Вирок № 77542011, 26.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6835/18

н.п. 1-кп/415/816/18

ВИРОК

Іменем України

26 жовтня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 06.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240001852

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Золоте Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, інвалідом не являється, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Пухкало О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2018 року у вечірній час доби, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння , знаходячись у парку, розташованому біля меморіального комплексу «Пам’ять» на проспекті Перемоги міста Лисичанська, побачив на лавочці сплячого потерпілого ОСОБА_3 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів шляхом вільного доступу з кишені спортивних штанів останнього, таємно викрав мобільний телефон марки «Prestigio Muze D1 PFP1285DUO» вартістю 367 гривень 72 копійки, а також карту пам’яті марки «Kingston», об’ємом 2 Gb, вартістю 43 гривні 33 копійки, які належать потерпілому ОСОБА_3.

Після чого обвинувачений ОСОБА_1 зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду, згідно висновку товарознавчої експертизи №19/113/9/1049-183е від 23.08.2018 на загальну суму 411 гривень 05 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України.

30 серпня 2018 року під час досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1, укладено угоду про примирення.

За умовами цієї угоди сторони, а саме – потерпілий ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_1, остаточно примирилися і дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість за ч.1 ст.185 КК України у зазначеному діянні.

Також зазначеною угодою визначено покарання, яке має понести підозрюваний ОСОБА_1, у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, і наслідки її невиконання.

Заслухавши доводи обвинуваченого та потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз’яснивши та з’ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про примирення, з’ясувавши у потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення. Згідно з вимогами ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

На підставі об’єктивно з’ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому суд з’ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Окрім того, судом також з’ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 715 (сімсот п’ятнадцять) гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду від 30 серпня 2018 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи від 23.08.2018 за №19/113/9/1049-183е, у розмірі 715 (сімсот п’ятнадцяти) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м.Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 06 серпня 2018 року, мобільний телефон марки «Prestigio Muze D1, який знаходиться згідно розписки у потерпілого ОСОБА_3 – повернути потерпілому ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко