Рішення № 77535543, 01.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3268/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1.) 28.09.2018 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі Корюківське ОУПФ) та просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача № 301/05 від 28.03.2018 про відмову йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»;

- зобовязати відповідача зарахувати до його пільгового стажу роботи за Списком №2:

період навчання у середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Єнакієва Донецької області з 1 вересня 1978 року по 16 липня 1981 рік;

період проходження служби у лавах ОСОБА_2 з 14 листопада 1981 року по 12 грудня 1983 рік;

період роботи на посаді електрогазозварника у Єнакієвському коксохімзаводі з 24 липня 1981 року по 17 серпня 1981 рік;

період роботи у радгоспі «Єнакіївській» з 01 жовтня 1981 року по 12 листопада 1981 рік;

період роботи у Самбірському гравійному карєрі МВО «Львівнерудпром» з 07 березня 1984 року по 02 липня 1984 рік;

період роботи у Самбірській райсільгосптехніці з 19 липня 1984 року по 01 червня 1998 року, яке було ліквідовано та перейменовано у Самбірське ремонтно-транспортне підприємство, а згодом, 01.01.1995 перейменовано в Самбірське орендне ремонтно-транспортне підприємство «Агротехсервіс», яке в свою чергу з 29.02.1996 перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Самбірське ремонтно-транспортне підприємство «Агротехсервіс»;

період роботи в ДП «Монтажсервіс» з 01 червня 1998 року по 25 січня 2001 рік;

період роботи у ВАТ «Самбірське ремонтно-транспортне підприємство «Агротехсервіс» з 25 січня 2001 року по 26 листопада 2002 рік;

- зобовязати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 27 грудня 2017 року.

Позов мотивовано тим, що належними документами, зокрема, записами в трудовій книжці, підтверджується наявність у нього достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Також зазначив, що оскільки проведення атестації робочих місць при виконанні робіт зі шкідливими умовами праці до 21.08.1992 не вимагалось, то відсутність записів про атестацію в його трудовій книжці, в даному випадку, не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду стажу.

Крім того, вважає, що відповідач протиправно, враховуючи вимоги чинного на той час законодавства, не зарахував до пільгового стажу роботи періоди його служби в лавах ОСОБА_2 та навчання у середньому професійно-технічному училищі.

Ухвалою судді від 03.10.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також, надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов.

26.10.2018 від позивача надійшло клопотання про витребування у Корюківського ОУПФ довідок про перейменування підприємства № 133 та № 106, а також стажевих довідок № 24 та № 24, однак в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки вказані довідки вже були витребувані у відповідача та надіслані ним на вимогу суду.

У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача надано відзив на позов, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту її перебування на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Оскільки під час звернення до Корюківського ОУПФ із заявою у ОСОБА_1 були відсутні документи, які підтверджують вищезгадані обставини, вважає, що відповідач правомірно відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволений частково, враховуючи таке.

Судом з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 був зайнятий такою трудовою діяльністю, з якої обраховується страховий стаж:

- з 01.09.1978 по 16.07.1981 навчання за професією електрогазозварювальник 4 розряду, що підтверджується дипломом від 16.07.1981 серії НОМЕР_3, реєстраційний номер 199 (а.с. 26);

- відповідно до записів у трудовій книжці від 01.10.1981 серії НОМЕР_2 (а.с. 20-25):

з 01.10.1981 по 12.11.1981 електрогазозварювальник в радгоспі «Єнакіївський», що підтверджується записом;

з 14.11.1981 по 12.12.1983 служба у лавах ОСОБА_2, що підтверджується також військовим квитком серії НОМЕР_4 (а.с. 55);

з 07.03.1984 по 02.07.1984 електрогазозварювальник 4 розряду на Самбірському гравійному карєрі МВО «Львівнерудпром»;

з 19.07.1984 по 01.04.1986 електрогазозварювальник 3 розряду у Самбірській райсільгосптехніці;

з 01.04.1986 у звязку з ліквідацією Самбірської райсільгосптехніки переведений у новостворене Самбірське ремонтно-транспортне підприємство;

з 23.07.1986 ОСОБА_3 присвоєно кваліфікацію електрогазозварювальника 4 розряду;

з 01.01.1995 Самбірське ремонтно-транспортне підприємство перейменоване у Самбірське орендне ремонтно-транспортне підприємство «Агротехсервіс»;

з 29.02.1996 Самбірське орендне ремонтно-транспортне підприємство «Агротехсервіс» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Самбірське ремонтно-транспортне підприємство «Агротехсервіс», де ОСОБА_3 працював до 01.06.1998 (а.с. 59-60);

з 01.06.1998 по 25.01.2001 електрогазозварювальник 5 розряду на ДП «Монтажсервіс»;

з 25.01.2001 по 26.11.2002 електрогазозварювальник 5 розряду у ВАТ «Самбірське орендне ремонтно-транспортне підприємство «Агротехсервіс»;

з 31.03.2017 по теперішній час електрогазозварювальник у ПСП «Прогрес».

Судом встановлено, що 27.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Корюківського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (а.с. 27).

Відповідно до розписки-повідомлення №963 позивачем до заяви було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; паспорт громадянина України; трудову книжку; військовий квиток; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; довідки про заробітну плату за період страхового стажу; довідки про зміну назви організації; документи про стаж, що визначені Порядком від 12.08.1993 №637. При цьому, відповідачем запропоновано додатково надати ОСОБА_1 для призначення пенсії довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Рішенням від 28.03.2018 № 301/05 Корюківське ОУПФ відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (а.с. 18-19), оскільки по наданим заявником документах не можливо встановити факт пільгової роботи. Зокрема, у стажевій довідці, виданій ТОВ «Самбірагротехмаш» зазначено, що підприємство не може надати документи, які б підтверджували пільговий характер роботи ОСОБА_1, у звязку з відсутністю висновків про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці на зазначеному підприємстві з 01.08.1992 по 01.06.1998. Довідку про пільговий характер роботи на зазначеному підприємстві на посаді електрогазозварювальника ОСОБА_1 за період з 19.07.1984 по 31.07.1992 не надав. Довідки з інших підприємств, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, до управління заявником не надавались.

Вважаючи вказану відмову Корюківського ОУПФ протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058 встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення позивача до Корюківського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, останній мав загальний страховий стаж 38 років 9 місяців 22 дні. При цьому, періоди праці (в т.ч. навчання та служба в армії) ОСОБА_1 на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем зараховані не були у звязку з неможливістю підтвердити факт пільгової роботи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_3 за Списком №2 періоду навчання у середньому професійно-технічному училищі з 01 вересня 1978 року по 16 липня 1981 рік, суд враховує таке.

Чинною на момент навчання позивача постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» було передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних і медичних училищах і т. д.), партійних школах, радпартшколі, школах профруху, на робітфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (підпункт «и» пункту 109 Постанови).

Водночас, відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, записами у трудовій книжці серії НОМЕР_5 та дипломом серії НОМЕР_3 від 16.07.1981 підтверджено період навчання ОСОБА_1 у середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Єнакієва Донецької області за кваліфікацією та професією «електрогазозварювальник 4 розряду» з 01 вересня 1978 року по 16 липня 1981 року. Днем зарахування позивача на роботу по спеціальності до радгоспу «Єнакієвський» є 01 жовтня 1981 року.

Тобто, перерва між навчанням ОСОБА_1 та днем зарахування на роботу становить менше трьох місяців (2 місяці 16 днів), що відповідно до положень чинного законодавства надає йому можливість для включення цього періоду роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_3 за Списком №2 періоду строкової служби у лавах ОСОБА_2 з 14 листопада 1981 року по 12 грудня 1983 року, суд враховує таке.

У частині третій статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788), зокрема, зазначено, що до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на день прийняття судового рішення) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На день звернення позивача до Корюківського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії частина перша статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» мала таку редакцію: «військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби».

Водночас, у період проходження позивачем строкової військової служби діяло «Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», затверджене 03.08.1972 Постановою Ради Міністрів СРСР №590 (далі Положення).

Відповідно до пункту 109 Положення крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника членам їх сімей, а також пенсій по старості працівницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

До служби у ОСОБА_2 армії з 14.11.1981 по 12.12.1983 позивач з 01.10.1981 по 12.11.1981 працював на посаді електрогазозварювальник 4 розряду в радгоспі «Єнакієвський». Враховуючи зазначене, суд вважає, що строк військової служби позивача у Збройних Силах СРСР має прирівнюватися за його вибором до роботи, яка передувала вказаному строку, а страховий стаж за вказаний період роботи, відповідно, має обраховуватись на пільгових умовах.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що час навчання позивача у професійно-технічному училищі та період проходження строкової військової служби в армії мають бути зараховані до пільгового стажу ОСОБА_1

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 22.05.2018 у справі № 683/977/17 (провадження №К/9901/306/17) та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 (провадження №К/9901/2399/17).

Щодо позовних вимог про включення відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 24 липня 1981 року по 17 серпня 1981 рік; з 01 жовтня 1981 року по 12 листопада 1981 рік; з 07 березня 1984 року по 02 липня 1984 рік; з 19 липня 1984 року по 01 червня 1998 року; з 01 червня 1998 року по 25 січня 2001 рік; з 25 січня 2001 року по 26 листопада 2002 рік, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 20 вищенаведеного Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 цього Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно із пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось (п.4.5 Порядку №383).

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації №41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 442 атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Пунктами 8, 9 Порядку № 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Встановлені обставини, положення норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 17 березня 2015 року у справі № 21-585а14 року, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-3287а15 та від 12 квітня 2016 року № 21-6501а15, а також практикою Верховного Суду у постановах від 23 січня 2017 року у справі № 732/2003/14, від 30 січня 2018 року у справі № 506/384/17, від 21 лютого 2018 у справі №465/1351/17, від 27 лютого 2018 року у справі №489/1613/17.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів проведення атестації робочих місць на Самбірському ремонтно-транспортному підприємстві (з врахуванням подальших перейменувань та реорганізацій) після 21 серпня 1992 року, тому суд вважає, що період роботи ОСОБА_1 після вказаної дати не може бути зарахований для пільгового стажу.

Однак, щодо періоду роботи позивача з 24 липня 1981 року по 17 серпня 1981 рік; з 01 жовтня 1981 року по 12 листопада 1981 рік; з 07 березня 1984 року по 02 липня 1984 рік; з 19 липня 1984 року по 20 серпня 1992 року, суд зазначає таке.

Статтею 100 Закону № 1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Суд звертає увагу, що Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».

Як вбачається з матеріалів справи, довідками ТОВ «Самбірагротехмаш» за №24 від 21.12.2017 та №21 від 21.12.2017 підтверджено, що позивач працював газозварювальником та електрогазозварювальником на товаристві з 19.07.1986 по 01.06.1998 (а.с. 57, 58). При цьому, відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1, в період з 01.10.1981 по 12.11.1981, з 07.03.1984 по 02.07.1984, позивач також працював на посадах, які відповідно до чинного на той час законодавства віднесені до Списку№2 (а.с. 20-25).

Враховуючи наведене, суд вважає, що записи у трудовій книжці та довідки, які містяться у матеріалах справи, підтверджують умови праці позивача, роботи в яких надавали право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах (відповідно до вимог законодавства, чинного на той момент) за Списком № 2 (з 01.10.1981 по 12.11.1981, з 07.03.1984 по 02.07.1984, з 19.07.1984 по 20.08.1992), що надає ОСОБА_1 можливість включення цих періодів роботи до стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Одночасно, у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про зобовязання Корюківського ОУПФ включити до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи на посаді електрогазозварювальника на Єнакієвському коксохімзаводі з 24.07.1981 по 17.08.1981 необхідно відмовити, оскільки матеріалами справи, зокрема, записами в трудовій книжці та довідками, не підтверджується, що позивач у вказаний період перебував у трудових відносинах із вказаною юридичною особою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що права позивача будуть захищені, а його інтереси поновлені, якщо Корюківське ОУПФУ буде зобов'язане призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України №1058 за Списком №2, зарахувавши у пільговий трудовий стаж періоди: навчання у середньому професійно-технічному училищі з 01.09.1978 по 16.07.1981; проходження строкової військової служби в армії з 14.11.1981 по 12.12.1983; роботи електрогазозварювальником: з 01.10.1981 по 12.11.1981; з 07.03.1984 по 02.07.1984; 19.07.1984 по 20.08.1992.

Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.

Згідно вимог частини першої статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

В свою чергу, статтею 114 вказаного Закону встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років.

Відповідно до запису в національному паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 (а.с. 12-16), позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто станом на день звернення до Корюківського ОУПФ із заявою про призначення пенсії (27.12.2017), йому виповнилось повних 54 роки, що виключає можливість застосування в даному випадку положень статті 45 Закону №1058.

Однак, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), підпункуту 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Враховуючи наведене, та те, що станом на день розгляду справи по суті ОСОБА_1 виповнилось встановлені статтею 114 вищевказаного Закону 55 років, він має 38 років 9 місяців 22 дні загального страхового стажу та 13 років 5 місяців 25 днів (з врахуванням висновків суду) пільгового стажу, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, пенсію позивачу має бути призначено після досягнення ним 55 років, тобто з 08 січня 2018 року, а рішення Корюківського ОУПФ від 28.03.2018 № 301/05 необхідно скасувати.

На переконання суду, в даному випадку, часткове задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, а саме: з 08 січня 2018 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корюківського ОУПФ на користь позивача судові витрати в сумі 352,40 грн. (704,80/2).

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 15207) до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 40379254, вул. Вокзальна, 8а, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 301/05 від 28.03.2018 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Зобовязати Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2:

період навчання у середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Єнакієва Донецької області з 01 вересня 1978 року по 16 липня 1981 рік;

період роботи у радгоспі «Єнакіївській» з 01 жовтня 1981 року по 12 листопада 1981 рік;

період проходження строкової військової служби з 14 листопада 1981 року по 12 грудня 1983 рік;

період роботи у Самбірському гравійному карєрі МВО «Львівнерудпром» з 07 березня 1984 року по 02 липня 1984 рік;

період роботи у Самбірській райсільгосптехніці з 19 липня 1984 року по 20 серпня 1992 рік, яке було ліквідовано та перейменовано у Самбірське ремонтно-транспортне підприємство.

Зобовязати Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з 08 січня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 352 (триста пятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01.11.2018.

Суддя С.В. Бородавкіна