Ухвала суду № 77534271, 01.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

01 листопада 2018 р. Справа № 0240/3013/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про відвід головуючому судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міської виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міської виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В під час розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.11.2018 року представником відповідача подано заяву про відвід головуючому судді Альчуку М.П.

Ухвалою суду від 01.11.2018 року провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді. Заяву представника відповідача про відвід головуючому судді у справі № 0240/3013/18 передано для вирішення питання про відвід суддів, в порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвалюючи таке рішення, суд послався на положення частини четвертої статі 40 КАС України, згідно з якими якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2018 року для вирішення питання про відвід судді визначено головуючого суддю Дончика В.В.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ознайомившись зі змістом та підставами заяви про відвід, приходжу до висновку про недоцільність призначення судового засідання для її розгляду та можливість вирішити питання про відвід в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав та обґрунтованості заяви про відвід, виходжу із наступного.

Зі змісту заяви про відвід, судом з’ясовано, що представник відповідача обґрунтовує її незгодою з процесуальними рішеннями головуючого судді у даній справі, зокрема, відмовою в клопотанні від 01.11.2018 року про приєднання та дослідження доказів, а також відмовою в підготовчому засіданні у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків та наданні часу представнику позивача для додаткового обґрунтування позовних вимог. У зв'язку із викладеним, у відповідача існують сумніви щодо неупередженості та безсторонності головуючого судді.

Підстави для відводу судді визначені статтею 36 КАС України.

Так, згідно положень частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

При розгляді заяви представника відповідача про відвід судді Альчуку М.П., судом не встановлено будь-яких вищенаведених обставин, які б давали підстави для відводу судді.

Посилання відповідача на прийнятті процесуальні рішення під час розгляду, не може свідчити про упередженість судді, а лише вказує про його незгоду з прийнятим рішенням.

Крім того, слід наголосити, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зазначена позиція неодноразово висловлена в рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справах № 523/5348/17 від 14.02.2018, № 9901/573/18 від 09.08.2018 року, № 826/23651/15 від 16.08.2018 року, № 9901/673/18 від 01.10.2018 року, № 800/445/16 від 18.10.2018 року.

Також слід вказати, що головна мета відводу це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»,).

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Посилання представника відповідача на упередженість головуючого судді через незадоволення його клопотань не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях, суб'єктивній оцінці заявником обставин справи.

З огляду на наведене вважаю, що у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Альчуку М.П. у адміністративній справі №0240/3013/18 за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міської виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправно та, зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні заяви відповідача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Альчука Максима Петровича у адміністративній справі № 0240/3013/18 за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міської виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ст. 256 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення

Суддя Дончик Віталій Володимирович