напружений психічний стан ОСОБА_1 у цей період, що підтвердила в судовому засіданні потерпіла, свідчать про умисний характер дій ОСОБА_1, направлений на завдання тілесного ушкодження потерпілій. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо; офіційно не працює, заробляє биттям горіхів; раніше не судимий.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає повне визнання своєї вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий, сімейний стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у вигляді позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього деякі обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Оскільки обвинувачений не засуджується до реального відбуття покарання, суд вважає за можливе не обирати щодо нього запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Судові витрати у справі відсутні.

Речові докази у справі, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області - відповідно до ст. 100 КПК України слід знищити.

Заявлений прокурором цивільний позов підлягає повному задоволенню, оскільки судом встановлено, що внаслідок умисних винних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 завдано тілесні ушкодження, з приводу яких вона перебувала на лікуванні у хірургічному відділенні ПЦМБЛ з 25.07.2018 року по 03.08.2018 року – 9 ліжкоднів, з яких 7 днів у липні, 2 дні у серпні. Вартість одного ліжкодня за липень 2018 року становить 405 грн. 47 коп.; за серпень – 357 грн. 97 коп., тобто всього лікарнею витрачено на лікування ОСОБА_2 3 316 грн. 73 коп. /а.с.63,64,112/. Зазначену суму на підставі ст. 1166 ЦК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь лікарні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 ч.1 п.п.1,2, ч.2 п.2 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати раніше обраний ОСОБА_1 запобіжнеий захід у вигляді тримання під вартою і звільнити його з-під варти із зали суду.

Позов прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_2) на користь Держави в особі Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні (р/р 31417544700009, Первомайське УК /м. Первомайськ/ 24060300, ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ОКПО 38011820, ЄДРПОУ 34712085) на відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, 3 316 (три тисячі триста шістнадцять) грн. 73 коп.

Речові докази у справі: змив речовини бурого кольору у пакеті №1, футболку та шорти в сейф-пакеті № 4522387 та пару гумових капців у сейф-пакеті № 4522388 (квитанція №136 а.с.81), кухонний ніж у пакеті №2 (квитанція № 139 а.с.82), зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (квитанція № 134 а.с.89) – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

СУДДЯ: