Рішення № 77541711, 22.10.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/463/18

Провадження № 2/390/406/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Пасічника Д.І.,

при секретарі – Рац М.О., Шматковій А.І.,

за участі сторін:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Аджамська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Аджамська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, який помер 01 березня 2015 року. Судові витрати по справі покласти на позивача.

Свої вимоги мотивував тим, що 01 березня 2015 року помер батько позивача - ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_5, 01 березня 2015 р. відкрилась спадщина на домоволодіння № 88 по вул. 1 Травня в с. Аджамка, Кіровоградського району, Кіровоградської області та земельну ділянку площею 5,2466 га., яка розташована на території Аджамської сільської, Кіровоградського району, Кіровоградської області. ОСОБА_1 є рідною дочкою померлого, яка відповідно до положень ст. 1261 ЦК України належить до спадкоємців першої черги за законом і відповідно до положень чинного законодавства має право на вступ у спадщину. Інших спадкоємців першої черги крім дружини ОСОБА_6 і дочки ОСОБА_1 померлий не мав. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Так склалося життя, що ОСОБА_1 перебуваючи у цивільному шлюбі з громадянином ОСОБА_7 Молдова, починаючи з 2015 року постійно проживає за межами України у ОСОБА_7 Молдова, у домоволодінні ОСОБА_8 і ОСОБА_8, які є інвалідами І групи і потребують постійного догляду, тому ОСОБА_1 здійснює за ним постійний догляд. Останній раз до смерті батька ОСОБА_1 перебувала в Україні в кінці січня початку лютого 2015 року, а потім спілкувалася з батьками лише в режимі мобільного зв'язку. Про смерть батька і матері їй не було нічого відомо, звідний брат ОСОБА_3 про смерть батьків не повідомив. По приїзду в Україну у лютому - березні 2018 ро у вона взнала, що її батько помер, що спонукало ОСОБА_1 07 березня 2018 року звернутися до державного нотаріуса Кіровоградської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5, але нотаріусом ОСОБА_1 було роз'яснено, що заяву про прийняття спадщини нотаріусу вона мала подати до 01 вересня 2015 року. Оскільки вона цього своєчасно не зробила, то вважається такою, що не прийняла спадщину, а спадщину після батька і матері прийняв ОСОБА_3. Тому вона була змушена звернутись до суду, вважає причину пропуску об'єктивною та поважною.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення по суті та просили визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, оскільки вважають позовні вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними від так незаконними оскільки позивач не надав суду необхідних, належних, допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві. Події зазначені в позові не відповідають дійсності. Просили відмовити в задоволені позовної заяви в повному обсязі, надали пояснення по обставинам справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надала до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив розглядати справу за відсутності представника сільської ради.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що працює бібліотекаром, вказала, що живе навпроти будинку який належав померлим батькам позивача та відповідача, до смерті батьків померлі жили самі але їм допомагав відповідач, на початку березня 2015 року помер батько ОСОБА_5 а потім через місяць померла мати ОСОБА_6 На похороні ОСОБА_5В був присутній син ОСОБА_1 – ОСОБА_4. Діти ОСОБА_1 в селі не живуть. Вказала, що останній раз бачила ОСОБА_1 в селі в лютому 2017 року біля будинку. В будинку після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ніхто не живе, відповідач прийняв спадщину.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що є приватним підприємцем, депутатом сільскої ради, волонтером, вказала, що ОСОБА_1 знає. Вказала, що на похороні ОСОБА_5В був присутній син ОСОБА_1 – ОСОБА_4. Діти ОСОБА_1 в селі не живуть. Вказала, що останній раз бачила ОСОБА_1 в селі в лютому 2017 року біля будинку, а також ОСОБА_1 була у тітки (рідної сестри ОСОБА_5В.).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що відповідач є її чоловіком, а позиває є звідною сестрою відповідача. Вказала, що 01.03.2015 року помер ОСОБА_5 на похороні ОСОБА_5В був присутній син ОСОБА_1 – ОСОБА_4. 09.05.2015 року померла ОСОБА_6, на похороні зі сторони ОСОБА_1 ніхто не був, на сорок днів приїздила дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_9. Останній раз бачила ОСОБА_1 в селі в лютому 2017 року біля будинку, а також ОСОБА_1 була у тітки (рідної сестри ОСОБА_5В.). Вказала що в кінці лютого 2017 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Людмила – дочка ОСОБА_1 часто приїздила до відповідача, та ОСОБА_9 спілкувалася по телефону з ОСОБА_1

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 березня 2015 року помер батько позивачки - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії І-ОЛ № 255326 виданого 09 лютого 2018 року Кіровоградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 7.

Факт родинних зв'язків позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ОЛ № 055491, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00019554963 від 09.02.2018 року та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ОЛ № 024396.

Після смерті ОСОБА_5, 01 березня 2015 р. відкрилась спадщина на домоволодіння № 88 по вул. 1 Травня в с. Аджамка, Кіровоградського району, Кіровоградської області та земельну ділянку площею 5,2466 гa., яка розташована на території Аджамської сільської, Кіровоградського району, Кіровоградської області.

ОСОБА_1 є рідною дочкою померлого, яка відповідно до положень ст. 1261 ЦК України належить до спадкоємців першої черги за законом і відповідно до положень чинного законодавства має право на вступ у спадщину. Інших спадкоємців першої черги крім дружини ОСОБА_6 і дочки ОСОБА_1 померлий не мав.

09 травня 2015 року померла ОСОБА_6 дружина померлого ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОЛ № 255325 виданого повторно 09 лютого 2018 року Кіровоградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 16.

Згідно з свідоцтвами про право на спадщину за законом посвідчених державним нотаріусом Кіровоградської районної державної нотаріальної контори 21.02.2017 року зареєстрованими в реєстрі за № 2-91 та № 2-92 встановлено, що спадкоємцем домоволодіння № 88 по вул. 1 Травня в с. Аджамка, Кіровоградського району, Кіровоградської області та земельної ділянки площею 5,2466 гa., яка розташована на території Аджамської сільської, Кіровоградського району, Кіровоградської області, що належало ОСОБА_5, який помер 01.03.2015 року, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, є ОСОБА_3.

Згідно з довідкою за вих. № 294 від 14.02.2018 року виданої виконкомом Аджамсьої сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області встановлено, що померлий ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1967 року та до дня смерті 01 березня 2015 року проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 по вул. 1Травня, 88, Кіровоградського району, Кіровоградської області. На день його смерті разом з ним за вищевказаною адресою проживала та була зареєстрована його дружина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 09.05.2015 року. Померлий виписаний з даного житлового будинку в зв’язку зі смертю. Заповіт від імені ОСОБА_5 виконавчим комітетом Аджамської сільської ради Кіровоградського району, Кіровоградської області не посвідчувався.

Відповідно до довідки за вих. № 295 від 14 лютого 2018 року виданої виконкомом Аджамсьої сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області встановлено, що померла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1967 року та до дня смерті 09 травня 2015 року проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4. На день її смерті з нею за вищевказаною адресою ніхто не був зареєстрований і не проживав. Померла виписана з даного житлового будинку в зв’язку зі смертю. Заповіт від імені ОСОБА_6 виконавчим комітетом Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області не посвідчувався.

Відповідно до довідки за вих. № 296 від 14 лютого 2018 року виданої виконкомом Аджамсьої сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, дійсно зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_6, її сім’я складається: син – ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7; дочка – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8; син – ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9; онука – ОСОБА_15 – ІНФОРМАЦІЯ_10.

На звернення ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 від 07.03.2018 року щодо прийняття спадщини після ОСОБА_5, померлого 01 березня 2015 року, державним нотаріусом позивачу роз’яснено про можливість звернення до суду за визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до відповіді на запит суду Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер 01 березня 2015 року, перетинала кордон України в пункті пропуску Платонове, а саме: 08.12.2015 року в’їзд – 10.12.2015 року виїзд; 10.12.2016 року в’їзд – 22.12.2016 року виїзд; 22.12.2016 року в’їзд – 31.12.2017 року виїзд; 08.02.2018 року в’їзд – 14.02.2018 року виїзд; 24.02.2018 року в’їзд – 06.03.2018 року виїзд.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 цього Кодексу, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування», передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. До поважних причин пропуску зазначеного строку можуть бути віднесені, як-то: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо або коли спадкоємець за станом здоров'я не мав можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі мотиви пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до п. 2 ОСОБА_16 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, про судову практику розгляду цивільних справ, при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Помилковою є практика судів, які визнають причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними із порушенням вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК, відповідно до якої обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, хвороба, перебування позивача-спадкоємця в іншому регіоні України у зв'язку із відрядженням, службовою необхідністю не можуть підтверджуватись лише показаннями свідків.

Крім того, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі 6-1215цс16 від 14 вересня 2016 року, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

В якості поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем зазначено, що вона перебуваючи у цивільному шлюбі з громадянином ОСОБА_7 Молдова, починаючи з 2015 року постійно проживає за межами України у ОСОБА_7 Молдова, у домоволодінні ОСОБА_8 і ОСОБА_8, які є інвалідами І групи і потребують постійного догляду, а тому ОСОБА_1 здійснює за ним постійний догляд, однак вказані обставини не можуть бути визнані в якості поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки з матеріалів справи та пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер 01 березня 2015 року, приїздила з Молдови до України, а саме: 08.12.2015 року в’їзд – 10.12.2015 року виїзд; 10.12.2016 року в’їзд – 22.12.2016 року виїзд; 22.12.2016 року в’їзд – 31.12.2017 року виїзд; 08.02.2018 року в’їзд – 14.02.2018 року виїзд; 24.02.2018 року в’їзд – 06.03.2018 року виїзд.

Таким чином, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_17 не надала належних та допустимих доказів того, що з березня 2015 року по березень 2018 року їй не було відомо про смерть її батька, а також доказів того, що її проживання за межами України в указаний період було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку із чим позивач не виконала свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду від 06 червня 2018 року у цивільній справі № 592/9058/17-ц.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності доводи позовної заяви щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та докази, якими їх підтверджено, суд вважає, що наведені позивачем обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску встановленого строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 1225, 1261, 1268, 1258, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 11, 13, 77-81, 89, 235, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Аджамська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя «підпис»

З оригіналом згідно

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_18