Рішення № 77534941, 23.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2018 р. №820/2578/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Новикова В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,61166, код ЄДРПОУ2471412435)

до Харківського обласного військового комісаріата (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ08166355)

про визнання недійсним рішення;-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення комісії Харківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій від 27 лютого 2018 року про відмову у встановленні статусу учасника бойових дій;

- зобов'язати комісію Харківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій визнати ОСОБА_2 учасником бойових дій і видати посвідчення встановленого зразка.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про присвоєння статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення встановленого зразка, однак позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що проходження військової служби на території НКАО Азербайджанської РСР не передбачено в Переліку держав і періодів бойових дій на їх території. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Через канцелярію суду 07.05.2018 року надійшов відзив на позов від Харківського обласного військового комісаріату, згідно якого відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на положення Постанови КМУ від 08.02.1994р. "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту", відповідно яких Нагірно-Карабахська автономна область не віднесена до країн, на території яких велися бойові дії.

Представник відповідача у судове засідання прибув, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Суд, вивчивши доводи позову та відзивів проти нього, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне:

Наказом Львівського пожежно-технічного училища МВС СРСР від 06.04.1989р. №37 позивача - ОСОБА_2, зараховано до складу другого окремого батальйону для виконання бойових завдань в Мардакертському районі Нагірно-Карабахської автономної області Азербайджанської РСР. Позивач проходив службу в період з 11.04.1978р. по 18.06.1989р. (а.с.23-27)

В матеріалах справи також наявний наказ від 11.05.1989р. №46, яким ОСОБА_2 нагороджено почесною грамотою за добросовісне виконання службових обов'язків по виконанню спеціального завдання у НКАО. (а.с.29-31, 36)

У зв'язку з викладеними обставинами позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою від 09.02.2018р. про присвоєння статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення встановленого зразка. (а.с.11)

Листом Харківського обласного військового комісаріату №230/вп від 03.03.2018р. позивача повідомлено про відмову у встановлені статусу бойових дій, та право на оскарження прийнятого рішення. (а.с.9)

Як вбачається з витягу Протоколу №2 засідання комісії Харківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання статусу учасника бойових дій від 27.02.2018р., позивачу відмовлено в присвоєнні статусу учасника бойових дій. Підставою такої відмови слугувало те, що проходження військової служби на території НКАО Азербайджанської РСР не передбачено в Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого Постановою КМУ №63 від 08.02.1994р. "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". (а.с.10)

В звязку із встановленими обставинами справи суд зазначає наступне.

Відповідно ст.5 Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ: учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 статті 6 Закону України №3551-ХІІ встановлено, що учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу на території Мардакерського району Нагірно-Карабахської автономної області Азербайджанської РСР в період з 11.04.1989р. по 18.06.1989р. Даний період зазначений у послужному списку як проходження військової служби у Збройних Силах. (а.с.22)

У Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого Постановою КМУ №63 від 08.02.1994р. "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Азербайджанська РСР відсутня.

Пунктом 6 приміток до Переліку передбачено, що Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією.

Отже, суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував всі дійсні обставини справи, а відтак дійшов передчасного висновку про відмову ОСОБА_2 у встановленні статусу учасника бойових дій, в зв'язку з чим, з метою забезпечення належного поновлення прав позивача та запобігаючи необґрунтованому втручанню у дискреційні повноваження відповідача, суд знаходить за необхідне скасувати рішення відповідача про визначення статусу учасника бойових дій та зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про визначення статусу учасника бойових дій стосовно позивача, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 8, 242, 243, 245, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання недійсним рішення, - задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії Харківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій від 27.02.2018р.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат, з урахуванням встановленої процедури, повторно розглянути звернення ОСОБА_2 від 12.02.2018р. про встановлення статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду в даній справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату (ул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,61166, код НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн.80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Панченко