Ухвала суду № 77535961, 29.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

29 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4344/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Климчук К.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лужних Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому зсіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, Треті особи: Приватне підприємство "Брусилів-Сервіс", Обслуговуючий кооператив "Садово-дачне товариство "Високе" про визнання протиправним рішення №612 від 15.06.2018 року, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася з позовом до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення №612 від 15.06.2018 року, зобов'язання вчинити дії щодо затвердження проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 07.09.2018року відкрито провадження в даній адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник Позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Позивачем в установленому порядку та на підставі рішення Головного управління Держземагенства у Житомирській області була розроблена документація із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,12га, яка була розташована за межами населених пунктів Брусилівського району Житомирської області. У зв'язку із включенням вказаної земельної ділянки в межі селища Брусилів Позивач 10.05.2018року звернулася до Відповідача про затвердження вказаної документації із землеустрою.

За результатами такого розгляду Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення №612 від 15.06.2018 року, відповідно до якого в затвердженні документації із землеустрою, в тому числі Позивачу, було відмовлено.

Представник Позивача вважає, що оскаржуване рішення Відповідача в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник Відповідача, Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, в судовому засіданні проти позову заперечила і пояснила, що з 31.01.2017року спірна земельна ділянка була включена в межі населеного пункту селища Брусилів і відповідно до вимог ст.173 Земельного кодексу України набула статусу землі комунальної власності цієї територіальної громади. При розгляді звернення Позивача щодо затвердження проекту землеустрою селищна рада виходила із інтересів територіальної громади. Вказана земельна ділянка постійно використовується жителями селища як громадське пасовище, а тому в інтересах територіальної громади було ухвалено оскаржуване рішення про відмову в затвердженні такого проекту землеустрою, тобто в передачі Позивачу цієї земельної ділянки у власність.

Заслухавши пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов у справі підлягає закриттю за таких підстав.

Судом встановлено та визнається сторонами, що на підставі рішення Головного управління Держземагенства у Житомирській області (наказ від 09.04.2014року) була розроблена документація із землеустрою щодо відведення у власність Позивачу земельної ділянки площею 0,12га, яка була розташована за межами населених пунктів Брусилівського району Житомирської області. У зв'язку із включенням вказаної земельної ділянки в межі селища Брусилів Позивач 10.05.2018року звернулася до Відповідача про затвердження вказаної документації із землеустрою.

За результатами такого розгляду Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення №612 від 15.06.2018 року, відповідно до якого в затвердженні документації із землеустрою, в тому числі Позивачу, було відмовлено. Тобто, Відповідач відмовив Позивачу у відчуженні спірної земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади.

Безспірно, при визначенні предметної юрисдикції необхідно враховувати суть справи та інтерес, за захистом якого звернувся Позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно положень статей 2,4,19 КАС України визначення публічно-правового спору зумовлено наявністю у сторони такого спору публічно-владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст.ст.13,14,140,142 і 143 Конституції України, ст.ст.11,16,167,169,374 Цивільного кодексу України та ст.ст.80,84,123,124,127,128 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування, що відносяться до кола суб'єктів владних повноважень, у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності (наданні таких земельних ділянок у власність або користування, їх відчуження, укладання, зміні, розірванні відповідних договорів, предметом яких є такі земельні ділянки, та прийнятті з цього приводу відповідних рішень) діють як органи, через які територіальні громади реалізують повноваження власника таких земельних ділянок.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що Відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом спору - його рішення. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст та характер) спору.

Відповідно до частини четвертої статті 173 Земельного кодексу України землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади.

Реалізуючи відповідні повноваження органи місцевого самоврядування, до яких відноситься Відповідач, вступають з юридичними та фізичними особами, в тому числі з Позивачем, у цивільні правовідносини. Отже, у таких відносинах Відповідач як орган місцевого самоврядування є рівним учасником земельних відносин з іншими юридичними особами. Такі відносини, що пов'язані з набуттям та реалізацією Позивачем прав за вказані земельні ділянки, ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Відповідно до вимог статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Спір у справі, що розглядається, стосується умов та порядку щодо реалізації права Позивача на отримання у власність спірної земельної ділянки та щодо права територіальної громади в особі Відповідача вільно користуватися та розпоряджатися такою земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності.

Враховуючи суть спірних правовідносин та їхню правову природу, суд робить висновок, що між сторонами в даній адміністративній справі виник приватно-правовий спір, зумовлений бажанням Позивача безоплатно отримати у власність земельну ділянку, що є комунальною власністю територіальної громади селища Брусилів, інтереси якої представляє Відповідач.

Із наведеного вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі N 902/517/17.

Таким чином, суть спірних правовідносин свідчить, що такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За приписами ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.239 КАС України суд роз'яснює ОСОБА_3, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Брусилівського районного суду Житомирської області.

Керуючись статтями 2, 90, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 0640/4344/18 за позовом ОСОБА_3 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, Треті особи: Приватне підприємство "Брусилів-Сервіс", Обслуговуючий кооператив "Садово-дачне товариство "Високе", про визнання протиправним рішення №612 від 15.06.2018 року, зобов'язання вчинити дії, так як справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства .

Роз'яснити ОСОБА_3, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Брусилівського районного суду Житомирської області.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом пятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст ухвали складено 31.10.2018року.