Постанова № 775309, 19.06.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 червня 2007 р. Справа № 17/104

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників:

позивача – Шибаєв А.М., представник за довіреністю;

відповідача – Цінник О.О., в. о. директора

розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород до ДП ЛОК „ Форель”, смт. Жденієво Воловецького району про стягнення 3954 грн. адміністративно–господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів

Позивачем заявлені вказані вимоги, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі–Закон) не виконав встановлений на 2006 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв’язку з цим адміністративно-господарські санкції у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда, що становить предмет позовних вимог. Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак у судовому засіданні частково заперечує проти позовних вимог, мотивуючи тим, що повідомляв Воловецький районний центр зайнятості у період з серпня по грудень 2006р. про наявність вакантної посади для можливого працевлаштування інваліда, оскільки зазначений орган не направив на підприємство відповідача інвалідів для працевлаштування, норматив працевлаштування відповідачем не міг бути виконаний

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

За приписами ст.ст. 19, 20 Закону для підприємств, установ, організацій (далі - підприємства), встановлюється норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається розміром середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір зазначених санкцій визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Матеріалами справи, зокрема, статистичним звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006р. (форми № 10-ПІ) доведено, що відповідачеві за змістом Закону встановлено на 2006 рік норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача за 2006 рік становила 14 осіб, працевлаштованих інвалідів на підприємстві у звітному році не було. Таким чином, норматив працевлаштування інвалідів відповідачем у 2006 році не виконано, підприємством не сплачено самостійно у встановленому порядку санкції у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві за 1 нестворене робоче місце (3954 грн.), тому вимоги позивача про стягнення цієї суми з відповідача правомірні за змістом ст.ст. 19, 20 Закону.

Разом з тим, відповідачем доведено поданими суду документами (звіти відповідача про наявність вакансій за формою № 3-ПН за серпень – грудень 2006р.), що ДП ЛОК „Форель” на протязі зазначеного періоду 2006р. було створено робоче місце «двірника», на якому можна було працевлаштувати інваліда, про що повідомлено у встановленому порядку орган працевлаштування. Оскільки останнім не направлялися інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача, відсутні підстави для покладення відповідальності на ДП ЛОК «Форель»за недотримання зазначеного нормативу.

За наведених обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача суми санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів правомірні у частині їх нарахування за період з січня по липень 2006р., що становить суму 2767 грн., коли на підприємстві відповідача не були працевлаштовані інваліди і відповідач не надав доказів вжиття ним заходів для недопущення порушення нормативу. В іншій частині позовних вимог належить відмовити, оскільки у період з січня по липень 2006р. відсутнє правопорушення, у зв’язку з яким нараховані штрафні санкції.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 18, 19 Закону України „Про зайнятість населення”, ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 70, 71, 86, 158-163, п. 6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

суд постановив:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з ДП ЛОК „Форель” (Воловецький район с. Жденієво, вул. Шевченка,249 код 05391946 ) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14) адміністративно-господарські санкції на суму 2767 грн. ( дві тисячі сімсот шістдесят сім грн.).

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ушак І.Г.