Рішення № 77535186, 31.10.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року справа № 2340/3582/18 31.10.2018

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії,

встановив:

07 вересня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 (20400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (18036, м. Черкаси, вул. Залізняка, 10) (відповідач 1), Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 45) (відповідач 2), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, яка полягає у відмові у визнанні позивача особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;

2) зобовязати Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області направити подання до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання позивача особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) зобовязати Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації винести рішення, яким визнати позивача особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй відмовлено у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1, незважаючи на наявність у позивача захворювання, яке виникло внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та призвело до інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, а тому, позивач вважає, що дії відповідачів щодо ненадання їй статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії з вкладкою порушує права позивача на отримання пільг і компенсацій, передбачених Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ухвали судді від 12.09.2018 розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з наданими до суду 26.09.2018 запереченням на позов, відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено із переліку зон радіоактивного забруднення зону посиленого радіоекологічного контролю та скасовано норму, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Тому, на момент складання експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України та звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської категорії 1 категорії, позивач не мав статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. З огляду на це, на думку відповідача 2, посвідчення особи, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, за таких обставин позивачеві не може бути видано.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, які є аналогічними тим, що зазначив відповідач 2.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Позивач має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесеного до 4 категорії згідно з посвідченням серії НОМЕР_2, що видане 02.08.1995.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 01.06.2018 № 9635 встановлено, що позивач має захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається з довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 125658 від 03.07.2018 позивачу присвоєно ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС з 26.06.2018 - безтерміново.

Для встановлення статусу, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення позивач звернувся до управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації з переліком необхідних документів, однак, Тальнівська районна державна адміністрація своїм листом № 01-7-1/П-9 повідомила про те, на сьогодні у переліку зон радіоактивного забруднення відсутня зона посиленого радіоекологічного контролю та скасовано статтю 23 вищезазначеного закону, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи (Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ), а тому Департаментом соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації не видаються посвідчення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Оскільки зазначена відмова не відповідає вимогам Закону та порушує її права на отримання статусу потерпілого категорії 1 від наслідків аварії на ЧАЕС, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у тій зоні не менше 4 років.

Згідно приписів пункту 1 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Частиною першою статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Статтею 12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"встановлено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесеної до 4 категорії, йому встановлено І групу інвалідності довічно, причина інвалідності: захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. Крім того, на час розгляду справи у позивача наявне діюче посвідчення потерпілого категорії серії НОМЕР_2, що видане 02.08.1995.

Доводи відповідачів про те, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів" від 28.12.2014 № 76-VІІІ виключено абзац 5 частини другої ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, що вказує на те, що позивач з 1 січня 2015 року не проживає на забрудненій території, суд вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки право позивача на отримання посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентовано не цією статтею, а статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, з викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема є одночасна сукупність наступних умов: 1) встановлення їй інвалідності; 2) наявність довідки МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок настання інвалідності особи із аварією на ЧАЕС.

Таким чином, посилання відповідачів на те, що територія, на якій проживає позивач, з 1 січня 2015 року не є зоною радіоактивного забруднення, взагалі не стосуються спірного права особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно з п. 10 Порядку №51 видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються: інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Однак, управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області листом фактично відмовило позивачу у прийнятті документів та оформленні подання до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та до цього часу відмовляється приймати документи, тим самим вирішило питання щодо видачі посвідчення, яке належить до компетенції обласної державної адміністрації.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд приходить до переконання, що оскільки позивач отримав інвалідність через захворювання, пов'язане з аварією на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК, то наявні достатні та необхідні правові підстави для прийняття від нього документів, оформлення та направлення Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації подання для видачі позивачу посвідчення 1 категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне, зазначити, що позовні вимоги, щодо визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, які полягають у відмові визнання позивача особою, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та зобовязання Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області направити подання до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання позивача особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягають до задоволення.

В частині вимоги щодо зобовязання Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації винести рішення, яким визнати позивача особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд визнає за необхідне відмовити, оскільки ні позивач, ні інші уповноважені органи не звертались до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації з приводу видачі позивачу посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, а тому дана позовна вимога є передчасною.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судовий збір в розмірі 352,40 грн (пропорційно до задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 9, 14, 86, 94, 128, 159-163, 167, 185-187, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 45, ідентифікаційний код 03195783), яка полягає у відмові у визнанні ОСОБА_1 особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 45, ідентифікаційний код 03195783) направити подання про визнання ОСОБА_1 (20400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 45, ідентифікаційний код 03195783) на користь ОСОБА_1 (20400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 352 (триста пятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Тимошенко