Постанова № 77537503, 25.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1760/18

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

25 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року (повне рішення складено 11 липня 2018 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач 16.05.2018 звернувся із адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що полягають у зменшенні раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії в розмірі 12018,36 грн. до розміру 8915,94 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 12018,36 грн., починаючи з 01.01.2018.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 з 01.01.2018 пенсії в розмірі 12018,36 грн.

Присуджено на користь позивача судовий збір в сумі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 відсоток та середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки на підставі п. 4-3 прикінцевих положень Закону.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що відповідач не взяв до уваги те, що на момент призначення позивачу пенсії за віком її розмір склав 12018,36 грн., і лише в силу встановлених законодавством обмежень щодо розміру її виплати, розмір її виплати було тимчасово зменшено до 10740 грн., проте розмір ненарахованої пенсії незмінно залишався 12018,36 грн. При цьому, з 01.01.2018 обмеження максимального розміру пенсії було зменшено та встановлено на рівні 13730 грн., що значно перевищує розмір встановленої позивачу суми пенсії на момент призначення, а саме 12018,36 грн.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

З 11.06.2017 ОСОБА_2 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове Державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 в розмірі 12018,35 грн.

У зв'язку із набранням чинності з 01.01.2017 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI розмір пенсії позивача обмежено до 10 740 гривень.

З 01.10.2017 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, пенсію ОСОБА_2 перераховано із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, в результаті чого розмір пенсії позивача було зменшено до 8915,94 грн., а оскільки розмір пенсії позивача в результаті перерахунку було зменшено, то відповідач призначив пенсію позивачу в раніше встановленому та обмеженому розмірі, а саме 10 740 гривень.

З 01.01.2018 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 13730,00 грн.

28.03.2018 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок призначеної йому пенсії та здійснювати її виплату на рівні не нижче попередньо призначеної, а саме в розмірі 12018,36 грн.

10.04.2018 листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №867/С-8 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні його заяви.

У листі зазначається, що якщо розмір пенсії після перерахунку з 01.10.2017, (8915,94 грн.) менше призначеного розміру пенсії до перерахунку (12018,36) та менше розміру пенсії до виплати (10740,00 грн.) доплата до розміру пенсії станом на 30.09.2017 формується до розміру пенсії до виплати (10740,00 грн.). Враховуючи зазначене, розмір пенсійної виплати позивача 01.10.2017 залишився незмінним (встановлено доплату до попереднього розміру пенсії в розмірі 1824,06 грн.).

З 01.01.2018 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 13730 грн.

Враховуючи, що з 01.10.2017 розмір пенсійної виплати позивача становить 10740,00 грн., в тому числі; 8915,94 грн. (розмір пенсії за віком) + 1824,06 грн. (доплата до попереднього розміру пенсії), тому підстави для виплати пенсії в розмірі 12018,36 грн. (станом на 30.09.2017) відсутні.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки після здійснення перерахунку пенсії позивача, розмір пенсії було зменшено, то відповідач протиправно не повернув виплату позивачу раніше призначеної пенсії в сумі 12018,36 грн. з 01.01.2018, а тому адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-ІV.

Згідно п. 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Положенням п. 4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV вказано, що в разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно матеріалів справи, на виконання вказаної норми відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, та в результаті розмір пенсії позивача було зменшено до 8915,94 грн., який в свою чергу став меншим ніж попередньо встановлений позивачу, у зв'язку з чим, відповідач залишив незмінним розмір пенсії позивача в розмірі 10740,00 грн., який йому було встановлено в результаті виконання Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI щодо обмеження розміру пенсії.

При цьому, судом першої інстанції вірно вказано, що відповідачем не було враховано, що на момент призначення позивачу пенсії за віком її розмір складав 12018,36 грн. і лише в силу встановлених законодавством тимчасових обмежень щодо розміру пенсії її розмір було зменшено до 10740,00 грн.

Крім того, з 01.01.2018 обмеження максимального розміру пенсії встановлено на рівні 13730,00 грн., що значно перевищує розмір встановленої позивачу суми пенсії на момент призначення, а саме 12018,36 грн.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що провівши перерахунок пенсії позивачу, розмір якої внаслідок перерахунку зменшився, враховуючи збільшення граничного розміру пенсії з 01.01.2018 до 13730,00 грн., відповідачу слід було повернути виплату раніше призначеної пенсії позивачу в розмірі 12018,36 грн., оскільки вказана сума з 01.01.2018 жодним нормами законодавства не обмежується.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам II проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

У даному випадку легітимні сподівання позивача на повернення виплати раніше призначеної пенсії передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки після здійснення перерахунку пенсії позивача, розмір пенсії було зменшено, то відповідач протиправно не повернув виплату позивачу раніше призначеної пенсії в сумі 12018,36 грн. з 01.01.2018, як це передбачено п. 4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, а тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволено адміністративного позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.