Постанова № 7754310, 12.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-16558/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Галатіної О.О.

при секретарі                                                  Мичак О.С.

за участю:

представників позивача                              Пигіда Є.С., Васильченко Л.Г.

представника відповідача          - 1                    Козіна Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ УКРАЇНА» до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування, суд,-

ВСТАНОВИВ:

09.10.2009 року, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю«ФОРТЕ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачами не здійснені дії по бюджетному відшкодуванню позивачу ПДВ за серпень 2008 р., вересень 2008 р., квітень 2009 р., травень 2009 р. в загальній сумі 467602 грн.

Крім того, зазначає, що відповідач – 1 здійснював перевірки достовірності відомостей в податкових деклараціях.

Разом з тим, бюджетного відшкодування здійснено не було.

Тому, просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача - 1 і відповідача – 2 по неповерненню сум бюджетного відшкодування в розмірі 467602 грн. позивачу, а також стягнути з Державного бюджету України на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок бюджетне відшкодування по ПДВ в розмірі 231530 грн. за серпень 2008 р., 134418 грн. за вересень 2008 р., 50139 грн. за квітень 2009 р., 51515 грн. за травень 2009 р., а всього в розмірі 467602 грн. та крім того, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок витрати по сплаті судового збору в розмірі 1703,4 грн.

Крім того, позивач надав суду клопотання про уточнення позовних вимог, у якому позовні вимоги викладає наступним чином:

Позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок бюджетне відшкодування по ПДВ в розмірі 226741 грн. за серпень 2008 р., 134418 грн. за вересень 2008 р., 50139 грн. за квітень 2009 р., 51515 грн. за травень 2009 р., а всього у розмірі 462813 грн.

Іншу частину позовних вимог позивач залишив без змін.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначивши, що за результатами проведення позапланових виїзних перевірок з питань правомірності заявлених до відшкодування сум з ПДВ по деклараціях за серпень – вересень 2008 р., квітень – травень 2009 р., відповідачем – 1 підтверджені суми у загальному розмірі 462813 грн. За результатами планової перевірки по декларації за серпень 2008 р. прийнято повідомлення – рішення від 29.05.2009 р. № 0000422342/0 про зменшення суми до відшкодування у розмірі 8956 грн. По декларації за вересень 2008 р. за результатами перевірки прийнято повідомлення – рішення від 19.12.2008 р. № 0001452342/0 про зменшення суми до відшкодування у розмірі 5967 грн. По декларації за травень 2009 р. також було зменшено суму до відшкодування у розмірі 1505 грн. (повідомлення – рішення від 14.08.2009 р. № 0000762342/0).Податкові повідомлення – рішення щодо зменшення сум ПДВ позивачем не оскаржувались.

Крім того, зауважили, що ним до відповідача – 2 неоднаразово направлялись висновки податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на рахунок позивача у загальному розмірі 462813 грн.

Тому, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Представник відповідача -2 в судове засідання не з»явився, суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення на позов, у яких, зокрема, вказав, що на теперішній час до ГУДКУ у Донецькій області реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на розрахунковий рахунок не надходив, у зв»язку з чим, не можливо було відшкодувати заборгованість.

          Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, що з»явились, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФОРТЕ УКРАЇНА» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 31279561), зареєстроване виконавчим комітетом Артемівської міської ради 05.07.2001 року, є юридичною особою, є платником податку на додану вартість.

У судовому засіданні встановлено та це не оспорюється сторонами, що 22.09.2008 року позивач надав до Артемівської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 р. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року. В рядку 25 податкової декларації за серпень 2008 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 235 697 грн.

У період з 06.11.2008 р. по 19.11.2008 р. відповідачем – 1 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008 р. по 31.07.2008 р., за наслідками якої складено акт від 20.11.2008 р. № 2746/23/31279561, з висновку якого випливає, що на порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 р. № 168 із змінами та доповненнями, позивачем завищено суму податкового кредиту за серпень 2008 р. у розмірі 4167 грн., у результаті чого зменшене від»ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту по декларації за серпень 2008 р.

20.10.2008 року позивач надав до Артемівської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 р. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року. В рядку 25 податкової декларації за вересень 2008 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 140 385 грн.

У період з 08.12.2008 р. по 19.12.2008 р. відповідачем – 1 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2008 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2008 р. по 31.08.2008 р., за наслідками якої складено акт від 19.12.2008 р. № 3340/23/31279561, з висновку якого випливає, що на порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.7.2а п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 р. № 168 із змінами та доповненнями, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2008 р. у розмірі 5967 грн.

19.12.2008 р. відповідачем – 1 було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0001452342/0, зі змісту якого вбачається, що на підставі вищевказаного акту перевірки за порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.7.2а п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 р. № 168 із змінами та доповненнями та згідно з п. п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 із змінами та доповненнями, на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. із змінами та доповненнями, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5967,00 грн.

19.05.2009 року позивач надав до Артемівської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 р. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року. В рядку 25 податкової декларації за квітень 2009 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 50139 грн.

У період з 17.06.2009 р. по 23.06.2009 р. відповідачем – 1 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2009 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р., за наслідками якої складено акт від 26.06.2009 р. № 2518/23/31279561, з висновку якого випливає, що проведеною перевіркою не встановлено заниження або завищення бюджетного відшкодування, задекларованого суб’єктом господарювання у декларації за квітень 2009 р. у сумі 50139 грн.

22.06.2009 року позивач надав до Артемівської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 р. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року. В рядку 25 податкової декларації за травень 2009 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 53020 грн.

У період з 22.07.2009 р. по 07.08.2009 р. відповідачем – 1 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2009 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2008 р. по 31.08.2008 р., за наслідками якої складено акт від 12.08.2009 р. № 2937/23/31279561 зі змісту якого вбачається, що на порушення п. п. 7. 7.2 а п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 р. № 168 із змінами та доповненнями, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за травень 2009 р. у розмірі 1505 грн.

14.08.2009 р. відповідачем – 1 було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0000762342/0, зі змісту якого вбачається, що на підставі вищевказаного акту перевірки за порушення п. п. 7. 7.2 а п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 р. № 168 із змінами та доповненнями та згідно з п. п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 із змінами та доповненнями, на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. із змінами та доповненнями, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1505,00 грн.

Таким чином, загальний розмір підтвердженої суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування за деклараціями за серпень-вересень 2008 року та квітень – травень2009 р. становить 462 813 грн.

З огляду на вищевикладене, відшкодуванню з бюджету підлягає сума 462 813 грн.

Стаття 71 КАСУ передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачами не доведена правомірність своїх дій.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, пов’язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом „в” п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, відповідач надав у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” до органу державного казначейства висновки про суми відшкодування позивачеві залишку суми ПДВ за серпень-вересень 2008 року та квітень – травень2009 р.

Таким чином, відповідачем -1 були здійснені усі необхідні дії для отримання позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог до цього відповідача суд відмовляє.

Разом з тим, органом Державного казначейства сума податку позивачу не відшкодована. Позивачу не відшкодовано суму ПДВ за серпень-вересень 2008 року та квітень – травень2009 р.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Пунктом 1 абзацу 3 статі 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 70 КАС України передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно до приписів статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою є саме від’ємне значення за результатами звітного періоду. Від’ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того, підпункт „а” п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді. Відповідачем не встановлено фактів порушення позивачем податкового законодавства. Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит серпня-вересня 2008 року та квітня – травня 2009 р.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету.

Відповідно до п.4 Наказу ДПА та Державного Казначейства України від 21.05.2001 року №200/86 “Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість”, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Податковий орган подає висновки не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем були виконані необхідні вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банківській установі.

Як передбачено п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680В, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування за деклараціями за серпень-вересень 2008 року та квітень – травень2009 р. року у сумі 462813 грн.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ УКРАЇНА» до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ УКРАЇНА» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26001190703910 в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 31279561 бюджетне відшкодування по ПДВ в розмірі 226741 (двісті двадцять шість тисяч сімсот сорок одна) гривня за серпень 2008 р., 134418 (сто тридцять чотири тисячі чотириста вісімнадцять) гривень за вересень 2008 р., 50139 (п»ятдесят тисяч сто тридцять дев»ять) гривень за квітень 2009 р., 51515 (п»ятдесят одна тисяча п»ятсот п»ятнадцять) гривень за травень 2009 р., а всього у розмірі 462813 (чотириста шістдесят дві тисячі вісімсот тринадцять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ УКРАЇНА» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703 (одна тисяча сімсот три) гривні 40 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 12 січня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 17 січня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Галатіна О.О.