Вирок № 77546291, 01.11.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4227/18

№ провадження 1-кп/646/592/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.18 року м. Харкова

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Шелест І.М., за участю секретаря - Волошко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060000912 від 20.05.2018 року, стосовно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, має середню спеціальну освіту, мешкаючого за адресою: м. Харків, провул. Петрівський, 21, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, засудженого 17.05.2018 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням на 1 рік;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, -

у присутності: прокурора – Лялюка Є., за участю обвинуваченого – ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

09.05.2018 у період часу з 09:00 по 10:00 ОСОБА_1С, знаходячись за адресою: вул. Донецька, 23, м. Харків, діючи умисно, повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження шиферного паркану, яким (огороджена територія домоволодіння по вул. Донецька, 23, м. Харків, незаконно проник на територію двору домоволодіння, що є сховищем для зберігання господарського майна, належного ОСОБА_2. Знаходячись на території двору домоволодіння, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_1 побачив внутрішньо дворовий паркан, підійшовши до якого, руками, без використання підручних засобів, завалив його та відламав два металевих кутка, розмірами 100x100 мм, довжиною, 3 метри кожний, загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2563 від 21.06.2018 - 247 (двісті сорок сім) гривень 50 копійок, після чого разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядивсь викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у даному злочині, надав пояснення про те, що 09.05.2018 приблизно з 9 по 10 годину ранку, знаючи, що господар відсутній, через дірку у шиферному паркані, проник на огороджену територію домоволодіння по вул. Донецька, 23 м. Харків. Знаходячись на території двору домоволодіння, побачив внутрішньо дворовий паркан, підійшовши до якого, руками відламав два металевих кутка, розмірами 100x100 мм, довжиною, 3 метри кожний, які здав у прийомному пункті металобрухту. Щиро покаявся у скоєнні злочину.

За таких обставин суд, враховуючи думку учасників судового провадження, відсутність сумнівів та добровільність їх позиції щодо визнання недоцільним дослідження доказів відносно обставин, які ніким не оспорюються, вважає за можливе розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежити судовий розгляд допитом обвинуваченого та дослідити відомості про особу обвинуваченого, речові докази та судові витрати.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що вину обвинуваченого повністю доведено під час судового розгляду та кваліфікує його дії:

- ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він ніде не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття у скоєнні злочину, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно положень ч. 2 ст. 51 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставину, що пом’якшує покарання, фактичні обставини цього злочину, дані про особу обвинуваченого.

Так, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 свідчать про те, що він ніде не працює, характеризується як особа, схильна до вчинення злочинів. Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 здійснювалися кримінальні провадження за крадіжки, вчиненні за місцем проживання, які ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.09.2017 та 11.11.2017 були закриті у зв’язку з відмовою потерпілої (матері обвинуваченого ОСОБА_1С.) ОСОБА_1 – ОСОБА_3В від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до Досудової доповіді органу пробації (Основ’янського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області) ОСОБА_1 не має готовності до зміни способу життя, що підвищує ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можуть становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень, не можливо здійснити без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Тому, з метою виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів, суд вважає правильними призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах мінімального розміру, визначеного санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

З урахуванням наведених вище обставин, суд вважає неможливим виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання.

Судом встановлено, що 17.05.2018 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 засуджений з ч. 1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на один рік.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 даний злочин вчинив до постановлення вироку від 17.05.2018 року.

Оскільки суд прийшов до висновку про доцільність призначення покарання, яке належить відбувати реально, принцип поглинення, часткового чи повного складання покарань суд не застосовує. За таких умов кожен вирок повинен виконуватися окремо. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з подальшими змінами.

Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_1 не застосовувались.

В той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 у іншому кримінальному провадженні (№ 1208220060001117 від 21.06.2018 ) було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і на даний час він перебуває під вартою, розгляд кримінального провадження не завершено.

Тому суд не вирішує питання про обрання запобіжного заходу і вважає правильним рахувати строк відбуття покарання з моменту ухвалення даного вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи: висновок № 2563 від 21.06.2018 складають 286 гривень і підлягають стягненню з ОСОБА_1.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 01.11.2018 року.

Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.05.2018 виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у прибуток держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2563 від 21.06.2018 у розмірі 286 гривен. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Одержувач платежу: Держава).

Речові докази у справі – два металевих кутка, розмірами 100x100 мм, довжиною, 3 метри– вважати повернутим власнику ОСОБА_2.

На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасникам судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надіслати не пізніше наступного дня після проголошення вироку.

Суддя І.М. Шелест