Рішення № 77536908, 01.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року м. ЧернігівСправа № 620/3285/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа Управління державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області про зобовязання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України (далі Чернігівське ОУ ПФУ), третя особа Управління державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області про зобовязання Чернігівського ОУ ПФУ сформувати і подати до Управління державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 6216,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що він 30.08.2018 сплатив збір на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості обєкта купівлі-продажу, що становить 6216,00 грн. Водночас житло придбано ним вперше, а тому, у відповідності до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», позивач не є платником вищевказаного збору.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 05.10.2018 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Чернігівським ОУ ПФУ, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що Пенсійний Фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, оскільки в Україні відсутня єдина система реєстрації прав на нерухоме майно. Також відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше, а обов'язок доказування придбання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачеві.

Третьою особою - Управлінням державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області подано до суду пояснення, в яких останнє зазначило, що у відповідності до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 30.08.2018 між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2985 (а.с.7-8).

Відповідно до умов вищевказаного договору продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і зобов'язується сплатити за неї 621600,00 грн.

Інформація про купівлю-продаж позивачем вищевказаної квартири внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним Витягом про реєстрацію права власності від 30.08.2018 № 136073746 (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6216,00 грн., що підтверджується квитанцією від 30.08.2018 № 43 (а.с.17).

10.09.2018 позивач звернувся до Чернігівського ОУ ПФУ із заявою про повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6216,00 грн., яка мотивована тим, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільнені від його сплати (а.с.11-12).

Листом від 18.09.2018 № 22516/11 відповідач відмовив ОСОБА_1 у поверненні сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6216,00 грн. та зазначив, що зі змісту поданої позивачем заяви та доданих до неї документів не можна зробити однозначного висновку стосовно доведеності обставин придбавання житла вперше. Управління не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно і не має повноважень запитувати вказану інформацію в компетентних органів. Перевірити достовірність даних щодо придбання позивачем нерухомого майна вперше немає можливості. Крім того, сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна був зарахований на рахунок загального фонду державного бюджету, який є розпорядником коштів, а не на розрахунковий рахунок управління, що вказує на відсутність правових підстав для повернення вищевказаних коштів (а.с.13).

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону № 400/97-ВР, об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для таких суб'єктів встановлюються у розмірі 1 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункт 10 статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.10.2018 № 142816007 щодо суб'єкта ОСОБА_1, відомості про наявність у власності позивача іншого нерухомого майна (житла) чи придбання позивачем такого майна, ніж придбаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2018 № 2985, - відсутні (а.с.32).

Таким чином, укладаючи 30.08.2018 договір купівлі-продажу квартири, ОСОБА_1 придбав житло вперше, а тому останній звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в силу вимог Закону № 400/97-ВР.

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Чернігівське ОУ ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Як встановлено судом вище, 10.09.2018 позивач звернувся до Чернігівського ОУ ПФУ із заявою про повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6216,00 грн., яка мотивована тим, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільнені від його сплати (а.с.11-12). Разом з тим листом від 18.09.2018 № 22516/11 відповідач відмовив ОСОБА_1 у поверненні сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6216,00 грн.

При цьому будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання Чернігівського ОУ ПФУ на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.

З огляду на наведене, суд зазначає про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17), 31.01.2018 (справа № 819/1667/17), 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), 19.06.2018 (справа № 819/1554/16) та 23.06.2018 (справа № 819/1361/17), яка, в силу положень частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватись судом під час прийняття рішення.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини щодо помилковості сплати позивачем до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати у розмірі 704,80 грн. судового збору за подачу адміністративного позову.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 40378209), третя особа Управління державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (вул. Київська, 9, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 38054398) про зобовязання вчинити певні ді - задовольнити повністю.

Зобовязати Чернігівське обєднане управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 40378209) сформувати і подати до Управління державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (вул. Київська, 9, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 38054398) подання про повернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 6216 (шість тисяч двісті шістнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 40378209) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій