Ухвала суду № 77544739, 01.11.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4045/18

провадження №2/619/1739/18

Ухвала

01 листопада 2018 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, суддя Нечипоренко І.М.

імена (найменування) учасників справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідачі: Слатинська селищна рада Дергачівського району Харківської області,

Прудянська селищна рада Дергачівського району Харківської області.

Питання, що вирішується ухвалою.

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності залишено без руху та позивачу запропоновано виправити недоліки указані в ухвалі суду, а саме: відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Як передбачено п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Як роз’яснено у п.п.15, 16 Постанови №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК ( в редакції до 15.12.2017) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятоюстатті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Як вбачається з позову позивачем не було зазначено ціну позову та не зазначено докази на підтвердження саме такої вартості. Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить станом на момент звернення до суду 1 відсоток ціни позову, але не менше 704,80 грн. та не більше 8810,00 грн. До позовної заяви додано документ про сплату судового збору ОСОБА_2 в розмірі 704,80грн, тоді як позов містить дві позовні вимоги майнового характеру,тому, враховуючи ціну позову, позивачу необхідно було доплатити судовий збір за наступними реквізитами: рахунок №31217206020200, отримувач: УК Дергачівськ рн/ДергачiР/22030101, код отримувача: 37981703, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку: 899998. Крім того, відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Згідно роз’яснень, які містяться в п. 22 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, в порушення ч.1 ст.1297 ЦК України, п.5 ч.2 ст. 175, ч.2 ст.315, п.2 ч.1 ст.318 ЦПК України заявник не надає та не зазначає зазначає доказів на підтвердження звернення до нотаріуса для оформлення спадкових прав та наслідків такого звернення. Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Як роз’яснено в п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Як передбачено ч.ч.2,4 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. При цьому, позивачем не було надано докази на підтвердження обставин щодо спільного проживання з ОСОБА_3, померлою 22.08.2009, на момент її смерті. Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Як роз’яснено в п.23 Постанови ПВСУ від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Так, позивачем зазначено, що він в 6-місячний строк з заявою про прийняття спадщини не звернувся, проживав з матір’ю разом, при цьому, не було зазначено та не надано докази на підтвердження даного факту.

Зазначена вище копія ухвали судді направлялася позивачу за указаною у позовній заяві адресою: смт Слатине Дергачівського району Харківської областівул. Харківська, 50, кв.9, однак, позивачем отримана не була, у зв’язку з чим повернута до суду.

При цьому, номер телефона чи іншого засобу зв'язку у позові відсутній.

Згідно ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області, Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд харківської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. М. Нечипоренко