Рішення № 77545562, 01.11.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3521/18

Номер провадження 2/629/1333/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем в зареєстровану шлюбі з 10.10.2008 року. Від даного шлюбу мають двох дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні, матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає, ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків. Відповідач має задовільний стан здоров’я, працездатний, офіційно не працевлаштований, але має доходи, тому матеріальну допомогу на утримання дітей надавати може. В зв’язку з чим просить стягнути з відповідача на її користь на утримання двох дітей аліменти в твердій грошовій сумі по 1500 гривень на кожну житину щомісяця, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред’явлення заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Позивач в судове засідання не з’явилася, але надіслала до суду телефонограму про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі. Крім цього зазначала, що в разі неявки відповідача по справі в судове засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставлення СМС-повідомлення про виклик до суду, яка міститься в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача, наданої у заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з підстав, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 10 жовтня 2008 року, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серія І-ВЛ № 355987, виданого 30.05.2018 року Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 28. Від даного шлюбу в них є двоє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей. З даних свідоцтв вбачається, що відповідач по справі є батьком дітей. На сьогодні відповідач проживає окремо, добровільно постійної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, аналогічні положення передбачені п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України у постанові від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини.

Відповідач в свою чергу зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, працездатний, має задовільний стан здоров’я, офіційно не працевлаштований, аліментних зобов’язань не має.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач має можливість надавати утримання дитині у зазначеному в позові розмірі.

Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, суд за заяву одержувача визначає аліменти згідно ст. 184 Сімейного кодексу України у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За завою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за іншій період.

Вказану суму аліментів суд вважає достатньою для задоволення розумних потреб дитини, а тому позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Так, згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З матеріалів справи судом вбачається, що днем пред'явлення позову позивачем є 02 липня 2018 року, що підтверджується відміткою на 1 примірнику позову.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню оскільки позивачем належним чином представлені докази в обґрунтування своїх вимог.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Витрати по оплаті судового збору суд покладає на відповідача за позовом.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 280-288 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 166, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства”, Постановою Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року за № 3, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в твердій грошовій сумі по 1500 гривень на кожну дитину щомісяця з індексацією відповідно до закону, починаючи 02 липня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженка смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, громадянка України, НОМЕР_1, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 15.01.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, мікрорайонАДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянин України, не працює, НОМЕР_3, виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 27.06.1995 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.

Суддя Н.А. Смірнова