Рішення № 77534370, 26.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року

Луцьк

Справа № 0340/1713/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представників позивача Голік Е.В., Щербатюка Т.В., Гірука С.В.,

представників відповідача Горблюка Р.В., Сороки П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковельський госпрозрахунковий ринок” про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі – Управління ДСНС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковельський госпрозрахунковий ринок” (далі – ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок”, відповідач) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації території, будівель, приміщень та споруд за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, 2, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 10:30 21.09.2018. за клопотанням представника позивача, розгляд справи було відкладено на 11:30 03.10.2018, а в подальшому за клопотанням сторін судове засідання було відкладено на 12:00 18.10.2018 на 14:00 25.10.2018. в судовому засіданні 25.10.2018 у зв’язку з необхідністю отримання нових доказів було оголошено перерву до 11:30 26.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров’ю людей, про що складено акт перевірки. Зауваження (заперечення) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб’єкта господарювання не надходили. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров’ю людей позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території, будівель, приміщень та споруд за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, 2, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 31-34) позовні вимоги важає безпідставними і такими, що не підлягають, оскільки після проведеної перевірки відповідач невідкладно почав проводити роботу по усуненню виявлених в ході перевірки порушень. Зокрема, про вжиті заходи щодо усунення порушень, які зафіксовані в акті № 207 від 03.08.2018, відповідачем було повідомлено посадову особу територіального органу ДСНС (яка проводила перевірку) листами від 08.08.2018 № 888 та від 22.08.2018 № 1580. Так, станом на 08.08.2018 фактично усунуто 15 порушень із 19, які були зафіксовані в акті перевірки.

Вважає, що оскільки переважна кількість порушень, зазначених в акті перевірки усунута, а решта - не пов’язані зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей і можуть бути усунені поступово (поетапно), без повного зупинення роботи підприємства, тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву (а.с. 66-67) не погодився з аргументами наведеними відповідачем та зазначив, що посилання останнього на усунення порушень (навіть з наявністю незначної кількості фото доказів та копій матеріалів) як на доказ не можна брати до уваги, оскільки без проведення відповідної позапланової перевірки органами державного нагляду (контролю) щодо встановлення факту усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки такі твердження є бездоказовими та базуються тільки на поясненнях сторони.

У запереченні на відповідь на відзив (а.с. 78-79) відповідач звертає увагу на те, що необхідна робота по усуненню порушень, зафіксованих в акті перевірки від 03.08.2018 відповідачем проведена і проводиться надалі в постійному режимі. Щодо невиконання порушень під номером 1 та 2 відповідач вказує на те, що схема розміщення торгових павільйонів погоджена ГУ МНС України у Волинській області ще у 2006 році. Однак, теперішнє розміщення торговельних рядів на території Центрального ринку по вул. Брестська, 2 у м. Ковелі фактично сформувалися ще в 2000 році. Після цього, зміна місце розташування певного торгового ряду чи окремих торгових об’єктів здійснювалась виключно з врахуванням зауважень та пропозицій органів державного пожежного нагляду. Звертає увагу на те, що для виконання порушень 1, 2, зафіксованих в акті перевірки від 03.08.2018 з території Центрального ринку необхідно винести приблизно 2/3 розміщених на даний час торговельних об’єктів, які належать підприємцям-орендарям торговельних місць на ринку і в основному є їх єдиними робочими місцями (джерелом доходу). Наголошує на тому, що протягом тривалого проміжку часу з 2005 по 2018 рік порушення, зафіксовані в акті перевірки під номером 1 та 2 не розцінювались позивачем як реальна загроза життю і здоров’ю людей. На думку відповідача, вказані порушення не можна кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю та здоров’ю людей. Просив у задоволенні позову відмовити.

Також у додаткових поясненнях (а.с. 117-118) відповідач вказує на те, що на даний час фактично всі порушення, які були виявлені під час проведення планової перевірки території Центрального ринку усунуті за виключенням тих, виконання яких не залежить від відповідача. Однак, ці порушення не пов’язані із створенням реальної загрози життю та здоров’ю людей і можуть бути усунуті поступово без повного зупинення роботи підприємства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” зареєстроване як юридична особа 28.05.1993 та знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, 2 (а.с. 93-98).

27.06.2018 на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України “Про основні засади державного нагляду “контролю) у сфері господарської діяльності”; Ковельським міськрайонним відділом Управління ДСНС у Волинській області видано наказ № 19 (з основної діяльності) про проведення перевірок наказано інспекторам Ковельського міськрайонного відділу Управління ДСНС у Волинській області провести планові перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту об’єктів згідно з додатком 1 і 2 (а.с. 8). Додаток №2 до наказу визначає перелік об’єктів, на яких у липні-серпні 2018 року повинна проводитись планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту (а.с. 8 зворот). Серед зазначених об’єктів значиться і ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” (а.с. 8 зворот).

На підставі зазначеного наказу, посвідчення на проведення перевірки від 23.07.2018 №210 головним інспектором Ковельського міськрайонного відділу Управління ДСНС у Волинській області проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” в м. Ковелі по вул. Брестська, 2.

За результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті планової перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” від 03.08.2018 № 207 (а.с. 11-16).

Так, при здійсненні перевірки було встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, серед яких, зокрема:

1. Кількість та розміщення тимчасових споруд, контейнерів, кіосків та торгівельних місць не відповідає розробленій та узгодженій схемі розміщення (пункт 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

2. Кіоски (павільйони) та контейнери розміщені таким чином, що їх кількість в одній групі двосмугового торгівельного ряду перевищує 20 одиниць, одно смугового – 10 одиниць (підпункт 3 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки на ринках України).

3. Між окремими групами кіосків (павільйонів) та контейнерів влаштовані поздовжні та поперечні проходи (проїзди) завширшки менше 4 метрів у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій, а також торговельного обладнання (підпункт 4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки на ринках України).

4. Встановлено окремі ряди кіосків (павільйонів), контейнерів, тимчасових споруд на відстані менше 10 метрів від капітальних будівель та споруд (підпункт 1.14 глави 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

5. Не обладнані підсобні приміщення частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею, та окремо розташоване підсобне приміщення системою протипожежного захисту (пожежною сигналізацією) (пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки на ринках України).

6. Не забезпечений доїзд пожежно-рятувальної техніки до пожежної водойми (на проїзді розташовані контейнери) (підпункт 2 пункт 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки на ринках України).

7. Розміщено товар та торговельне обладнання на шляхах евакуації і в проходах на території ринку (пункт 6 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

8. Відсутні матеріали щодо визначення пожежної небезпеки облицювальних матеріалів стін та стелі приміщення бару «Дніпро» частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею (пункт 2.7 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

9. Шляхи евакуації будівлі частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

10. Допускається експлуатація тимчасових електромереж, які прокладені відкрито по підлозі та відкрито повітряним способом для живлення холодильного обладнання в торговельному залі частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею (пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки на ринках України).

11. Допускається складування горючих матеріалів (штори, тюлі, одяг) впритул до електричного обладнання (електролічильників, апаратів захисту, електричних розеток) в торгових залах частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею (пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки на ринках України).

12. З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів електромереж приміщень частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею здійснено в скрутку (без паяння) (пункт 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки на ринках України).

13. Допускається використання тимчасової електромережі в приміщенні бару «Дніпро», складському приміщенні та майстерні частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею (пункт 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки на ринках України).

14. Допускається зберігання горючих матеріалів на відстані менше 1 метра від електрощита в приміщенні майстерні частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею (пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки на ринках України).

15. Не забезпечені необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) торгові зали, склади та підсобні приміщення частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею (пункт 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки на ринках України).

16. Не проведено технічне обслуговування вогнегасників, які знаходяться в торгових залах, підсобних приміщеннях частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею (пункт 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки на ринках України).

17. Для кожного приміщення ринку не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки та не вивішені на видимих місцях (пункт 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

18. Не встановлено на об’єкті відповідним наказом (розпорядженням) протипожежний режим (пункт 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

19. Посадовими особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою КМУ від 26.07.2013 № 444 «Про затвердження порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території, будівель, приміщень та споруд суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі – Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону №877-V).

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб’єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 “Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій” Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Таким чином, Управління ДСНС у Волинській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов’язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб’єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об’єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб’єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об’єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб’єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров’ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров’ю людей слід пов’язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, аналізуючи положення частини п’ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров’ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Отже, загрозу життю та здоров’ю людей створюють такі порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому необхідність вжиття таких заходів слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

При цьому суд враховує наведені відповідачем твердження щодо вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання пожежної безпеки в ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” та усунення порушень, виявлених перевіркою.

Так, із відзиву на позовну заяву (а.с.31-34) слідує, що ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” здійснено заходи на усунення ряду порушень, встановлених перевіркою, а саме: два підсобні приміщення частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею обладнані системою протипожежного захисту (пожежною сигналізацією) (порушення 5); на території Центрального ринку по вул. брестська, 2 наявна мотопомпа для збору води, що дає можливість використовувати пожежну водойму без доїзду до неї пожежно-рятувальної техніки (порушення 6); товар та торгівельне обладнання зі шляхів евакуації та проходів прибрано, підприємці попереджені про недопущення таких порушень (порушення 7); укладено договір підряду від 10.09.2018 № 12 на проведення випробування з визначення групи важкогорючих і горючих твердих речовин та матеріалів (порушення 8); шляхи евакуації в будівлі частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею забезпечені евакуаційним освітленням (порушення 9); тимчасові електромережі для живлення холодильного обладнання в торговельному залі частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею захищено поліхлорвініловою трубою (порушення 10); підприємці орендованих магазинів попереджені про недопущення складування горючих матеріалів (штори, тюлі, одяг) впритул до електричного обладнання та про їх відповідальність відповідно до договору оренди (порушення 11); технічним персоналом почергово проводяться роботи щодо з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів електромереж приміщень частини критого ринку шляхом опресування, паяння або під зажим (порушення 12); електромережі в приміщення бару «Дніпро», складському приміщення та майстерні частини критого ринку влаштовані відповідно до Правил улаштування електроустановок (порушення 13); в приміщенні майстерні частини критого ринку проведено поточний ремонт, горючі матеріали прибрано (порушення 14); всі приміщення забезпечені необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння (порушення 15, 16).

Також надано копії наказів від 26.07.2018 № 36/1 «Про затвердження інструкції про протипожежний режим» та від 26.7.2018 № 26 «Про протипожежний режим на території ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” (порушення 17, 18) та копії посвідчень про проходження навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки відповідними посадовими особами підприємства (порушення 19).

Разом з тим, судом також встановлено, що ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” звернулося до позивача з проханням провести повторну позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу Ковельського міськрайонного відділу Управління ДСНС у Волинській області від 09.10.2018 № 32 “Про проведення перевірок” та посвідчення на проведення перевірки від 09.10.2018 № 305, головним інспектором Ковельського МРВ УДСНС України у Волинській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок”, про що складено акт позапланової перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” від 17.10.2018 № 291.

Слід зазначити, що під час вказаної позапланової перевірки з’ясовувалися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, тобто, перевірено, чи усунуті ті порушення, що були виявлені в ході планової перевірки, яка здійснювалась у липні-серпні 2018 року.

З акту перевірки від 17.10.2018 № 291 вбачається, що адміністрацією ринку усунуто більшість виявлених порушень (12 із 19 порушень). Перевіркою встановлено, що залишилось не усунутим 7 порушень, а саме: 1) Кількість та розміщення тимчасових споруд, контейнерів, кіосків та торгівельних місць не відповідає розробленій та узгодженій схемі розміщення; 2) Кіоски (павільйони) та контейнери розміщені таким чином, що їх кількість в одній групі двосмугового торговельного ряду перевищує 20 одиниць, а односмугового — 10 одиниць; 3) Між окремими групами кіосків (павільйонів) та контейнерів влаштовані поздовжні та поперечні проходи (проїзди) завширшки менше 4 метрів у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій, а також торговельного обладнання; 4) Встановлено окремі ряди кіосків (павільйонів), контейнерів, тимчасових споруд на відстані менше 10 метрів від капітальних будівель та споруд; 5) Не забезпечений доїзд пожежно-рятувальної техніки до пожежної водойми (на проїзді розташовані контейнери); 6) Розміщено товар та торговельне обладнання на шляхах евакуації і в проходах на території ринку; 7) З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів електромереж приміщень частини критого ринку з влаштованими магазинами, перукарнею та швейною майстернею здійснено в скрутку (без паяння).

Отже, відповідачем частково виконано вимоги контролюючого органу та більшість порушень відповідачем усунуті, що підтверджується актом перевірки від 17.10.2018 № 291.

Фактично порушення, які залишилися стосуються схеми розміщення торгових рядів на території ринку.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що Схема розміщення торгових павільйонів на території Центрального ринку по вул. Брестській 2 в м. Ковелі погоджена ГУ МНС України у Волинській області ще у 2006 році.

Проте, як слідує з пояснень відповідача, теперішнє розташування торговельних рядів на території Центрального ринку по вул. Брестській 2 в м. Ковелі сформувалося у 2000 році. На підтвердження вказаної обставини суду надано ситуаційний план ринку по вул. Брестській в м. Ковелі за 2000 рік (а.с. 134).

Із таким розміщенням торговельних рядів на той час погодилася і органи пожежного нагляду та їх затвердили. Після цього, зміна місцерозташування певного торгового ряду чи окремих торговельних об’єктів здійснювались виключно з врахуванням зауважень та пропозицій органів державного пожежного нагляду. Такі роботи з врахуванням специфіки діяльності ринку проводяться постійно.

Як встановлено в судовому засіданні, на даний час щоб привести план розміщення торгових рядів до затвердженої схеми необхідно винести 2/3 кількості контейнерів, що є неможливим за короткий проміжок часу, оскільки власниками контейнерів є фізичні особи-підприємці і у них укладені діючі угоди по оренді торгівельних місць.

З врахуванням цієї ситуації на даний час дійсно не забезпечено належний проїзд до пожежної водойми розташованої на території ринку.

Однак, за рекомендацією органів пожежного нагляду на території ринку облаштовано 3 гідранти, придбано мотопомпу, які відповідно до наявних в справі доказів є в справному стані. Наявність гідрантів повністю дозволяє забезпечити постачання водою при гасінні пожежі по всьому периметру ринку. Також на території ринку для уникнення виникнення пожеж влаштовано автоматичну пожежну сигналізацію та системи цілодобового спостереження за протипожежним станом об’єктів.

Із додаткових пояснень відповідача вбачається, що по порушенню зазначеному в акті перевірки від 17.10.2018 під № 291 всі підприємці письмово попереджені щодо нерозміщення товару на шляхах евакуації.

Також усунуто порушення № 7 зафіксоване у зазначеному акті, оскільки закінчено роботи щодо з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів електромереж приміщень.

Аналізуючи ті порушення, які залишилися неусунутими та стали підставою для звернення позивача із позовом до суду про зупинення діяльності ринку, що за змістом вищезазначених норм законодавства, на думку суду, вказані порушення не несуть загрозу життю та здоров’ю людей та, які не можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.

На думку суду, невідповідність розміщення торгових рядів затвердженій схемі і пов’язаних із нею порушень не є порушеннями, в розумінні зазначених нормативних актів, які створюють реальну загрозу життю і здоров’ю громадян та є підставою для зупинення діяльності підприємства. При цьому, судом враховуються обставини зазначені вище, які призвели до цієї ситуації.

Також при вирішенні даного питання суд враховує ту обставину, що зазначені порушення можуть бути усунуті в процесі діяльності ринку без повного його зупинення. Такі роботи адміністрацією ринку проводяться, та повинні проводитися в майбутньому для приведення діяльності ринку у відповідність із Правилами пожежної безпеки. Існуюча схема була затверджена в 2006 році. Розміщення торгівельних рядів і до її затвердження, і після не змінювалося, що не перешкоджало функціонувати ринку до цього моменту. Позивачем неодноразово фіксувалися в актах перевірки ці порушення та вручалися відповідні приписи на їх усунення (а.с.19-23).

Крім того, при вирішенні даного питання суд враховує, що питання зупинення ринку в даному випадку стосується не тільки відповідача, а зачіпає інтереси підприємців, які здійснюють на ньому торгівельну діяльність та є власниками торгівельних кіосків.

На території ринку розташовані земельні ділянки та приміщення інших власників, які мають право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Вирішуючи даний спір суд враховує також те, чи при зупиненні діяльності ринку буде у такому випадку дотримано “справедливого балансу” між дотриманням відповідачем Правил пожежної безпеки та інтересів суспільства, та людей які здійснюють на ньому діяльність.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні від 09.01.2007 у справі “Інтерсплав” проти України” суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати “справедливий баланс” між інтересами особи і суспільства.

Європейський Суд з прав людини у справі Rees v. United Kingdom у рішенні від 17.10.1986 зазначив, що з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання держави стосовно людини, “належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини; пошук цього балансу - мета всієї Конвенції”.

У рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Тому з врахуванням зазначеного при вирішенні вказаного позову судом враховується принцип пропорційності між зупиненням підприємства, як засобу для дотримання Правил пожежної безпеки та мають бути співмірними з нею. В даному випадку, з врахуванням вищевикладених обставин, застосовані заходи впливу про які просить позивач будуть непропорційними (співмірними) на досягнення мети з якою вони повинні бути застосовані.

Аналізуючи норми чинного законодавства, суд зазначає, що при застосуванні санкцій до суб’єкта господарювання повинен враховуватися принцип пропорційності виявлених порушень і покарання.

Зупинення роботи певного об’єкту є крайнім заходом покарання і повинне застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрожу життю і здоров’ю людей, чого в даному випадку немає.

Таким чином, беручи до уваги усунуті відповідачем порушення та з врахуванням того, що не усунуті порушення не є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров’ю людей, що вони можуть бути усунуті в інший спосіб як просить позивач, тобто без зупинення діяльності ринку суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до ТзОВ “Ковельський госпрозрахунковий ринок” такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації території, будівель, приміщень та споруд.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковельський госпрозрахунковий ринок” про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С.Денисюк

Повний текст рішення складено 31 жовтня 2018 року.