Рішення № 77539122, 22.10.2018, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1025/18

Провадження № 2-о/674/96/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участю :

секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.

номер справи 674 /1025/18

учасники справи:

представник заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2018 року заявник, ОСОБА_2, звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи тим, що відповідно до довідки, виданої Кам’янець-Подільським автотранспортним підприємством 16863 заявник був направлений в зону ЧАЕС з 27.08.1986 р. по 13.09.1986 р., згідно наказу №108 від 26.09.1986 р. для виконання робіт будівництва дороги Зелений Мис - Чорнобиль.

Крім того, ЗАТ «Грузтранс» (колишнє АТП 16863) підтвердив довідкою, що дійсно він був направлений водієм для ліквідації наслідків ЧАЕС.

26.08.1986 року заявнику, як водію, було видано Кам’янець-Подільським автотранспортним підприємством 22663 «командировочное удостоверение» №221 згідно якого він направлявся до м. Димер Київської області для перевезення вантажу, терміном 30 днів з 27.08.1986 р. по 25.09.1986 р..

Львівською регіональною міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру №91480, постановлено Експертний висновок на засіданні №46 ві 16.09.1993 р. Так, було встановлено діагноз: вегето-судинна дистонія п гіпертонічному типу, з частими судинними кризами. Ангіоретинопатія обох очей. Астено-невротичний синдром. ХНМК II ст. за даним висновком встановлено що захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Довідкою MCE № 125833 заявнику встановлено 2 групу інвалідності, довічно, причина інвалідності захворювання пов’язане роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

07.06.2001 року заявник отримав посвідчення серія НОМЕР_2 громадянин, який постраждав внаслідок Чорнобильської АЕС.

Заявник вважає, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ він має право на статус особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону визначає, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З метою отримання посвідчення інваліда війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_2 звернувся до Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації, однак отримав лист-відповідь, що необхідно встановити факт виконання заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просить суд встановити факт того, що він приймав участь та виконував заходи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони в період з 27 серпня 1986 року по 13 вересня 1986 рік.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02.07.2018 року відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду за правилами окремого провадження.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в заяві.

Представник заінтересованої особи - управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації до судового засідання не з'явився, повідомлено про час та дату розгляду справи належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника заявника, свідків, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених (стаття 13 ЦПК України) вимог та наданих доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та є безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_2, виданим Хмельницькою обласною державною адміністрацією, вкладкою до посвідчення № НОМЕР_3, що підтверджує статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно довідки №84 від 20.10.1992 року, виданої Кам’янець-Подільским АТП 16863, ОСОБА_2 відповідно до наказу №108 від 26.08.1986 року був відряджений для участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 27 серпня 1986 року по 13 вересня 1986 року, приймав участь у будівництві дороги Зелений Мис – Чорнобиль.

Також з довідки виданою ЗАТ «Грузтранс» вбачається, що ОСОБА_2 працює в Кам’янець-Подільському ЗАТ «Грузтранс» (колишнє АТП 16863) з 16.02.19811 року водієм по даний час. З 27.08.1986 року по 13.09.1986 року був відряджений на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до відрядного посвідчення №1067, виданого 26 серпня 1986 року за №221 Кам’янець-Подільським АТП-22663, ОСОБА_2 був відряджений в командировку в м. Димер Київської області для перевезення вантажу терміном на 30 днів з 27.08.1986 року по 25.09.1986 року

Відповідно до довідки МСЕ № 125833 від 07.10.2008 р, позивачу призначено ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС довічно.

Зв'язок хвороби ОСОБА_2 з наслідками роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується також Експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 46 від 19 вересня 1993 року, яким встановлено, що наявне у ОСОБА_2 захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отже, судом об'єктивно встановлено, що в період з 27.08.1986 р. по 13 вересня 1986 р. ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

Надаючи оцінку встановленим в судовому засіданні обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно - правових актів з питань Цивільної оборони, зокрема, - Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого 18.03.1976 року Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111 та Положення про невоєнізовані формування Цивільної оборони та норми оснащення їх матеріально-технічними засобами, яке введено в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР, в кожному міністерстві, відомстві або іншому центральному органі виконавчої влади, а також на підприємствах, в установах та організаціях за територіально - виробничим принципом створювались система, служби та формування Цивільної оборони. Формування ЦО, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварії, катастроф і стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків) залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Відповідно до чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно- правових актів з питань Цивільної оборони, зокрема - Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого 18.03.1976 року Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111, та Положення про невоєнізовані формування Цивільної оборони та норми оснащення їх матеріально-технічними засобами, яке введено в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника Міністра оборони СРСР від 06.07.1975 року №90, в кожному міністерстві, відомстві або іншому центральному органі виконавчої влади, а також на підприємствах, в установах та організаціях за територіально - виробничим принципом в усіх населених пунктах та всіх об'єктах народного господарства, створювались система, служби та формування Цивільної оборони. До складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони зараховуються в обов'язковому порядку громадяни СРСР: чоловіки у віці від 16 до 60 років та жінки від 16 до 55 років, за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

При цьому, жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов'язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , а саме водієм по перевезенню вантажу ,а тому він був задіяний в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони, що підтверджується Інформаційною довідкою за № 01.1-14/506 від 21 березня 2017 року Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської області Державної Адміністрації виданої на ім’я ОСОБА_2.

Таким чином, особи, які залучались до складу формувань Цивільної оборони у 1986 році та в інші роки ліквідації, інвалідність яких пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають право отримати такий статусу інваліда війни та/або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Враховуючи те, що заявник має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи, інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується документально, то заявник залучався до складу формувань Цивільної оборони та має право на отримання статусу інваліда війни, наразі особи з інвалідністю внаслідок війни.

Будь-яких даних щодо виконання ОСОБА_1 робіт без залучення до складу формувань Цивільної оборони суду чи залишення нею 3 зони небезпеки не надано.

Крім того, відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією Чорнобильської катастрофи.

Підставами для визнання особи інвалідом війни є наявність двох складових умов: 1) особа повинна бути залучена до складу формувань Цивільної оборони; 2) особі повинен бути встановлений статус особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що вони працювали разом із заявником в АТП 16863. У серпня 1986 року їх відправили на будівництво дороги Зелений Мис – Чорнобиль, де працювали на вантажних автомобілях, возили щебінь та асфальт. Були там 15 днів. Постановами Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області їх позови задоволено і зобов’язано Департамент соціального захисту населення Кам’янець –Подільської міської ради встановити статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни, які їм видано. Постанови суду, які оглянуто в судовому засіданні, набрали законної сили.

Таким чином, факт участі та виконання ОСОБА_2 заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони в період з 27.08.1986 р. по 13.вересня 1986 р. доведено зібраними по справі доказами.

Підтвердження вказаного факту необхідно заявнику для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Відповідно до ч.2 п.5 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.2 ст. 315, ст.ст.318,319 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_2,заінтересована особа: управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 27 серпня 1986 року по 13 вересня 1986 року у складі формувань Цивільної оборони.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1);

Заінтересована особа: управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області( місцезнаходження м.Дунаївці вул.Красінських,7 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 03198416).

Дата складання повного судового рішення 31 жовтня 2018 р.

Головуюча:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук