Постанова № 7754438, 14.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2010 р. справа № 2а-14019/09/0570

час прийняття постанови: 13.50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріПітель В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного

товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні шляхи України”

до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області

про визнання незаконним та скасування акту ревізії від 03.10.2008р. №060-032 у частині розділу 4.5 сторінки 22 проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму 6,93 тис.грн. в філії „Шахтарський автодор”, сторінки 27 - зайвого перерахування до державних цільових фондів на суму 2662,13 грн., сторінки 24 не нарахування відпускних, які підлягали виплаті у філії „Шахтарський автодор” на суму 16,22 тис.грн.; визнання незаконним та скасування вимоги від 20.11.2008р. №06-10/3860 у частині проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму -6,93 тис.грн. в філії „Шахтарський автодор”, зайвого перерахування до державних цільових фондів на суму 2663,13 грн., не нарахування відпускних, які підлягали виплаті філії „Шахтарський автодор” 16,22 тис. грн.

за участі представника позивача Шеченко В.Г.

представників відповідача Духницька К.Е.

Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства « Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з позовом до Головного контрольно-ревізійного управління України Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання частково незаконним та скасування Акту ревізії фінансово - господарської діяльності Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» за період з 01.01.2005р. по 01.07.2008р. від 03.10.2008р. за № 060-0321; визнання частково незаконною та скасування вимоги від 20.11.2008р. за № 06-10/3860.

Ухвалою суду від 15.07.2009р. було відкрите провадження в адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 28.08.2009р. позовні вимоги були розєднані, а саме: позовні вимоги в частині 1. визнання незаконними та скасування Акту ревізії фінансово - господарської діяльності Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» за період з 01.01.2005р. по 01.07.2008р. від 03.10.2008р. за № 060-0321 в частині:

·Розділу 4.5 стор. 22-проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму -6,93 грн. в філії «Шахтарський автодор», зайве перерахування до державних цільових фондів на суму 2662,13 грн. в акті стор.27;

·В акті сторінка 24 не нарахування відпускних які підлягають виплаті філії «Шахтарський автодор» -16,22 тис.грн.;

2. визнання частково незаконною та скасування вимоги від 20.11.2008р. за № 06-10/3860 Головного контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині:

·Розділу 4.5 стор. 22-проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму -6,93 грн. в філії «Шахтарський автодор», зайве перерахування до державних цільових фондів на суму 2662,13 грн. в акті стор.27;

В акті сторінка 24 не нарахування відпускних які підлягають виплаті Філії «Шахтарський автодор» -16,22 тис. грн. виділені в окреме провадження та розглядаються в рамках справи №2а-14019/09/0570.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області на виконання п.1.2.4.10 плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Донецькій області на ІІІ квартал 2008р., на підставі направлень від 10.07.2008р. №1997,1998 від 15.09.2008р. № 2472, 2473 була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» за період з 01.01.2005р. по 01.07.2008р., про що був складений акт № 060-03-2 від 03.10.2008р.

Позивач не погодився з зазначеним актом та надав заперечення від 23.09.2008р. №185.

Відповідач, не прийняв до уваги вказані заперечення та направив на адресу позивача вимогу про усунення порушень від 20.11.2008р. за № 06-10/3860.

Позивач, посилаючись на Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.199р., Галузеву угоду між Державною службою автомобільних доріг України і профспілкою працівників автомобільного транспорту та дорожнього господарства України на 2005р. (зареєстрована Міністерством праці та соціальної політики України 14.02.2005р. №22) та Галузеву угоду між Державною службою автомобільних доріг України і профспілкою працівників автомобільного транспорту та дорожнього господарства України на 2007р. (зареєстрована Міністерством праці та соціальної політики України 12.03.2007р. №16), не згоден з вищезазначеним актом, просить його визнати незаконним та скасувати в частині:

·Розділу 4.5 стор. 22-проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму -6,93 грн. в філії «Шахтарський автодор», зайве перерахування до державних цільових фондів на суму 2662,13 грн. в акті стор.27;

·В акті сторінка 24 не нарахування відпускних які підлягають виплаті філії «Шахтарський автодор» -16,22 тис.грн.;

2. визнання частково незаконною та скасування вимоги від 20.11.2008р. за № 06-10/3860 Головного контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в частині:

·Розділу 4.5 стор. 22-проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму -6,93 грн. в філії «Шахтарський автодор», зайве перерахування до державних цільових фондів на суму 2662,13 грн. в акті стор.27;

·В акті сторінка 24 не нарахування відпускних які підлягають виплаті Філії «Шахтарський автодор» -16,22 тис. грн.

Заслухавши представник позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області на виконання п.1.2.4.10 плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Донецькій області на ІІІ квартал 2008р., на підставі направлень від 10.07.2008р. №1997,1998 від 15.09.2008р. № 2472, 2473 була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» за період з 01.01.2005р. по 01.07.2008р

За результатами проведеної ревізії відповідачем був складений акт №060-03-2 від 03.10.2008р. (надалі Акт ревізії). Одним з порушень, які відображені у цьому акті (сторінка акту 22) є проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму 9 591,15 грн. в філії „Шахтарський автодор”. Зміст цього порушення розкритий у Довідці ревізії вказаної філії від 05.09.2008р. №051-17/12 (надалі Довідка ревізії), яка є невідємною частиною Акту ревізії позивача. Так, у ній зазначено (сторінка довідки 39), що за період з 01.01.2005р. по 01.07.2008р. у дільниці „Лінійно-виробничий персонал” була відсутня штатна одиниця майстер виробництва, але фактично у книзі нарахування заробітної плати проведено нарахування заробітної плати майстру виробництва. В результаті цього, на утримання понадштатної одиниці позивачем були понесені витрати на заробітну плату у сумі 6929,02 грн. та відповідного перерахування до державних цільових фондів у сумі 2662,13грн.

На підставі Акту ревізії відповідачем відповідно до ст.10 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні” була скерована позивачеві вимога від 20.11.2008р. №06-10/3860. У цій вимозі від позивача між інших порушень вимагається провести коригування внесків до державних цільових фондів по незаконних сумах виплаченої заробітної плати на суму 9,57 тис. грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. 28.04.2005 року позивач згідно з наказом №38-к прийняв ОСОБА_1 на роботу майстром виробництва Амвросіївської дільниці Шахтарської філії. Така посада була передбачена штатним розкладом, що діяв на той час (т.1, а.с. 91). Відповідний запис був зроблений у трудовій книжці ОСОБА_1 (т.2, а.с. 44).

07.03.2006р. керівником позивача був затверджений новий штатний розклад (т.1, а.с. 95), який з 01.01.2006р. передбачав виключення з нього одиниці майстра виробництва та одночасне включення одиниці майстра.

Позивачем у звязку у звязку з наведеною заміною наказ про переведення ОСОБА_1 не приймався. За даними Табеля обліку використання робочого часу з січня 2006 р. по квітень 2006 року ОСОБА_1 зазначений як майстер виробництва, з травня 2006 р. по липень 2006р. майстер.

17.07.2006р. майстер виробництва ОСОБА_1 згідно з наказом відповідача №47-к був переведений слюсарем 6-го розряду. Відповідний запис також був зроблений у трудовій книжці ОСОБА_1 (т.2, а.с. 44).

Як вже зазначалося, у Довідці ревізії відповідачем визначено, що з 01.01.2006р., тобто з дати вступу в дію штатного розкладу без одниниці майстра виробництва, по 01.08.2006р., коли ОСОБА_1 був переведений на іншу посаду, витрати на його заробітну плату на відповідні нарахування до державних цільових фондів визначені як здійснені понадштатному працівнику. Відповідачем у звязку з цим зроблений висновок, що зазначене спричинило завищення витрат у рядку 240 „Витрати на оплату праці” форми 2 за 2006 рік на 2662,13 грн., що є порушенням Закону України „Про бухгалтерський облік”.

Втім, з таким висновком відповідача погодитися не можна. Як вбачається з штатного розкладу філії „Шахтарський автодор”, що діяв з 01.07.2005р. по 01.01.2006р. чисельність лінійно-виробничого персоналу складала 9 осіб, у тому числі майстер виробництва. Заробітна плата майстра виробництва становила 850 грн. та дорівнювала заробітній платі майстра.

Зі змінами штатного розкладу, які відбулися у звязку із затвердженням з 01.01.2006р. нового штатного розкладу, чисельність лінійно-виробничого персоналу не змінилася та також складала 9 осіб. При цьому кількість одиниць майстрів з 2 збільшилася до 3, а майстер виробництва був виключений з штатного розкладу. Заробітна плата майстрів збільшилася та складала 960 грн. Саме таку заробітну плату отримував ОСОБА_1, про що свідчать відповідні довідки позивача (т.2 а.с. 38, 41) та надані ним первинні документи.

Відповідачем не було встановлено прийняття на створену посаду майстра будь-якої особи, а ОСОБА_1 з січня по серпень 2006р. продовжував працювати, отримуючи при цьому заробітну плату на рівні майстра. У звязку з цим фактичні витрати на оплату праці не змінилися, що спростовує наведені вище висновки відповідача про завищення витрат у рядку 240 „Витрати на оплату праці” форми 2 за 2006 рік.

Також у Акті ревізії відповідачем відображено (стор. 24 акту), що позивачем не нараховані відпускні, які підлягали виплаті у філії „Шахтарський автодор” на суму 16,22тис.грн.

Більш докладно зміст цього порушення викладений на сторінці 42 Довідки перевірки. Так, відповідачем вказано, що за період з 01.01.2005р. по 01.07.2008р. у випадках підвищення посадових окладів та тарифних ставок при обчисленні середньої заробітної плати не проводилось коригування на коефіцієнт їх підвищення. Це є порушенням п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, ст. 5 Закону України „Про оплату праці” Колективних договорів на 2005-2008 роки та Галузевих угод між Державною службою автомобільних доріг і профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України на 2005, 2007 роки. У звязку з цим порушенням відповідач зробив висновок про не нарахування відпускних, які підлягали виплаті на суму 16217,42 грн.

На підставі Акту ревізії відповідачем відповідно до ст.10 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні” була скерована позивачеві вимога від 20.11.2008р. №06-10/3860, у якій від позивача між інших порушень вимагається провести донарахування та виплату доплати сум відпускних внаслідок заниження розміру середньомісячної суми заробітної плати.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та заперечень на неї, між спір між сторонами обумовлений різним тлумаченням обовязку враховувати коефіцієнт підвищення заробітної плати при розрахунку відпускних.

При вирішенні спору у цій частині суд виходить з наступного.

Статтею 74 КЗпП України встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Частиною 2 статті 21 Закону України „Про відпустки” визначено, що порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (надалі Порядок). Відповідно до п. 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Позивач вказує на відсутність такого коригування у звязку з відсутністю фінансової можливості внаслідок збитковості філії.

Однак, позивачем не враховане наступне.

Правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах врегульовані Законом України „Про оплату праці”. Відповідно до ст. 22 цього Закону (Гарантії дотримання прав щодо оплати праці) суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Тобто питання з оплати праці, у тому числі заробітної плати за час відпусток, які можуть погіршити встановлені законодавством, угодами та колективними договорами умови не можуть бути вирішені роботодавцем в односторонньому порядку.

З приводу оплати відпусток законодавством (загальним правилом п. 10 Порядку) передбачений обовязок з коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і окладів.

Що стосується угод та колективних договорів, ними встановлені аналогічні правила. Так, пунктом 2.24 Галузевої угоди між державною службою автомобільних доріг України і профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України на 2007 р. встановлено, що розрахунок середньої плати працівників провадиться відповідно до чинного законодавства. Те ж саме передбачене пунктом 2.23 аналогічної Галузевої угоди на 2005 рік. Пунктом 4.5 Колективного договору між адміністрацією ДП „Донецький облавтодор” та профспілковим комітетом філії „Шахтарський автодор” на 2006 рік, передбачений обовязок позивача у випадку збільшення тарифних ставок та посадових окладів, здійснювати індексацію заробітної плати при розрахунку середньої заробітної плати для виплати відпускних. Аналогічні обовязки передбачені п. 4.7 Колективного договору між тими ж сторонами на 2005 рік, п. 4.5 Колективного договору на 2007р.

Наведені норми локальних нормативно-правових актів є спеціальними по відношенню до інших, тому підлягають переважному застосуванню при вирішенні питання обрахування середньої заробітної плати для виплати відпускних.

Отже, при відсутності фінансової можливості для коригування заробітної плати, госпрозрахункові підприємства можуть видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, ніж передбачений п. 10 Положення. При цьому такий наказ має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом. Цього вимагають ст. ст. 5, 22 Закону України „Про оплату праці”.

Аналогічної позиції дотримується Міністерство праці та соціальної політики України, яке пунктом 2 Постанови КМ України №100 від 08.02.1995р. уповноважено надавати роз'яснення з питань обчислення середньої заробітної плати, у листі від 24.10.2008 р. N696/13/84-08.

Таким чином, нормативно-правовими актами, якими врегульоване питання розрахунку середньої заробітної плати для обрахування заробітної плати під час оплачуваних відпусток, передбачений обовязок позивача з вказаного коригування. Доказів прийняття у встановленому законодавством порядку рішення (наказу, розпорядження) про зменшення коефіцієнта, на який має проводитися коригування, позивачем не надано.

За таких обставин висновки акту ревізії у цій частині позивачем не спростовані, що обумовлює відмову у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування вимоги від 20.11.2008р. №06-10/3860 у частині не нарахування відпускних, які підлягали виплаті філії „Шахтарський автодор” 16,22 тис. грн.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконним та скасування акту ревізії від 03.10.2008р. №060-032, вони також задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до п. 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.

Згідно з п. 3 цього Порядку акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (п. 46 зазначеного Порядку).

Пунктом 7 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» в Україні встановлено, що контрольно-ревізійні управління в областях мають право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до п. 10 ч.1 зазначеної статті ті ж органи мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З наведених норм випливає, що юридичні наслідки у вигляді обовязку з виконання та відповідальність у разі порушення такого обовязку повязані саме з вимогами, які згідно з п. 46 наведеного вище Порядку оформлюються письмово. Акт ревізії виконує функцію з фіксації результатів проведеної ревізії, безпосередньо не змінює права та обовязки позивача, оскільки обовязковою для виконання є саме вимога, а не акт ревізії. Скасування тільки лише акту ревізії не спричинить будь-яких наслідків для позивача.

З урахуванням цього вимоги позивача про визнання незаконним та скасування акту ревізії від 03.10.2008р. №060-032 задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити згідно зі ст. 94 КАС України відповідно до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні шляхи України” до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання незаконним та скасування акту ревізії від 03.10.2008р. №060-032 у частині розділу 4.5 сторінки 22 проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму 6,93 тис.грн. в філії „Шахтарський автодор”, сторінки 27 - зайвого перерахування до державних цільових фондів на суму 2662,13 грн., сторінки 24 не нарахування відпускних, які підлягали виплаті у філії „Шахтарський автодор” на суму 16,22 тис.грн.; визнання незаконним та скасування вимоги від 20.11.2008р. №06-10/3860 у частині проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму -6,93 тис.грн. в філії „Шахтарський автодор”, зайвого перерахування до державних цільових фондів на суму 2663,13 грн., не нарахування відпускних, які підлягали виплаті філії „Шахтарський автодор” 16,22 тис. грн. задовольнити частково.

Скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 20.11.2008р. №06-10/3860 у частині проведення витрат на утримання позаштатних одиниць в межах фонду оплати праці на загальну суму -6,93 тис.грн. в філії „Шахтарський автодор”, зайвого перерахування до державних цільових фондів на суму 2663,13 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні шляхи України”(83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6А, ЗКПО 32001618) судові витрати з судового збору у сумі 0 грн. 85 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені у судовому засіданні 14 січня 2010 року. Постанова буде виготовлена у повному обсязі 19 січня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.