Постанова № 77537556, 25.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1755/18

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

25 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (прийняте у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 15.05.2018 звернувся із адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 у 2018 році та зобов'язати здійснити новий перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, від 11.11.2015 №988 та від 21.02.2018 №103. Перераховану недоплату по пенсії виплатити однією загальною сумою в повному обсязі за період з 30.09.2016 без будь-яких обмежень, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, під час її перерахунку та виплати відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.01.2018 по справі № 686/24540/17.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.01.2018 по справі № 686/24540/17, з урахуванням основного розміру пенсії 90 % відповідної суми його грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплату по пенсії за період з 30.09.2016 в повному обсязі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 704 грн. 80 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що чинна редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами передбаченими Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166- VII від 27.03.2014 передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, вказує, що згідно вимог ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, розмір пенсії позивача після перерахунку становить 6878,95 грн.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому посилаючись на рішення Верховного Суду у справі №583/2264/17вказав, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, яка була чинною на час перерахунку пенсії позивачу, та постанови Кабінету Міністрів України №103 суперечить законодавству України та порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

З 25.01.2003 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як одержувач пенсії згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

25.01.2018 рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/24540/17, яка набрала законної сили 05.04.2018, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 30.09.2016 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

На виконання вказаного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №44/121/49-2018 від 21.03.2018, виданої ліквідаційною комісією Управління МВС у Хмельницькій області.

При проведенні перерахунку відповідач визначив розмір пенсії з розрахунку, що не перевищує 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Тобто, відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 90 % на 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії з врахуванням 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

19.04.2018 листом № 10355/03 відповідач відмовив позивачу в перерахунку і виплаті пенсії, з огляду на те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача розмір пенсії обчислено у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (в редакції чинній на момент здійснення перерахунку), виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення в оскаржуваній частині суд першої інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії за рішенням суду відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України № 3591-IV від 04.04.2006, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії передбачав не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 який набрав чинності 01.10.2011, до ст.13 Закону №2262-XII було внесено зміни, відповідно до яких, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014, який набрав чинності 01.04.2014, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08.07.2015 у справі №732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 523/4930/15-а, від 27.02.2018 у справі №642/3284/17 та від 19.06.2018 у справі №583/2264/17.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії, її розміру з 90% грошового забезпечення до 70% і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Враховуючи викладене у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії за рішенням суду відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України № 3591-IV від 04.04.2016, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії передбачав не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.