Ухвала суду № 77533759, 30.10.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7988/18

Провадження № 1-кс/461/9376/18

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

30.10.2018 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Скаба В.О., слідчого Ригайла М.С., прокурора Грицишина В.С., захисника Богуша І.М., розглянувши клопотання слідчого відділу Галицького ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області Балущака С.Р. про арешт майна,

встановив:

слідчим відділом СУ ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у Слідчим відділом Галицького ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140050004688 від 21.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України.

Слідчий слідчого відділу Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Балущак С.Р., за погодженням прокурора Львівської місцевої прокуратури №1, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон марки «HUAWEI», синього кольору, імеі: 1)НОМЕР_1, 2)НОМЕР_2, із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайфселл» НОМЕР_3; наручний годинник марки «RADO CENTRIX», золотисто-чорного кольору, SWISS MADE №115.0929.3; наручний годинник марки «RADO CENTRIX», золотисто-чорного кольору, SWISS MADE №115.0929.3, а також в’язку ключів яка складається з металевого ключа на якому наявний напис «FUARO», металевого ключа на якому наявний напис «BARRERA», та магнітного ключа червоного кольору на якому наявний напис «VIZIT SAFE HOME», які були вилучені 22.10.2018 протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання мотивує тим, що вказані предмети та речі мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та можуть бути використані як докази вчиненого кримінального правопорушення, в тому числі як речові докази, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Слідчий та прокурор в судовому засідання клопотання підтримали, з мотивів, наведених у ньому.

Захисник в судовому засіданні подане слідчим клопотання заперечив, з мотивів необгрунтованості.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1 ст.170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за фактом викрадення людини та вимагання грошових коштів з погрозою застосування насильства до потерпілого.

З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вилучений телефон зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Таким чином, дослідження та збереження, вилучених речей та предметів має важливе значення для кримінального провадження, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, оскільки прямо стосується предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні. Вказані обставини є достатніми підставами, які передбаченими ст. 167 ч. 2 п. 1 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, наслідки арешту майна, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим, у зв’язку з чим підлягає частковому задоволенню.

Водночас, ст.ст. 7, 16 КПК України, встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

На підставі протоколу Першого Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За наведених обставин, у частині накладення арешту на наручний годинник марки «RADO CENTRIX», золотисто-чорного кольору, SWISS MADE №115.0929.3, який двічі продубльований в прохальній частині клопотання, слід відмовити, оскільки в ході розгляду клопотання слідчим не подано достатніх доказів, що такі речі підозрюваного відповідають ст. 167 ч. 2 КПК України, а тому вказані слідчим підстави для арешту майна є не достатніми, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «HUAWEI», синього кольору, імеі: 1)НОМЕР_1, 2)НОМЕР_2, із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайфселл» НОМЕР_3, в’язку ключів яка складається з металевого ключа на якому наявний напис «FUARO», металевого ключа на якому наявний напис «BARRERA», та магнітного ключа червоного кольору на якому наявний напис «VIZIT SAFE HOME», які були вилучені 22.10.2018 року, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

У решті вимог клопотання відмовити.

Зобов’язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.