Рішення № 77535663, 27.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року

Справа № 0440/6187/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання – Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача – Монастирьова В.В. та представника відповідача – Довгуль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДНІПРОВАЖМАШ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0296171306 від 20.07.2018 р. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2841217,45 грн., та рішення № 0296151306 від 20.07.2018 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 1420608,74 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправними, прийнятими відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 р. у даній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання на 13.09.2018р. та встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

У підготовчому судовому засіданні 13.09.2018р. судом оголошено перерву до 27.09.2018р., у зв’язку із відсутністю відзиву на позов.

18.09.2018 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що ПАТ «Дніпроважмаш» порушено п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та абз.1 пп.1 п.3 розд.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністері фінансів України від 20.04.2015р. № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.05.2015р. за №508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року на суму 2829157,74 грн. внаслідок неправомірного виправлення помилки по застосуванню понижуючого коефіцієнта за попередні звітні періоди.

19.09.2018р. від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

У судовому засіданні 27.09.2018р. представник позивача позовні вимоги пітримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якого такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «ДНІПРОВАЖМАШ» (далі - АТ «ДНІПРОВАЖМАШ») є правонаступником Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» (далі - ПАТ ДНІПРОВАЖМАШ»). 13 серпня 2018 року були зареєстровані зміни до Статуту акціонерного товариства (нова редакція), щодо зміни назви, типу товариства та його керівних органів.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.77.1 п. 77.4 ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану – графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на IV квартал 2017 року та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.04.2018р. № 2097-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017» Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ», за результатами якої складено акт від 19.06.2018 р. № 31681/04-36-14-01/168076 (далі – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, встановлено:

- порушення ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та абз.1 пп.1 п.3 розд.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністері фінансів України від 20.04.2015р. № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.05.2015р. за №508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016р. № 393), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року на суму 2829157,74 грн. внаслідок неправомірного виправлення помилки по застосуванню понижуючого коефіцієнта за попередні звітні періоди;

- підприємством не нараховано, не утримано та перераховано до бюджету єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із готівкових коштів, які відшкодовувались підзвітним особам при відсутності фіскальних чеків фізичним особам : Харченко В.В.(2832106237) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017., на загальну суму 4500,86 грн., Волгіна Ю.В. (2550300542) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017., на загальну суму 3007,85грн., Ковальов К.В. (2913518972). за період з 01.01.2015 по 31.12.2017., на загальну суму 4291,32грн., Волобуєв С.Ф. (2229622736) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 259,7 грн. чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 20 року №2464-VI.

Не погоджуючись з вищезазначеними висновками, позивач 09.07.2018р. надав до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області заперечення до Акту перевірки.

Відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 17.07.2018р. « про результати розгляду заперечень до акту перевірки ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» від 19.06.2018р. № 31681/04-36-14-01/168076» відповідач вважає висновки Акту перевірки правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

09.08.2018 р. АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» було отримано податкову вимогу від 20.07.2018 р. № Ю-0296171306 на суму 2841217,45 грн. та рішення № 0296151306 від 20.07.2018 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 1420608,74 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позивач вважає податкову вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України № 2464-VI) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393),(далі Інструкція № 449).

Відповідно до ст. 4 Закону України № 2464-VI, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частина 8 ст. 9 Закону України № 2464-VІ передбачає, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Так, з 13 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02 березня 2015 року № 219-VIII.

Цим Законом доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 95, яким визначено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови: а)база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу; б)після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік; в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Отже, можливість застосування понижуючого коефіцієнта обумовлена виконанням товариством виключно наведених вище вимог, інших вимог законодавством не встановлено. Відтак, якщо роботодавцем здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, то коефіцієнт не застосовується тільки до суми різниці між мінімальною заробітною платою і фактично нарахованою заробітною платою (оскільки така різниця не може вважатися заробітною платою). Обмежень для застосування понижуючого коефіцієнту для інших сум нарахованої заробітної плати не передбачено.

Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 13.09.2017 р. справа № 826/14067/16 (К/800/20862/17).

Судом встановлено, що ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» мало право на застосування понижуючого коефіцієнта у квітні 2015 р. - 0,716, у травні 2015 р. - 0,795., що не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

У зв'язку із допущенням помилки у звітах за квітень, травень 2015 року, при розрахунку суми єдиного внеску було зазначено суму єдиного внеску за квітень 2015 року в розмірі - 6651370,31 грн., за травень 2015 року - 5605349,51 грн., без врахування понижуючих коефіцієнтів.

Сума єдиного внеску, яка підлягала сплаті та була здійснена вчасно і в повному обсязі, складала у квітні 2015 року - 4933432,96 грн., у травні 2015 року - 4494129,12 грн., що відображено в інтегрованій картці платника. На підставі чого, у січні 2016 р. ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» подало звітність за грудень 2015 р. з виправленням зазначеної помилки.

Проте, у зв'язку з невизнанням відповідачем проведеного ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» виправлення помилки по застосуванню понижуючого коефіцієнта за квітень та травень 2015 р., було здійснене донарахування єдиного внеску за грудень 2015 р. у розмірі 2829157,74 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1414578,87 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України № 2464-VІ, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, згідно з ст. 50 Податкового Кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Крім того, відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем порушено п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та абз.1 пп.1 п.3 розд.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністері фінансів України від 20.04.2015р. № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.05.2015р. за №508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016р. № 393), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року на суму 2829157,74 грн. внаслідок неправомірного виправлення помилки по застосуванню понижуючого коефіцієнта за попередні звітні періоди.

Проте, суд звертає увагу, що в Акті перевірки відсутнє посилання на конкретну норму закону, яку б порушив позивач, а п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та абз. 1 пп. 1 п.3 розд. 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це норми загального характеру, які не мають відношення ні до питань застосування понижуючого коефіцієнту, ні до питань виправлення помилок.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0296171306 від 20.07.2018 р. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2841217,45 грн., та рішення № 0296151306 від 20.07.2018 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 1420608,74 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати, а помилка, яка виникла при розрахунку сум єдиного внеску без врахування понижуючого коефіцієнту, яка в подальшому була виправлена позивачем, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за своєчасно не нарахованого єдиного внеску. При цьому, правомірність застосування позивачем понижуючого коефіцієнту відповідачем не заперечується.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідач не довів правомірність винесення ним податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, у зв’язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 63927,39 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 14221 від 15.08.2018 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 63927,39грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» (49600, м.Дніпро, вул.Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0296171306 від 20.07.2018 р. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2841217,45 грн.,

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0296151306 від 20.07.2018 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 1420608,74 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» судовий збір у сумі 63927,39 грн. (шістдесят три тисячі дев’ятсот двадцять сім гривень тридцять дев’ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 02.10.2018р.

Суддя

М.В. Дєєв