Рішення № 77545753, 24.10.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 2029/4926/12

Провадження № 2/644/23/18

24.10.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Ізмайлова І.К.

за участю секретаря – Яковлевої М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 2029/4926/12 за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

В травні 2012 року Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_1” звернулося до суду зі вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3

Позивач зазначив, що 01 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 839-06-КВ, відповідно до якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 8297,82 доларів США з розрахунку 10,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 01 грудня 2006 року по 30 листопада 2011 року.

Відповідно до п. 2.4., 2.5 договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 138,30 доларів США по 10 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Виконання ОСОБА_2 зобов’язань щодо погашення кредиту забезпечено порукою відповідно до укладеного договору поруки № 834/06-КВ-П від 01 грудня 2006 року між ТОВ “Український промисловий банк” та ОСОБА_3

30 червня 2010 року між ТОВ “Укрпромбанк”, АТ “ОСОБА_1” та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов’язань ТОВ “Укрпромбанк” на користь АТ “ОСОБА_1”, відповідно до якого позивачу перейшло право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, а відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань систематично не виконував умови кредитного договору.

Виходячи з наведеного позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором № 839-06-КВ від 01 грудня 2006 року, яка станом на 07 травня 2012 року становить 37266,29 грн. грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 26735,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 8292,40 грн., заборгованості за комісіями в розмірі - 2240,89 грн.

13 червня 2012 року ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова провадження у цивільній справі відкрито.

11 квітня 2013 року заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова позов Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

02 листопада 2016 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова заяву відповідачки задоволено, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -скасовано.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно, про що свідчать розписки про отримання судових повідомлень, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач ОСОБА_3 про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно, про що свідчать розписки про отримання судових повідомлень, про причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

У письмовому відзиві позов не визнала та проти його задоволення в частині вимог до ОСОБА_3 заперечувала зазначивши, що відповідно до умов кредитного договору термін повернення кредитних коштів встановлено до 30.11.2011 року, а його повернення передбачено щомісячними частинами не менше 138,30 доларів США не пізніше 10 числа кожного місяця. В той же час законом передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а якщо такий строк договором не встановлено то порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня н67астання строку виконання основного зобов’язання не пред’явив вимоги до поручителя.

Вимога позивача за припиненою порукою не може бути задоволена.

Позивач у своїй відповіді на відзив відповідачки ОСОБА_5 зазначив, що кінцевий строк виконання зобов’язання за договором кредиту встановлено 30.11.2011 року, а позовна заява направлена до суду 17.05.2012 року без пропуску встановленого шестимісячного строку, крім того договір поруки не припинено, а ні сторонами, а ні судовими рішеннями.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 01 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 839-06-КВ за умовами якого банк надав кредит у сумі 8297,82 доларів США з розрахунку 10,5% річних за весь час фактичного користуванням кредитом на строк з 01 грудня 2006 року по 30 листопада 2011 року.

Відповідно до умов зазначеного договору повернення кредиту повинно здійснюватися щомісячно частками у розмірі не менше 138,30 доларів США по 10 число (включно) кожного місяця.

Для забезпечення належного виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань по кредитному договору, між ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_3 01 грудня 2006 року укладено договір поруки № 834/06-КВ-П.

24 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до договору № 839-06-КВ від 01.06.2006 року яким внесені зміни до окремих пунктів договору кредиту в частині стягнення пені, сплати комісії.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Однією з форм договору позики на підставі ст. 1054 ЦК України є кредитний договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором на підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються ті ж правила, що і по договору позики.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

30 червня 2010 року між ТОВ “Укрпромбанк”, АТ “ОСОБА_1” та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов’язань ТОВ “Укрпромбанк” на користь АТ “ОСОБА_1”, відповідно до якого позивачу перейшло право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Фактичний розмір невиконаного грошового зобов’язання за кредитним договором, при передачі активів та кредитних зобов’язань, у валюті кредиту станом на 01.06.2010 року склав 4493,31доларів США, що у гривневому еквіваленті за підрахунками сторін склало 30147,00 грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника.

За розрахунками позивача станом на 07 травня 2012 року внаслідок порушення умов договору за відповідачем ОСОБА_2 утворилась прострочена заборгованість що складає 4383,71 долар США в тому числі 3346,1 долар США тіло кредиту, 1037,61 долар США відсотки та 2240,89 грн. комісія за ведення кредиту, що згідно курсу НБУ становить 37266,29 грн. грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 26735 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 8292,40 грн., заборгованості за комісіями в розмірі - 2240,89 грн.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 не виконав умови кредитного договору № 839-06-КВ від 01 грудня 2006 року, то суд доходить висновку про необхідність стягнення з нього суми заборгованості за кредитом – 26735,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 8292,4 грн., заборгованості за комісіями в розмірі - 2240,89 грн, а разом 37266,29 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 2.4., 2.5., кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 138,30 доларів США по 10 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредиту та виписки по рахунку, убачається, що з часу прийняття на баланс з 01.07.2010 року боржником не здійснено жодного платежу.

27 квітня 2012 року банк, скориставшись правом дострокового виконання боргових зобов'язань, звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з досудовою вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі; а саме: впродовж 30 календарних днів із дати отримання вимоги.

Однак відповідачі кредитні кошти у строки, передбачені вимогою, не повернули.

24 травня 2012 року банк звернувся до суду із зазначеним позовом.

Отже з 30 червня 2010 року, з часу передачі активів та кредитних зобов’язань до 27 квітня 2012 року банк не вчиняв дій до спонукання поручителя виконати зобов’язання протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням. У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

З огляду на положення другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов'язанням.

Договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору (пункт 2.4) встановлено, що відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.

Отже звернення 27 квітня 2012 року з досудовою вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі до поручителя ОСОБА_3, було здійснено після припинення поруки, оскільки з червня 2010 року банк не звертався про погашення кожного чергового платежу, і строк виконання основного зобов'язання для поручителя, судячи з наданих позивачем доказів, настав у грудні 2010 року.

До суду із зазначеним позовом банк звернувся 24 травня 2012 року, тобто з пропуском шестимісячного строку з дня настання строку виконання основного зобов'язання, а тому порука згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України припинилася.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3, оскільки порука за договором № 834/06-КВ-П - припинилась.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України в зв’язку з чим вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” 372,66 грн., понесених витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 247 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” 37266,29 грн. (тридцять сім тисяч двісті шістдесят шість грн. 29 коп.)

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” 372,66 грн. (триста сімдесят дві грн. 66 коп.) понесених витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 розділу VІІІ перехідних положень ЦПК України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 01.11.2018 р.

Позивач: Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1” - 01133, м. Київ вулиця Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020;

Відповідачі: ОСОБА_2 - 61172, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

ОСОБА_3 - 61140, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

Суддя: І.К. Ізмайлов