Рішення № 77530582, 01.11.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4536/18

Провадження № 2/204/1405/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, приватний нотаріус ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С ТА Н О В И В:

21 червня 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, яку позивачі уточнили 17 липня 2018 року, до ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування, в якій позивачі просили: визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0623 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки (нова назва - вул. Шляхівська), буд. 8, в рівних частках - по 1/6 частині за кожним; зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області здійснити реєстрацію права власності в Державному земельному кадастрі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,0623 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки (нова назва - вул. Шляхівська), 8, по 1/6 частині за кожним. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ОСОБА_7 на підставі Державного акту від 30.08.1999 серії ІV-ДП № 046644 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0623 га, розташована за адресою м. Дніпро, вул. П’ятирічки (нова назва - вул. Шляхівська), 8, з призначенням - для обслуговування житлового будинку. 29.06.2006 року ОСОБА_8 помер. Спадкоємцями були його діти - ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 15.06.2010, виданого ОСОБА_10 державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, останній успадкував Ѕ частку вищевказаної земельної ділянки. Другий син, ОСОБА_9, також прийняв спадщину на іншу Ѕ частку вищевказаної земельної ділянки. 25.12.2008 року помер ОСОБА_9. Спадкоємцями були його мати - ОСОБА_1 і дружина - ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину від 12.02.2011 виданого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 Відповідно до вказаного свідоцтва спадщина ОСОБА_9 включала Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0623 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. П’ятирічки, 8. 22.11.2014 року помер ОСОБА_10. Спадкоємцями за законом є його мати - ОСОБА_1, дружина - ОСОБА_2 і неповнолітній син - ОСОБА_3. ОСОБА_10 отримав Свідоцтво про право на спадщину, але зареєструвати право власності на Ѕ частину земельної ділянки не встиг. Слід зазначити, що ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_10 в порядку, визначеному законодавством, не було оформлене право власності на їх частки успадкованої земельної ділянки. З метою досудового врегулювання спору позивачі звернулися до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори з метою нотаріального оформлення права на спадкове майно. Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора в листі № 695/02-14 від 21.02.2014 відмовила у нотаріальному оформленні прав на спадщину, роз’яснивши, що видати оригінал Державного акту про право власності на земельну ділянку неможливо в зв’язку з тим, що спадкоємці, які є набувачами нерухомого майна, повинні були на підставі свідоцтв про право на спадщину звернутись до органу уповноваженого на ведення Державного земельного кадастру для отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку. Враховуючи викладене, право власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0623 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, 8 (нова назва – вул. Шляхівська), 8, підлягає захисту в судовому порядку. Отже, ОСОБА_10, який є спадкоємцем відносно ОСОБА_7 і спадкодавцем відносно позивачів, отримав 1/2 частину земельної ділянки. Згідно з чинним законодавством спадкове майно не є об’єктом права спільної сумісної власності, тому позивачі як спадкоємці першої черги мають право на рівні частки в Ѕ частині земельної ділянки, тобто кожний по 1/6 частині спірної земельної ділянки. У зв’язку з викладеним позивачі звернулись до суду з даним позовом.

04 жовтня 2018 року на адресу суду від представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - ОСОБА_13 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не може бути відповідачем у справі з питання реєстрації права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Відповідно до інформації відділу у м. Дніпро станом на 01.01.2013 року у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0623 га, що розташована по вул. П’ятирічки (Шляхівська) буд. 8, за гр. ОСОБА_7 Григоровчием на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 30.08.1999 року, номер державної реєстрації 027278. Саме з 01.01.2013 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні; вносить до Державного земельного кадастру відомості (зміни до них) про об’єкти Державного земельного кадастру (крім відомостей (змін до них) про землі в межах державного кордону), скасування таких реєстрацій, веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки. Для всебічного з’ясування справи та прийняття обґрунтованого рішення необхідним є залучення у справі належного відповідача.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, пред’явлених до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування, було закрито. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 112).

23 жовтня 2018 року від представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області – ОСОБА_13 на адресу суду надійшло пояснення на позовну заяву, в якому представником зазначено наступне. Відповідно до інформації відділу у м. Дніпро станом на 01.01.2013 у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0623 га, що розташована по вул. П’ятирічки (Шляхівська), буд. 8, за гр. ОСОБА_7 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 30.08.1999 року, номер державної реєстрації 027278, але кадастровий номер даній земельній ділянці не присвоювався, державна реєстрація не проводилась, поземельна книга не відкривалась, тобто земельна ділянка не є сформованою. Рішення по справі просила винести на розсуд суду.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено приватного нотаріуса ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с. 228).

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Від представника позивача ОСОБА_14 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи Дніпровської міської ради в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - ОСОБА_13 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та просив розглянути справу за наявними в матеріалах справи поясненнями.

Представник третьої особи - Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно державного акта про право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 046644, виданого ОСОБА_5 міською Радою народних депутатів 30 серпня 1999 року на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської Ради народних депутатів від 15 липня 1999 року № 1431, ОСОБА_7 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,0623 га в межах згідно з планом, розташована на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська по вул. П’ятирічки, 8 (нова назва – вул. Шляхівська), з цільовим призначенням – для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 7).

29 червня 2006 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 307599, виданим повторно 05 жовтня 2009 року Відділом реєстрації смерті ОСОБА_5 міського управління юстиції, актовий запис № 5301 (а.с. 8).

Судом встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_7, які прийняли спадщину, були його діти - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

При цьому, ОСОБА_9 спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. 25 грудня 2008 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 262996, виданим Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 міського управління юстиції 06 січня 2009 року, актовий запис № 04 (а.с. 9).

15 червня 2010 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 на ім’я ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 4-1720, на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0623 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальнодержавний кадастровий номер – 1210100000:07:344:0002, що розташована на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська, вул. П’ятирічки, буд. 8 (а.с. 11).

До майнових прав належить, зокрема, право власності. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

ОСОБА_10 отримав вищезазначене свідоцтво про право на спадщину від 15 червня 2010 року, однак право власності на належну йому Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0623 га, що розташована на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська, вул. П’ятирічки, буд. 8, він у встановленому законом порядку не зареєстрував.

22 листопада 2014 року ОСОБА_10 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 604960, виданим Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 24 листопада 2014 року, актовий запис № 113 (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина, на належне йому майно.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування позачергово.

Відповідно до приписів ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 були позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Так, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є матір’ю померлого ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АР № 476100, виданим повторно 05 серпня 1999 року Міським відділом РАЦС м. Уфа, актовий запис № 4422 (а.с. 79).

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, є дружиною померлого ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КИ № 126193, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 міського управління юстиції Дніпропетровської області 04 листопада 2008 року, актовий запис № 975 (а.с. 81).

Позивач – неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, є сином померлого ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КИ № 215965, виданим Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 міського управління юстиції 09 січня 2009 року, актовий запис № 02 (а.с. 81 (зворотній бік)).

Судом встановлено, що 20 лютого 2015 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 заяву № 3 про відмову від належної їй частки спадщини за законом, за заповітом та заповідальним розпорядженням, що залишилась після смерті ОСОБА_10, померлого 22 листопада 2014 року, на користь дружини померлого – ОСОБА_2, та зазначила, що свідоцтво про право на спадщину вона отримувати не бажає ( а.с. 77).

ОСОБА_2 20 лютого 2015 року подала приватному нотаріусу ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 заяву № 2 про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її чоловіка – ОСОБА_10, померлого 22 листопада 2014 року (а.с. 79 (зворотній бік)).

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає встановленим той факт, що неповнолітній син померлого спадкодавця - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, прийняв спадщину.

Пізніше, а саме 07 травня 2015 року, ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 заяву № 12 про відкликання заяви від 20 лютого 2015 року про відмову від належної їй частки спадщини за законом, та про прийняття належної їй частини спадкового майна, яке залишилось після смерті її сина – ОСОБА_10, померлого 22 листопада 2014 року (а.с. 83 (зворотній бік)).

Отже, судом встановлено, що позивачі у встановленому законом порядку та строк звернулись до приватного нотаріуса ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 з заявами про прийняття спадщини, що залишилась після померлого 22 листопада 2014 року ОСОБА_10 у зв’язку з чим приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 було заведено спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_10, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 76-103), що також підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 39681108 від 20 лютого 2015 року (а.с. 83).

Приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10, який помер 22 листопада 2014 року на 1/3 частку спадкового майна, а саме: свідоцтво про право на спадщину від 09 листопада 2015 року, зареєстроване в реєстрі за № 923 (а.с. 85), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 19 (а.с. 93), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 21 (а.с. 93 (зворотній бік)), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 23 (а.с. 94), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 25 (а.с. 94 (зворотній бік)), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 27 (а.с. 95).

Також, приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10, який помер 22 листопада 2014 року на 1/3 частку спадкового майна, а саме: свідоцтво про право на спадщину від 09 листопада 2015 року, зареєстроване в реєстрі за № 926 (а.с. 85 (зворотній бік)), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 29 (а.с. 95 (зворотній бік)), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 31 (а.с. 96), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 33 (а.с. 96 (зворотній бік)), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 35 (а.с. 97), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 37 (а.с. 97 (зворотній бік)).

Крім того, приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_3 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10, який помер 22 листопада 2014 року на 1/3 частку спадкового майна, а саме: свідоцтво про право на спадщину від 09 листопада 2015 року, зареєстроване в реєстрі за № 929 (а.с. 86), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 39 (а.с. 98), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 41 (а.с. 98 (зворотній бік)), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 43 (а.с. 99), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 45 (а.с. 99(зворотній бік)), свідоцтво про право на спадщину від 25 січня 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 47 (а.с. 100).

10 листопада 2016 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0623 га, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Шляхівська (колишня назва – вул. П’ятирічки), ділянка 8, кадастровий номер 1210100000:07:344:0002 (а.с. 101).

Однак, постановою приватного нотаріуса ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 листопада 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_15, яка діє за себе особисто та як законних представник малолітнього сина ОСОБА_3, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого 22 листопада 2014 року ОСОБА_10, а саме на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0623 га, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Шляхівська (колишня назва – вул. П’ятирічки), ділянка 8, кадастровий номер 1210100000:07:344:0002, у зв’язку з відсутністю у них документів, що підтверджує право власності на спадкове майно(а.с. 102-103).

У зв’язку з викладеним позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, з метою захисту своїх спадкових прав, звернулись до суду з даною позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1222 ЦК України, передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Як зазначено ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_10 15 червня 2010 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0623 га, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, (нова назва – вул. Шляхівська), буд. 8, кадастровий номер 1210100000:07:344:0002, зареєстроване в реєстрі за № 4-1720 (а.с. 11), однак за життя не встиг його зареєструвати.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 126 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент отримання ОСОБА_10 свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 червня 2010 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину.

Тобто, іншим правовстановлюючим документом у даному випадку є свідоцтво про право на спадщину за законом, яке ОСОБА_10 отримав 15 червня 2010 року, однак за життя не встиг його зареєструвати.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визначається як - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

При цьому, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Враховуючи, що на момент відкриття спадщини, спадкодавцю – ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 червня 2010 року, виданого державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за № 4-1720, належало спадкове майно, яке він прийняв після смерті свого батька ОСОБА_7, у вигляді Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0623 га, кадастровий номер 1210100000:07:344:0002, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, (нова назва – вул. Шляхівська), буд. 8, суд зазначає, що до складу спадщини ОСОБА_10 увійшли майнові права на це нерухоме майно.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина, до складу якої входить також і належна померлому ОСОБА_10 спірна Ѕ частина земельної ділянки площею 0,0623 га, кадастровий номер 1210100000:07:344:0002, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, (нова назва – вул. Шляхівська), буд. 8.

Як вже було зазначено вище, у відповідності до положень ст. 1261 ЦК України позивачі відносяться до спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_10

Позивачі у встановленому законом порядку прийняли спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 цього ж Кодексу.

Враховуючи, що позивачі є спадкоємицями першої черги спадкування за законом, і у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті ОСОБА_10, однак у передбаченому законом порядку позбавлені можливості реалізувати свої права спадкоємця та отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0623 га, кадастровий номер 1210100000:07:344:0002, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, (нова назва – вул. Шляхівська), буд. 8, через відсутність у них документів, що підтверджують право власності на 1/2 частину спадкової земельної ділянки, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 в повному обсязі.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Оскільки, позивачі в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом, захистити своє порушене право не можуть, то суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0623 га, кадастровий номер 1210100000:07:344:0002, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, (нова назва – вул. Шляхівська), буд. 8, з цільовим призначенням – для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, тобто по 1/6 частині земельної ділянки за кожним позивачем (1/2 / 3 = 1/6), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, померлого 22 листопада 2014 року.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1258, 1267, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, приватний нотаріус ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП – НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 50) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, померлого 22 листопада 2014 року, на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0623 га, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, (нова назва – вул. Шляхівська), буд. 8, з цільовим призначенням – для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП – НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, померлого 22 листопада 2014 року, на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0623 га, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, (нова назва – вул. Шляхівська), буд. 8, з цільовим призначенням – для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, померлого 22 листопада 2014 року, на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0623 га, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. П’ятирічки, (нова назва – вул. Шляхівська), буд. 8, з цільовим призначенням – для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Л. Черкез