Рішення № 77532283, 26.10.2018, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/789/18

№/п 2/317/672/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі: Коваль В.В.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Запорізька районна держава нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Запорізька районна держава нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, яка уточнювалась в травні 2018 року.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачка зазначила, що 05 січня 2013 року помер її чоловік – ОСОБА_4. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,2995 га ( кадастровий № 2322180400:03:002:0020) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 ( Августинівської) сільської ради Запорізького району Запорізької області. Спадщину, відкриту після смерті чоловіка ОСОБА_4, позивачка прийняла, звернувшись до Запорізької районної державної нотаріальної контори, в зв’язку з чим була відкрита спадкова справа. Однак, як вказала позивачка в позові, вона отримала постанову нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій у зв’язку з тим, що у неї відсутній оригінал правоустановчого документу - Державного акту на право приватної власності на землю.

На підставі вищевикладеного позивачка була вимушена звернутись до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,2995 га (кадастровий № 2322180400:03:002:0020) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 (Августинівської) сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Представник позивачки за договором про надання правової допомоги – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримала уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача – ОСОБА_3 сільської ради Запорізького району Запорізької області надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що на його думку, сільська рада не є належними відповідачем по справі, тому зазначив, що позов ОСОБА_2 не визнає.

Представник третьої особи – Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області – ОСОБА_5, який був присутній в підготовчому судовому засіданні 02.06.2018 року, заперечень та відзиву на позовну заяву не надав, просив суд постановити рішення згідно із законом.

Представник третьої особи - Запорізької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв або клопотань до суду не надавав.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справу на засадах змагальності сторін в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, та повністю підтверджується матеріалами справи, а саме документами, наданими представником позивача, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а їх оригінали були досліджені судом в судовому засіданні, що відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖС №252170 від 10.01.2013 року, виданого Августинівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, 05.01.2013 року помер ОСОБА_4.

Факт родинних відносин позивачки ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-ЖС №356298 від 13.02.1988р., виданого Августинівською сільською радою Запорізького району Запорізької області.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до наданої суду Запорізькою районною державною нотаріальною конторою спадкової справи № 230/2013 вбачається, що позивачка ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом 28.05.2013 року, тобто у встановлений законом шестимісячний строк.

Окрім позивачки ОСОБА_2, ніхто із спадкоємців не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України встановлено обов’язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до наданої суду постанови про відмову у вчинені нотаріальних дій, виданої Запорізькою районною державною нотаріальною від 20.02.2018 р. вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв’язку з відсутністю оригіналів правоустановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року вбачається, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року встановлює, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як зазначено ц п. 5.2. Інструкції «про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», видача дубліката втраченого Державного акту на право власності на земельну ділянку передбачена лише його власнику.

Згідно зі ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить спадкоємцям на загальних підставах зі збереженням його цільового призначення.

Право власності спадкодавця – ОСОБА_4 на спадкову земельну ділянку площею площею 2,2995 га (кадастровий №2322180400:03:002:0020) для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_3 (Августинівської) сільської ради Запорізького району Запорізької області підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія 1У- ЗП №008903 та Витягом ДЗК №НВ -2303972162018 від 12.02.2018 року.

Суд встановив, в зв’язку з тим, що для спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого 05.01.2013року ніхто крім позивачки не звертався до нотаріальної контори, то відповідно до роз’яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (інформаційний лист від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13) вбачається, що відповідачем у спадкових справах є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадках їх відсутності -відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної, міської ради. Тому в даному випадку ОСОБА_3 сільська рада Запорізького району Запорізької області є належним відповідачем по справі.

Суд вважає, що заперечення представника ОСОБА_3 сільської ради щодо неналежності сільської ради, як відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству.

Суд не піддає сумніву достовірність документів, наданих стороною позивачки як докази та визнає, що позивачкою по справі обраний вірний спосіб захисту свого права, а тому вважає що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4,5,8,10,12,17,18,28,76-81,83,128-130,133,137,258,259,263-265,268, 274-277,354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1220,1225,1233,1235, 1268,1269,1297 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,2995 га (кадастровий № 2322180400:03:002:0020) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 (Августинівської) сільської ради Запорізького району Запорізької області, після смерті ОСОБА_4, померлого 05.01.2013 р.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п. п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 26.10.2018 року

Суддя І.Б.ГРОМОВА