Вирок № 77532806, 31.10.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 31.10.2018

Справа № 334/3010/18

Провадження № 1-кп/334/589/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Сагайдак Г.В.,

за участю прокурора Мехальчук В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката Мосура В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження №12018080050000920 від 16.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Картау, Казахстан, громадянина Казахстану, який має посвідку на постійне проживання та постійно проживає в Україні з 2004 року, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2018 року, приблизно о 13 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух по вулиці Верхній зі сторони вулиці Рекордної в напрямку Південного шосе в місті Запоріжжя. В салоні автомобіля в якості пасажира знаходився ОСОБА_4 В цей час у зустрічному водію ОСОБА_1 напрямку, в межах своєї смуги, рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5

Під час руху по вищевказаній вулиці, в районі ЛЕП №2, водій ОСОБА_1 з метою збільшити боковий інтервал під час зустрічного роз’їзду, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху вправо, в наслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля НОМЕР_1 за межі проїжджої частини дороги вправо, де передньою частиною кузова автомобіля скоїв наїзд на дерево.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких: п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод № 9-246 від 26.04.2018, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя».

Згідно висновку судової медичної експертизи № 582 М від 19.04.2018:Закритий перелом 5-го ребра зліва по середній пахвовій лінії з пошкодженням тканин лівої легені, з колабуванням (поджатієм) його на 1/3 власної висоти, з розвитком підшкірної та міжм’язової емфіземи в області передньої та бокової сторін лівої половини грудної клітини у гр. ОСОБА_4 кваліфікуються як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не було небезпечним для життя в момент його спричинення, але потягло за собою довготривалий розлад здоров’я, більш як на 21 день. Садна в області голови та обличчя (більш точна локалізація не вказана) у гр. ОСОБА_4, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитись в результаті ударів об виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині за ч.1 ст. 286 КК України визнав у повному обсязі, суду пояснив, що дійсно він з потерпілим поїхав на автомобілі до електрика, під час руху повернув різко в праву сторону, від чого автомобіль вискочив на бордюр та скоїв наїзд на дерево. Потерпілому він відшкодував матеріальну та моральну шкоду.

Крім повного признання ОСОБА_1 своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, його вина знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні дослідженими в ході судового розгляду даного кримінального провадження наступними доказами, а саме:

Висновком інженерно-транспортної експертизи №9-246 від 26.04.201 р., відповідно до якого в діях водія ОСОБА_1 є невідповідність вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком судової медичної експертизи №582 М від 19.04.2018 відповідно до якого у ОСОБА_4 закритий перелом 5-го ребра зліва по середній пахвовій лінії з пошкодженням тканин лівої легені, з колабуванням (поджатієм) його на 1/3 власної висоти, з розвитком підшкірної та міжм’язової емфіземи в області передньої та бокової сторін лівої половини грудної клітини у гр. ОСОБА_4 кваліфікуються як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не було небезпечним для життя в момент його спричинення, але потягло за собою довготривалий розлад здоров’я, більш як на 21 день. Садна в області голови та обличчя (більш точна локалізація не вказана) у гр. ОСОБА_4, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитись в результаті ударів об виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, скоєний ОСОБА_1 злочин за ч. 1 ст. 286 КК України відносяться до злочину невеликої тяжкості.

ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, вину в вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, відшкодував матеріальний збиток.

Обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу ОСОБА_1 його відношення до скоєного, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкцій відповідного закону про кримінальну відповідальність за якими обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності без призначення додаткового покарання, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-246 від 26.04.2018 року в розмірі 1144,0 грн., на підставі ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст..368-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,0 грн. (три тисячі чотириста гривень) без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-246 від 26.04.2018 року в розмірі 1144,00 грн., на рахунок №31116115700009 в УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя (24060300), МФО 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 та який передано їй на відповідальне зберігання – залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Баруліна Т. Є.