Постанова № 7754760, 08.12.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 р. Чернівці Справа № 2а-964/09/2470

10 год.12 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання: Гордеєвій О.Б.

за участю представників сторін:

позивач - Гостюк В.І.,

відповідач –Коубіш А.П., Томаш О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індик - Продукт"

до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі

про зобовязання прийняти рішення про відшкодування належної суми податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індик-Продукт» (далі - позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області (далі - відповідач) про зобов’язання прийняти рішення про відшкодування належної суми податку на додану вартість в розмірі 80 833,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем не прийнято рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 80833,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив, що за результатами перевірки відповідачем підтверджено до бюджетного відшкодування суму в розмірі 80833,00 грн., проте після закінчення перевірки відповідач не надав до органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позов частково визнали в частині бюджетного відшкодування в розмірі 1666,67 грн., мотивуючи це тим, що згідно відповіді Кам’янець - Подільської об’єднаної ДПІ Хмельницької області по ТОВ «Вежа Плюс» сума 1166,67 грн. документально підтверджена.

В іншій частині позовних вимог щодо прийняття рішення про бюджетне відшкодування в сумі 79166,33 грн. заперечували з підстав наведених у письмових запереченнях. В поясненнях вказували на відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки за запитами податкового органу проводяться зустрічні перевірки з контрагентами, які перебували у фінансово-господарських відносинах з позивачем, залучених до схеми постачання у І - ІІІ ланцюгах, відповіді по яких, крім першого ланцюгу, ще не отримано. Наполягали на тому, що без проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання до виробника неможливо провести бюджетне відшкодування. Вважають, що дії ДПІ у Кіцманському районі є правомірними, а підстав для відшкодування ПДВ в сумі 79166,33 грн. на дату складання акту та на дату розгляду справи недостатнього, оскільки на запити по 2 та 3 ланці ланцюга не отримано відповіді.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індик-Продукт» (59343, Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. І. Богуна, 16, ідентифікаційний код 33539898) зареєстроване Кіцманською районною державною адміністрацією 13.05.2005 р. В державній податковій інспекції у Кіцманському районі відповідач зареєстрований 01.06.2005 р., платником податку на додану вартість зареєстрований з 03.06.2005 р., однак, у зв’язку із зміною адреси, 14.02.2008 р. проведено перереєстрацію платника податку на додану вартість та видано свідоцтво від 19.02.2008 р. за № 100099600.

Позивачем подано до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 р., яка отримана відповідачем 20.02.2009 р., що підтверджується відповідним штампом. У вказаній декларації позивачем в 25 рядку визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 80833,00 грн. До декларації позивачем подано довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" відповідачем в період з 12.05.2009 р. по 09.06.2009 р. проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 р., про що складено акт № 13/2300/33539898 від 16.06.2009 р. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Індик - Продукт» заявило до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у сумі 1212940 грн., у т. ч. за квітень 2008 р. у сумі 21803 грн., за січень 2009 р. в сумі 80833,00 грн. та за лютий 2009 р. в сумі 1110304,00 грн. ТОВ «Індик - Продукт» подано Розрахунок сум бюджетного відшкодування за січень 2009 р. в сумі 80833,00 грн. З метою підтвердження правомірності сум ПДВ, заявлених до відшкодування, ДПІ у Кіцманському районі передано до ВПМ ДПІ у Сторожинецькому районі лист № 702/7/15-117 від 03.03.2009 р. щодо здійснення заходів для відпрацювання контрагентів підприємства. В ході проведення документальної перевірки щодо заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ порушень не виявлено (а.с. 41 - 42).

У зв’язку з неприйняттям відповідачем рішення про відшкодування підтвердженої суми бюджетного відшкодування, а саме ненаданням до органу державного казначейства висновку, позивач звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі –Закон № 168).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону № 168.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п. 1.5 ст. 1 цього Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 установлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як встановлено судом, порядок отримання бюджетного відшкодування шляхом повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника позивачем дотримано.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Порядок проведення перевірки податковим органом задекларованого платником податків бюджетного відшкодування передбачений п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, відповідно до якого, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачем в ході проведення документальної планової виїзної перевірки щодо заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ порушень не виявлено. Проте, у визначені законодавством строки відповідач не надав до органу державного казначейства висновок про відшкодування вказаної суми.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб’єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) Державною податковою інспекцією у Кіцманському районі, а саме після закінчення перевірки позивача відповідач не надав до органу державного казначейства висновок про відшкодування йому з бюджету 80833,00 грн., тобто допустив бездіяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про суми бюджетного відшкодування позивача.

Доводи відповідача про недостатність підстав для надання висновку про відшкодування ПДВ у зв’язку із призначенням зустрічних перевірок з контрагентами, які перебували у фінансово-господарських відносинах з позивачем, залучених до схеми постачання І - ІІІ ланцюгах та не отримання відповідей, крім першого ланцюгу, суд вважає безпідставними, оскільки законодавець не ставить надання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування. А призначення податковим органом перевірок такого платника податку на додану вартість чи його контрагентів не може продовжити визначений Законом строк надання висновку та відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Часткове визнання відповідачем позову в частині бюджетного відшкодування в розмірі 1666,67 грн. у зв’язку з отриманням відповіді з Кам’янець - Подільської об’єднаної ДПІ Хмельницької області про підтвердження включення ТОВ «Вежа Плюс» суми податку на додану вартість в розмірі 1666,67 грн. до податкових зобов’язань відповідного періоду за виданими позивачу податковими накладними, суд приймає, оскільки відповідно до ст. ст. 112 та 136 КАС України не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та протиправність бездіяльності відповідача щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про суму бюджетного відшкодування.

Частина 1 ст. 94 КАС України визначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріали справи підтверджують понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 94 КАС України зазначена сума судових витрат підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 69, 70, 71, 86, 94, 158, 160- 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Кіцманському районі Чернівецької області прийняти рішення про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Індик-Продукт» належної суми податку на додану вартість в розмірі 80 833,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індик-Продукт» (59343 Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. Івана Богуна, будинок, 16, ідентифікаційний код 33539898, р/р 26005051602588 в ЧФ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 356282) судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 КАС України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.12.2009 р.

Суддя В.К. Левицький