Вирок № 77540192, 01.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15590/18

Провадження № 1-кп/344/857/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Хоростіля Р.В.,

з участю секретаря Басюк С.Р.,

прокурора Федорина І.І.,

потерпілих ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника Черепія О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за наступних обставин.

12.06.2014 року близько 11год. 30хв. ОСОБА_3 будучи неофіційно працевлаштованим прийшов на територію незакінченого будівництва відпочинкового комплексу, що по вул. Б. Хмельницького, 90 в м. Івано-Франківськ, де був на випробувальному терміні по домовленості та приступив до роботи, в процесі якої у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою власного збагачення, із основного корпусу будівництва відпочинкового комплексу, що по вул. Б. Хмельницького, 90 в м. Івано-Франківськ, таємно викрав п’ять мішків цементу «Ц/Б-Ш-400-Н» вагою 50кг кожний, вартістю 54грн. за один мішок, загальна вартість яких згідно накладної № 5326 від 02.05.2014 року становить 270грн. і один мішок клею «БудМастер, Клей-11», вартістю 39грн., та переніс їх в допоміжний корпус на території вищезазначеного будівництва, в якому жодні роботи не виконувались. Однак, ОСОБА_3 не виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений потерпілим ОСОБА_1 Отже, ОСОБА_3 намагався таємно викрасти майно, яке належало потерпілому ОСОБА_1 на загальну суму 309грн.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за наступних обставин.

Так, 21.02.2015 року близько 00год. 40хв. перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, зустрівся із своєю знайомою ОСОБА_2, з якою попередньо домовився про зустріч. Надалі ОСОБА_3, зустрівшись з ОСОБА_2, направились до квартири АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_2 Знаходячись у приміщенні даної квартири ОСОБА_3 побачив, що ОСОБА_2 зняла свої золоті прикраси та поклала їх у шкатулку, яка знаходилась у спальній кімнаті і в цей час у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та тим, що ОСОБА_2 знаходилась на балконі та розмовляла по мобільному телефоні, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою власного збагачення, таємно викрав із шкатулки, яка знаходилась у спальній кімнаті, золотий ланцюжок із кулоном, вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 4.3-330/17 від 14.12.2017 року становить 1166,85грн., після чого, попрощавшись з ОСОБА_2 покинув приміщення зазначеної вище квартири, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на дану суму.

Під час судового провадження 31.10.2018 року між потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоди про примирення, відповідно до змісту яких сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження, обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3, який у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних злочинів. Також сторонами узгоджено міру покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - у виді громадських робіт на строк сто годин. При цьому, обвинувачений та потерпілі повністю розуміють наслідки укладення та затвердження угод про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, просив суд затвердити угоди про примирення, укладені з потерпілими, наслідки укладення та затвердження угод, вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угод він розуміє.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні 31.10.2018 року також просили суд затвердити укладену між ними та обвинуваченим угоду про примирення, наслідки затвердження судом угоди їм також зрозумілі. В судове засідання 01.11.2018 року не з’явились. Однак просили завершити розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності.

Прокурор зазначив про можливість затвердження угод про примирення, укладених між обвинуваченим та потерпілими, просив визначити обвинуваченому остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України у виді громадських робіт на строк сто годин та зарахувати в цей строк попереднє ув’язнення.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз’яснивши наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст. 473 КПК України, переконавшись, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладені угоди про примирення між потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 слід затвердити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, тому виходячи з положень ст.ст. 468, 469 КПК України угоди про примирення при викладених вище обставинах можуть бути укладені.

Надані суду угоди відповідають вимогам, які ставляться до угоди про примирення, що передбачені ст. 471 КПК України, в тому числі щодо міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, так як вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

Обставин, які б вказували на необхідність відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з обставин, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, а також дають підставу для пом’якшення покарання обвинуваченому, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його молодого віку, відсутності згідно ст. 89 КК України судимостей, конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне ухвалити вирок, яким затвердити угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим з призначенням узгодженої сторонами міри покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу, а за ч. 2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції згаданої статті, - у виді громадських робіт, з урахуванням вимог ст.ст. 70, 72 КПК України, і таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним злочинів.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоди про примирення, укладені 31.10.2018 року між та потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 Лук’яном Вікторовичем в кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень;

за ч. 2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк сто годин.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді громадських робіт на строк сто годин.

Зарахувати обвинуваченому строк попереднього ув’язнення з 20.09.2018 року по 05.10.2018 року у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за вісім годин громадських робіт, у зв’язку з чим покарання вважати відбутим повністю.

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави з покладеними обов’язками – залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 «Інші надходження» - 296,61 гривень процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи № 4.3-330/17 від 14.12.2017 року.

Речові докази: п’ять мішків цементу «Ц/Б-Ш-400-Н» та один мішок клею «БудМастер, Клей-11» – вважати повернутими потерпілому ОСОБА_1; золотий ланцюжок із кулоном – вважати повернутими потерпілій ОСОБА_2

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення. Інші учасники кримінального провадження мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.В. Хоростіль