Постанова № 7753654, 18.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.01.10Справа №2а-13547/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим

до Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод»

про стягнення заборгованості в сумі 69520,74 грн.

за участю представників:

від позивача - Крекотинь Г.М. – представник, довіреність № 50 від 15.09.2009 р.

від відповідача – не з’явився,

          Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Феодосії АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» (далі відповідач) заборгованості в сумі 127616,78 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несплачена сума узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку.

          У судовому засіданні, яке відбулось 18.01.2010 року, представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 58096,04 грн., у зв’язку зі сплатою відповідачем зазначеної суми.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 18.01.2010 року суд прийняв відмову Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим від позову в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» заборгованості в сумі 58096,04 грн. та закрив провадження в цій частині.

Таким чином, представник позивача просив стягнути з відповідача 69520,74 грн. та наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, враховуючі думку позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований 09.08.1999 року Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим у якості юридичної особи, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 58.01.29-46/893.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 – ХІІ.

          Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Судом встановлено, що 30.01.2009 року відповідачем до податкового органу в порядку звітності було надано розрахунок земельного податку за 2009 рік, відповідно до якого відповідач зобов’язаний у 2009 році сплатити 372749,10 грн. земельного податку, у тому числі за базові податкові (звітні) місяці 2009 року по 31062,43 грн. щомісячно з січня по листопад 2009 року та в грудні 2009 року 31062,37 грн.

Відомості облікової картки відповідача станом на 17.09.2009 року свідчать про те, що за відповідачем, у зв’язку з несвоєчасною сплатою сум земельного податку у 2008 році, утворилась заборгованість у розмірі 403,14 грн.

Крім того, позивачем 31.08.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податкового зобов’язання по земельному податку відповідача, за результатами якої складений акт перевірки № 2176/15-3/01423062. В акті зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007231503/0 від 07.09.2009 року про визначення суми штрафу за земельним податком в розмірі 6174,59 грн. та № 0007221503/0 від 07.09.2009 року про визначення штрафу за земельним податком в розмірі 32,71 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримані останнім 08.09.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 106988.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога № 1/430 від 02.06.2008 року та друга податкова вимога № 2/466 від 07.07.2008 року, які отримані 07.06.2008 року та 12.07.2008 року, що підтверджується відмітками на повідомленнях про вручення поштових відправлень № 632088 та 662556 відповідно.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги прийняті з порушенням вимог діючого законодавства.

Таким чином, станом на день розгляду справи відповідно до розрахунку податкового боргу, наданого позивачем та з урахуванням часткової сплати, заборгованість відповідача по земельному податку складає 69520,74 грн.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках— коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 69520,74 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.01.2010 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана 22.01.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

          2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод»

(98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Чкалова, 86; ЄДРПОУ 01423062; р/р 260040131729 у Кримській філії ВАТ «Інпромбанк» м. Феодосія, МФО 384481, р/р 2600704871001, 2600804871002 у Сімф. Філії АБ Київська Русь» м. Сімферополь, МФО 384793, р/р 26000054904884, р/р 26000261514001, р/р 26002054906328, р/р 26008054903821, р/р 26059054906208 у Кримському РУПАТ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436, р/р26005301351165 у Філії ПАТ ПІБ в м. Феодосія АР Крим, МФО 324388) на користь місцевого бюджету м. Феодосія заборгованість у розмірі 69520,74 грн. (код податку 13050100 на р/р 33212811700024 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740709, МФО 824026).

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.