Рішення № 77534526, 01.11.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2018 р. справа № 0940/1616/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 108 888, 84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2018 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі також, - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також, - відповідач ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості в сумі 108 888,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 24.07.2018 сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 108 888,84 грн., яка виникла з наступних підстав, а саме: по єдиному податку з фізичних осіб-підприємців в сумі 50 211,45 грн. Відповідний податковий борг зумовлений несплатою відповідачем суми єдиного податку з фізичних осіб-підприємців третьої групи з визначенням 5% ставки єдиного податку до розміру мінімальної заробітної плати. Також заборгованість виникла по податку на доходи фізичних осіб в сумі 58 677,39 грн., сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, згідно декларації про майновий стан і доходи №4514 від 05.02.2018 в сумі 58841,82 грн., оскільки відповідачем була здійснена часткова проплата боргу в розмірі 164,43 грн., то загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 58677,39 грн. Внаслідок несплати відповідачем податкового боргу та відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 було сформовано та направлено податкову вимогу №2368-52 від 20.03.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.21-22).

Позивачем у зазначений строк недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.1-2). Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Вказана ухвала отримана відповідачем 29.09.2018, що підтверджується підписом особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 30).

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

16.03.1998 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.9-12) та перебуває на обліку в Косівському відділенні Коломийської оДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Станом на 24.07.2018 сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 108 888,84 грн., яка виникла з наступних підстав, а саме: по єдиному податку з фізичних осіб-підприємців в сумі 50 211,45 грн. Відповідний податковий борг зумовлений несплатою відповідачем суми єдиного податку з фізичних осіб-підприємців третьої групи з визначенням 5% ставки єдиного податку до розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог п.293.3 ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для третьої групи встановлюються у розмірі 1) 3 відсотки доходу у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України передбачено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. У відповідності до п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду. Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Статтею 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Даний борг виник згідно податкових декларацій платника єдиного податку №9249 від 10.05.2018 в сумі 12500,00 грн. та податкової декларації платника єдиного податку №4513 від 06.02.2018 в сумі 38445,00 грн. Відповідачем була частково здійснена проплату податкового зобов`язання в сумі 733,55 грн., то загальна сума по єдиному податку з фізичних осіб становить 50 211,45 грн. (а.с. 15, 16).

Також заборгованість по податку на доходи фізичних осіб становить в сумі 58 677,39 грн. Дана заборгованість виникла по сплаті фізичними особами за результатами річного декларування. Згідно декларації про майновий стан і доходи №4514 від 05.02.2018, яку подано відповідачем у графі податок на доходит фізичних осіб зазначена сума 58841,82 грн. Відповідачем була здійснена часткова проплата боргу в розмірі 164,43 грн., то загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування складає в сумі 58677,39 грн. (а.с. 14).

Посилаючись на несплату відповідачем узгодженого податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу Пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій нею податковій декларації.

Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області сформовано та 20.03.2018 року направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 20 березня 2018 року №2368-52, яку отримано відповідачем 30.03.2018 року, що підтверджується підписом у відповідній графі (а.с. 13).

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 108 888,84 грн., отже вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в дохід бюджету податковий борг в сумі 108 888,84 (сто вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 84 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000;

відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Суддя Микитюк Р.В.