Вирок № 77529150, 01.11.2018, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/734/18

Провадження № 1-кп/169/85/18

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

прокурора Сіндочан-Трофімук Л.А.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника Прадищука М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Літин Турійського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, має початкову середню освіту, не працює, одружений, є громадянином України, несудимий,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, та угоду про примирення, укладену 19 вересня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 10 вересня 2018 року близько 14 години поблизу села Літин Турійського району Волинської області із поля в урочищі «Ошовиця», яке перебуває в оренді Фермерського господарства «Аміла», з корисливих мотивів умисно таємно викрав чотири тюки соломи, вартістю 130 гривень за одну штуку, чим завдав майнової шкоди потерпілому на загальну суму 520 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 185 КК України.

19 вересня 2018 року між представником потерпілого та обвинуваченим укладено угоду про примирення, за змістом якої обвинувачений повністю визнає свою винуватість у вчиненні вищевказаного злочину і щиро розкаюється у вчиненому; сторони угоди констатують факт добровільності її укладення і що завдана потерпілому злочином шкода повністю відшкодована; сторони узгодили, що покарання обвинуваченому за вчинення вказаного злочину призначається у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений, його захисник та представник потерпілого просили затвердити укладену між ними угоду про примирення, прокурор, вказуючи на відповідність угоди вимогам закону, не заперечував проти її затвердження.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди з таких мотивів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частиною 5 статті 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, відповідно до частини 3 статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості, правову кваліфікацію органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_3 про підозру, будь-яких претензій майнового чи морального характеру представник потерпілого до обвинуваченого не має, узгоджене сторонами покарання передбачене санкцією частиною 1 статті 185 КК України і відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом з’ясовано, що обвинувачений цілком розуміє та усвідомлює права, визначені в пункті 1 частини 5 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені частиною 1 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, яке до нього буде застосовано.

Під час підготовчого судового засідання з'ясовано у представника потерпілого, що вона цілком розуміє та усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені частиною 1 статті 473 КПК України.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що в даному випадку відсутні фактичні підстави для визнання винуватості чи обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов’язання, судом встановлено не було, що не заперечувалося у підготовчому судовому засіданні сторонами угоди.

Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інкримінований обвинуваченому злочин підпадає під категорію злочинів, щодо яких передбачена можливість укладення угоди про примирення.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 та про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 19 вересня 2018 року між представником потерпілого Фермерського господарства «Аміла» – ОСОБА_1, та обвинуваченим ОСОБА_3.

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Речові докази: гужова підвода (кінь та віз), передані на зберігання ОСОБА_5 залишити у її володінні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Головуючий