Рішення № 77532667, 29.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.10.2018

Справа № 320/6999/18

2-а/320/165/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Юрлагіної Т.В.,

при секретарі – Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕАВ № 531456 від 12.08.2018 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 255 грн. та про закриття провадження по адміністративній справі.

Адміністративний позов мотивований тим, що обставини викладені у постанові про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, постанова була винесена без додержання вимог ст. 245 КУпАП України, не містить доказів скоєння адміністративного правопорушення та доказів роз’яснення прав водієві, а відтак зазначена постанова підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не з’явився, проте у позовній заяві просить розглядати справу за його відсутністю.

Відповідач – Інспектор роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв’язку з неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про Національну поліцію» національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №531456 від 12.08.2018 року, винесеної Інспектором роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 12.08.2018 року о 05:48:11 в м. Харків пл. Благовіщенська, 1 ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» та здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 8.4.(г) ПДР України – порушення вимог наказових знаків (а.с.9).

За твердженнями позивача вказана постанова була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам законодавства України, тому вважає постанову незаконною та просить її скасувати.

Як вбачається із змісту ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідальність за цією частиною передбачена, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух"встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно зі ст.ст. 14, 53 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 8.4 (г) ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи: наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечував факт порушення ним вимог п. 8.4 (г) ПДР України, виконав вказівку інспектора та надав йому водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та став чекати розгляду справи. Не згоден із постановою винесеною інспектором на місці зупинки про притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв’язку із тим, що інспектором не був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення правил дорожнього руху, визначені частинами першою, другою, третьою статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що інспектор патрульної поліції, здійснюючи контроль за дотриманням Правил дорожнього руху, наділений повноваженнями з розгляду відповідної категорії справ, та в процесі їх вирішення зобов’язаний встановити наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

За приписами частин 4-6 цієї статті у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1408/27853 від 10.11.2015 р., поліцейським складається у письмовій формі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, форму якої чітко встановлено додатком 5 до вищевказаної Інструкції.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу,та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що посадові особи Національної поліції України розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху без складання відповідного протоколу, а отже інспектор патрульної поліції обґрунтовано, згідно вимог чинного законодавства розглянув справу про адміністративне правопорушення без складення такого протоколу.

Відповідно до ст. 268 КУАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.276 КУАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Таким чином дії інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 при винесені постанови серії ЕАВ № 531456 від 12.08.2018 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України були правомірними та відповідали вимогам діючого законодавства.

Щодо посилань позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 №5-рп/2015 з приводу місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що після його прийняття норми КУпАП, зокрема ст. 258, зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції, розповсюджено вимоги ч. 4 ст. 258 - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Посилання позивача на те, що інспектором поліції порушенні ст.ст. 278,279 КУАП - є необґрунтованими, так як відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази порушень процедури фіксації правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З приводу неврахування інспектором патрульної поліції характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд зазначає, що вказані обставини не враховуються у випадках накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ч.2 ст.33 КУпАП).

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, постанова складена на місці вчинення правопорушення та підписана водієм без зазначення у ній зауважень та доповнень стосовно його незгоди та наявності неправомірних дій інспектора патрульної поліції при притягненні його до адміністративної відповідальності та накладені адміністративного штрафу.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що інспектором патрульної поліції ОСОБА_2М обґрунтовано, з дотриманням вимог чинного законодавства притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. за ч.1 ст. 122 КУпАП, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 126, 247, 251, 268, 283, 284, 287 - 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 90, 229, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: