Рішення № 77543086, 24.10.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 554/2563/17

Провадження № 2/553/104/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.10.2018 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіна Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Полтавської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради, Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, про встановлення земельного сервітуту,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до територіальної громади в особі Полтавської міської ради про встановлення земельного сервітуту, в якому вказує, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.03.2004 року являється власником жилого будинку за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська (раніше – Нариманівська), 3, та власницею земельної ділянки за вказаною адресою. Оскільки в будинку відсутня каналізаційна мережа, вона вирішила її побудувати, найближчий колодязь, до якого можливо підключитись, знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2, обладнати його можливо лише з використанням сусідньої земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а. Оскільки відповідно до листа управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради № 01-02-01-22/1267 від 24.07.2015 року земельна ділянка за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, не сформована, інформація щодо власника відсутня, а Полтавське міське управління земельних ресурсів листом № 01-04-01-07/479 від 15.03.2017 року роз’яснило, що за рішенням суду може бути встановлений сервітут.

Просить встановити на користь ОСОБА_1 безоплатний безстроковий земельний сервітут щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, на будівництво, обслуговування та експлуатацію системи водовідведення із земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 3.

На підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 19.06.2017 року справу передано на розгляд Ленінському районному суду м. Полтави.

Згідно з ухвалою від 04.07.2017 року справу прийнято до провадження суддею Ленінського районного суду м. Полтави Парахіною Є.В.

Ухвалою суду від 24.07.2017 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради та Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва.

Ухвалою суду від 18.10.2017 року за клопотанням позивача та її представника по справі призначено судову земельно-технічну експертизу.

На виконання ухвали суду 28.03.2018 року отримано висновок судової земельно- технічної експертизи № 15-18 від 22.03.2018 року.

17 травня 2018 року позивач уточнила зміст позовних вимог з урахуванням висновку експерта, звернулась з відповідною письмовою заявою, в якій виклала позовні вимоги в наступній редакції: просить встановити на користь ОСОБА_1 безоплатний безстроковий земельний сервітут площею 441 кв.м, який передбачає користування чужою земельною ділянкою за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, для будівництва, обслуговування та експлуатації системи водовідведення із земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 3, до каналізаційного колектора, який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2, у відповідності до запропонованого у варіанті № 1 висновку № 15-18 від 22.03.2018 року судової земельно-технічної експертизи плану проходження мережі К1.

Ухвалою суду від 21.08.2018 року до участі у справі залучено в якості третьої особи Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. В ході слухання справи позивач звернулася з заявою про розгляд справи без її участі, в якій вказувала, що просить позов задовольнити.

Представник відповідача територіальної громади в особі Полтавської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Надав письмове заперечення на позов, в якому не оспорюючи той факт, що земельна ділянка, про користування якою ставить питання позивач, є комунальною власністю міста, наполягав на тому, що територіальна громада в особі Полтавської міської ради є неналежним відповідачем у справі, оскільки права та інтереси позивача не порушувала, користувачем земельної ділянки є Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва.

Представники третьої особи Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва вказували, що заперечують проти позову, просили відмовити в його задоволенні, оскільки мешканці житлового будинку, розташованого на орендованій технікумом земельній ділянці по вул. Підмонастирська, 2-а, в м. Полтаві, заперечують проти встановлення сервітуту на ній. В ході судового розгляду справи представник третьої особи надала заяву з проханням продовжувати розгляд справи без її участі, в якій вказала, що з приводу вирішення позовних вимог покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи КП "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради в судове засідання не з’явився, надавши заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та зазначає, що при вирішенні позовних вимог покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснення на позов не надав.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні у справі докази, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши доводи, наведені учасниками справи в обґрунтування своєї позиції, та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.03.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої полтавської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-271, являється власником жилого будинку за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська (раніше – вул. Нариманівська), 3, що також підтверджується витягом КП ПБТІ "Інвентаризатор" про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3153479 від 23.03.2004 року.

Домоволодіння № 3 по вул. Підмонастирська в м. Полтаві розташоване на земельній ділянці, що належать ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 174282 від 05.08.2009 року щодо земельної ділянки загальною площею 1000 кв.м, кадастровий номер 5310136700:16:002:0056, цільове призначення – землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд – 1000 кв.м) та Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 174283 від 05.08.2009 року щодо земельної ділянки загальною площею 454 кв.м, кадастровий номер 5310136700:16:002:0067, цільове призначення – землі житлової та громадської забудови (для ведення садівництва – 454 кв.м).

З пояснень позивача ОСОБА_1 та наявних у справі документів вбачається, що домоволодіння № 3 по вул. Підмонастирська в м. Полтаві не обладнане каналізаційною мережею.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказала, що обладнання в її житловому будинку водовідведення можливе шляхом підключення до міської каналізаційної мережі - найближчого колодязя, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2, що можливо виконати лише з використанням сусідньої земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, яка перебуває у комунальній власності міста.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Згідно ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, а діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 7 ст. 319 ЦК України)

Відповідно до ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Таким чином, сервітут - це право обмеженого користування чужим майном.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Відтак, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі й у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Правові підстави користування чужою земельною ділянкою визначені в ст. 404 ЦК України, відповідно до якої право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідно до ст. 98 ЗК України зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною земельною ділянкою з метою усунення недоліків своєї ділянки.

Згідно роз'яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року, при вирішенні спорів щодо встановлення сервітуту судам слід з'ясовувати, чи звертався позивач з такою вимогою безпосередньо до власників майна і чи вирішувалося це питання між сторонами в добровільному порядку, чи не будуть внаслідок установлення сервітуту порушуватись права власників майна або інших його користувачів, чи може позивач задовольнити свою потребу у користуванні своїм майном інакше як установленням такого сервітуту. У рішенні суд повинен зазначити, в якій саме частині належного відповідачу майна встановлено сервітут і в якому розмірі, чітко визначити обсяг прав особи, що звертається з питанням обмеженого користування чужим майном. При цьому слід враховувати, що закон вимагає саме від позивача надання суду доказів того, що задоволення його потреб неможливо здійснити яким-небудь іншим необтяжливим для відповідача способом.

З метою підключення житлового будинку до централізованих мереж водовідведення ОСОБА_1 зверталася до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал".

Листом від 18.06.2015 року за вих. № 2/1465 КП ПОР "Полтававодоканал" повідомило ОСОБА_1, що з метою надання технічних умов на підключення житлового будинку по вул. Нариманівська, 3, до центральних мереж водовідведення необхідне наступне: геодезична зйомка в масштабі 1:500 місцевості за її адресою; копія технічного паспорту садиби; у випадку підключення до відомчої або приватної каналізаційних мережі, надати дозвіл власника мережі, також при необхідності надати дозвіл власника земельної ділянки, по якій пройде проектуєма мережа.

На звернення позивача КП "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради листом від 11.03.2016 року за вих. № Ж904 повідомило, що не заперечує проти підключення каналізаційної мережі приватного житлового будинку № 3 по вул. Нариманівській до каналізаційного колодязя, розташованого біля житлового будинку № 2 по вул. Нариманівській, якщо такі дії не несуть порушення діючих законодавчих, нормативно-правових актів, дотримання будівельних норм.

Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру листом № 01-04-01-07/403 від 15.03.2017 року повідомило ОСОБА_1 у відповідь на її лист стосовно надання дозволу на укладення договору сервітуту щодо використання земельної ділянки по вул. Підмонастирськів, 2-а, з метою підключення каналізаційної мережі житлового будинку по вул. Підмонастирська, 3, що земельний сервітут може бути встановлений відповідно до статей 98-100 Земельного кодексу України.

З листа КП ПОР "Полтававодоканал" за вих. № 2/1665 від 13.07.2015 року вбачається, що на балансі підприємства знаходиться мережі ЖЕД № 1, в тому числі дворові каналізаційні мережі житлового будинку по вул. Нариманівська, 2. За даними КП ПОР "Полтававодоканал", мережі до житлового будинку по вул. Нариманівська, 2-а, були запроектовані і побудовані в 1956 році та знаходяться на обслуговуванні власника житлового будинку та прибудинкової території.

Крім того, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради листом від 24.07.2015 року в межах повноважень, враховуючи архівні матеріали, за зверненням позивача повідомило ОСОБА_1 про відсутність у безпосередньому розпорядженні інформації балансоутримувача житлового будинку по вул. Нариманівська, 2-а, та прилеглої до нього території. Одночасно проінформувало, що відповідно до відомостей публічної кадастрової карти України, розміщеної за адресою: http:www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку по вул. Нариманівська, 2-а, не сформована.

Згідно листа Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради за вих. № Ж-01-06-01/10/1666 від 16.09.2015 року на звернення ОСОБА_1, за наявною інформацією в управління житловий будинок за адресою: м. Полтава, вул. Нариманівська, 2-а, знаходиться на балансі Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Полтава, площа Слави, 4/2. Відповідно до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року "прибудинкова територія – це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку". Відповідно до правил балансоутримувач житлового будинку обслуговує закріплену прибудинкову територію.

Зі змісту довідки Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва Міністерства освіти і науки України за вих. № 494 від 15.09.2017 року вбачається, що на балансі технікуму знаходиться житловий 8-квартирний будинок, розташований за адресою: м. Полтава, вул. Нариманівська, 2-а.

Право власності Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва Міністерства освіти і науки України на будинок за адресою: м. Полтава, вул. Нариманівська, 2-а, підтверджується також Свідоцтвом про право власності на будівлю від 11.06.1953 року, відповідно до якого Житлове управління Полтавського міського відділу комунального господарства засвідчує, що домоволодіння, що знаходиться в м. Полтава по вул. Нариманівська, 2-а, дійсно належить Полтавському залізничному технікуму на праві власності повністю. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Полтавського міської ради депутатів трудящих № 389 від 25 травня 1953 року. Право власності зареєстроване 03.07.1953 року в облінвентарбюро м. Полтава

В ст. 42 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинку, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Згідно ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Наявні у справі документи дають підстави для висновку, що земельна ділянка площею 3034 кв.м, на якій знаходиться будинок № 2-а по вул. Підмонастирській в м. Полтаві, перебуває у користуванні Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва згідно рішення виконкому Полтавської міської ради.

На підтвердження вказаних обставин третьою особою Полтавським будівельним технікумом транспортного будівництва надано суду копію з викопіювання та генерального плану земельної ділянки за вказаною адресою.

Разом з тим, з повідомлення Державного архіву Полтавської області від 18.08.2017 року № 06-14/74 вбачається, що документи виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящих за 1938-1941 роки в Державному архіві Полтавської області не зберігаються, у зв’язку з чим не має можливості надати копію рішення виконкому міськради про виділення земельної ділянки за адресою: вул. Нариманівська, 2-а, м. Полтава. Велика кількість документів довоєнного періоду була втрачена у зв’язку з тимчасовою окупацією території Полтавської області нацистськими загарбниками під час Другої світової війни (1941-1943 рр.)

Земельна ділянка площею 3034 кв.м за адресою: м. Полтава, вул. Нариманівська, 2-а, зареєстрована за землекористувачем, що підтверджується архівним витягом від 12.09.2017 року № 06-14/81 із додатку № 1 до рішення виконавчого комітету Полтавської міської Ради депутатів трудящих від 29.11.1954 року № 777 "Про затвердження матеріалів обміру кварталів №№ 139, 311, 312, 369, 377, 381, 390, 399, 422, 425, 440, 442, 450, 454, 457, 459, 461, 468, 479, 483, 495, 496, 501, 502, 504, 508 а, 517, 518, 521, 523, 524, 525, 527, 534, 535, 539, 554, 555, 560, 574, 575…".

Земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Нариманівська, 2-а, площею 3034,0 кв.м присвоєно кадастровий номер 5310136700:16:002:0021, що підтверджується довідкою про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці з реєстрацією в Державному земельному кадастрі м. Полтава від 31.01.2003 року за вих. № 933/1, яка видана на підставі заяви Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва.

При цьому, Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва звітує за формою податкової декларації з плати за землю, затвердженою наказом Міністерства фінансів України. До звіту включається земельна ділянка за адресою: м. Полтава, вул. Нариманівська, 2-а (житловий будинок), кадастровий номер 5310136700:16:002:0021 площею 3034,0 кв.м. На земельну ділянку за вказаною адресою розраховується сума пільги.

Стаття 99 ЗК України визначає види права земельного сервітуту, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту як то: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Вищевказана стаття визначає й конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту, в ч. 1 ст. 99 ЗК України визначено, що вимагати встановлення видів земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок.

Таким чином, ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом.

Наявні у справі докази свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № 3 по вул. Підмонастирська в м. Полтаві, а відповідно, є належним суб'єктом звернення щодо встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до вимог ст.100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки відповідно до ч. 2 ст. 402 ЦК України.

Частина 3 ст. 402 ЦК України передбачає, що у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України, зокрема, визначено правові підстави права користування чужою земельною ділянкою, а саме, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 15-18 від 22.03.2018 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_3, технічна можливість встановити земельний сервітут на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, для будівництва, обслуговування та експлуатації системи водовідведення із земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 3, до каналізаційного колектора, який розташований поруч з житловим будинком за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2, технічно існує. Експертом запропоновано єдиний варіант встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, для будівництва, обслуговування та експлуатації системи водовідведення із земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 3, до каналізаційного колектора, який розташований поруч з житловим будинком за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2, у відповідності до запропонованого плану проходження мережі (К1). Як вбачається із запропонованого плану проходження каналізаційної мережі, який виконаний згідно викопіювання та топографо-геодезичної зйомки в М1:500 по вул. Підмонастирській, наданого службою Містобудування кадастру управління з питань містобудування та архітектури м. Полтави, довжина мережі водовідведення через земельну ділянку № 2-а буде складати 73.5 м (25.0+19.0+35.0-1.5-4.0). Де 1.5 м – відстань від проектуємого колодязю (К-3пр) до огорожі земельної ділянки № 2-а з боку вул. Підмонастирська, а 4.0 м – відстань від існуючого колодязю (К-6 існ) до огорожі між земельними ділянками № 2-а та № 2. Вздовж лінії трубопроводу каналізаційної мережі на частині земельної ділянки № 2-а виникає обмеження (згідно додатку 8.1 ДБН 360-92**) в частині неможливості здійснювати будівництво будівель і споруд на відстані 3.0 м по обидві сторони від трубопроводу каналізаційної мережі. Площа обмеженого використання земельної ділянки складає 441 м2 (73.5х(3.0+3.0)). В даному випадку у відповідності з нормативними вимогами, виникає право встановлювати земельний сервітут площею 441 м2 (а саме: право прокладання і експлуатації лінії електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій), яке передбачає право користування чужою земельною ділянкою для прокладання каналізаційної мережі через земельну ділянку № 2-а по вул. Підмонастирська у м. Полтаві.

Зміст висновку судової земельно-технічної експертизи № 15-18 від 22.03.2018 року та інші наявні у справі докази, на переконання суду, доводять, що позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості покращити житлові умови та обладнати в житловому будинку за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 3, який належить їй на праві власності, каналізацію в інший спосіб, ніж запропонований експертом.

При цьому, при встановленні сервітуту особа набуває права користування чужим майном лише в обсязі, необхідному для задоволення своїх потреб.

При таких обставинах та враховуючи роз'яснення, що містяться в п. 22-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 4 від 16.04.2004 року, згідно яких умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, суд вважає вимоги позивача законними та обґрунтованими.

Листом за вих. № 161 від 07.03.2017 року директор Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва повідомив ОСОБА_1, що квартири в будинку по вул. Підмонастирська, 2-а, всі приватизовані і мешканці проти використання земельної ділянки для прокладання каналізаційної мережі через двір будинку. Адміністрація будинку не може надати дозвіл на проведення та підключення каналізаційної мережі без згоди мешканців будинку.

Відповідно до спільної заяви мешканців будинку № 2-а по вул. Нариманівська в м. Полтаві, адресованої директору Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва, мешканці даного будинку заявляють, що категорично проти проведення через подвір’я їхнього будинку каналізаційної мережі для мешканців приватних будинків вул. Підмонастирської. Вказують, що їх двір має огорожу, доглянутий, багато насаджено багаторічних квітів, фруктових дерев. Вони слідкують за порядком у дворі і прилеглій до дому території.

Разом з тим, жодних об'єктивних доказів того, що встановлення сервітуту в спосіб, запропонований позивачем, що ґрунтується на висновках судового експерта, будь-яким чином обмежить права та охоронювані законом інтереси фактичного користувача земельної ділянки по вул. Підмонастирська, 2-а, в м. Полтаві, яким є Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва, та мешканців розташованого на ній житлового будинку, судом не встановлено. У зв'язку з цим, відповідні доводи представника відповідача, наведені в обґрунтування заперечень проти позову, суд вважає неспроможними і такими, що не заслуговують на увагу.

Оцінюючи доводи представника відповідача про те, що територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради не є належним відповідачем у даному спорі, суд бере до уваги той факт, що земельна ділянка за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, перебуває у комунальній власності м. Полтави. Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що вона передана у користування Полтавському будівельному технікуму транспортного будівництва. Разом з тим, в розпорядженні користувача земельна ділянка відповідача та, як наслідок, у суду відсутнє рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого передано вказану земельну ділянку, відсутній правовстановлюючий документ на неї, оформлений у відповідності з чинним земельним законодавством, що відповідно, не дає можливості встановити обсяг повноважень третьої особи як користувача.

За змістом положень ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Наявні у справі документи дають підстави для висновку про те, що право користування земельною ділянкою за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, Полтавським будівельним технікумом транспортного будівництва, у відповідності з вимогами вищенаведених норм на час розгляду справи судом не оформлене та не зареєстроване.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про недоведеність того факту, що Полтавський технікум транспортного будівництва має повноваження на укладення договорів з оформлення сервітуту частини земельної ділянки.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що каналізаційна мережа, до якої є можливість під’єднати домоволодіння позивача, перебуває в комунальній власності міста Полтави, земельна ділянка за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, є комунальною власністю територіальної громади міста, а звернення позивача до відповідних структурних підрозділів виконавчого органу міської ради свідчать про існування перешкод в позасудовому вирішенні питання, яке є предметом спору, суд приходить до висновку, про обґрунтованість пред’явлення позивачем вимог саме до територіальної громади міста в особі Полтавської міської ради.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання – ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1) до територіальної громади в особі Полтавської міської ради (місцезнаходження – м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ - 05384689), треті особи - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради (місцезнаходження – м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ - 13961729), Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва (місцезнаходження – м. Полтава, пл. Слави, 4/2, код ЄДРПОУ - 01393094), Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру (місцезнаходження - м. Полтава, вул. Соборності, 36), про встановлення земельного сервітуту – задовольнити.

Встановити на користь ОСОБА_1 постійний на безоплатній основі земельний сервітут загальною площею 441 кв.м, який передбачає користування чужою земельною ділянкою за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2-а, кадастровий номер: 5310136700:16:002:0021, користувачем якої є Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва, - для будівництва, обслуговування та експлуатації системи водовідведення із земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 3, до каналізаційного колектора, який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Підмонастирська, 2, у відповідності до плану проходження мережі К1 згідно варіанту № 1 висновку судової земельно-технічної експертизи№ 15-18 від 22.03.2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 31.10.2018 року.

Суддя Ленінського районного

суду м. ПолтавиОСОБА_4