Постанова № 77543368, 26.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1970/18

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

26 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника відповідача: Іванова Ю.В.,

представника третьої особи: Матящук Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної аудиторськлї служби України, про визнання протиправною, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Державна фінансова інспекція України, про визнання протиправною та скасування постанови №55834076 від 08.05.2018 про закінчення виконавчого провадження; зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2015 у справі № 822/6177/15 та провести примусове виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду №822/6177/15 від 18.09.2017, шляхом зобов'язання Державної фінансової інспекції України донарахувати та виплатити позивачу середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.05.2011 по 24.06.2015 року у розмірі 237457,41 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року стягнуто з відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в дохід Державного бюджету України штраф в сумі 5268 (п'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Відзиви на апеляційну скаргу від позивача та третьої особи на адресу Віницького апеляційного адміністративного суду не надходили, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі відкрито провадження у справі №822/1970/18.

Цією ухвалою, зокрема, зобов’язано представника відповідача надати суду належним чином завірені матеріали ВП № 55834076. Одночасно, судом надано Відповідачу 15-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для надання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. Копію вказаної ухвали отримано Міністерством юстиції України 25.06.2018.

Ухвалою від 27.06.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд повторно витребував у Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірені матеріали ВП 55834076.

Ухвалу від 27.06.2018 відповідач отримав 27 червня 2018 року електронною поштою (themis@minjust.gov.ua), що підтверджується довідкою від 02.07.2018.

Станом на 03.07.2018 року ухвалу відповідач не виконав, повідомлення про не можливість подати витребувані документи із зазначенням причин суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали не надав.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійгов висновку про те, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не виконав свої процесуальні обов'язки, зокрема, не виконав вимоги ухвали суду від 20.06.2018, ухвали від 27.06.2018 та у визначені строки не повідомив про неможливість подати докази.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст.і 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6-7 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

Ч. 8 ст.80 КАС України передбачено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Оцінюючи питання про правомірність застосування до відповідача заходів процесуального примусу, колегія суддів звертає увагу на систематичне невиконання відповідачем вимог суду та виходить з наступного.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що з урахуванням особливостей отримання поштової кореспонденції Міністерством юстиції України відповідно до Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 № 973/5, державному виконавцю Відділу про існування ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 стало відомо лише 05.07.2018, після накладення відповідних резолюцій.

Водночас, особливості документообігу в Міністерстві юстиції України не є поважною причиною невиконання вимог ухвали суду про витребовування матеріалів виконавчого провадження, оскільки державний виконавець не є окремим учасником цієї справи, а про ухвалу від 20.06.2018 року відповідачу було відомо з 25.06.2018 року. Крім того, про ухвалу від 27.06.2018 року віповідачу було відомо з 27.06.2018 року.

При цьому в матеріалах справи відсутні листи чи повідомлення на виконання ухвал Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 та від 27.06.2018 року або про обставини, що унеможливлюють виконання відповідачем вимог цих ухвал.

Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що з урахуванням строків для надання відзиву на позовну заяву, встановлених ухвалою суду від 20.06.2018 року, відповідач був об'єктивно обмежений в часі, наданому для підготовки правової позиції, оскільки подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком відповідача, та жодним чином не впливає на обов'язок відповідача виконати вимоги ухвали суду, яка набрала законної сили.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року становить 1762 грн.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу і виді штрафу в сумі 5268 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано вирішив питання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 26 вересня 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Совгира Д. І. Курко О. П.