Рішення № 77529139, 31.10.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

31.10.2018 227/3017/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України у м. Добропілля Донецької області, ОСОБА_3 управління Національної поліції України в Донецькій області, треті особи слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4, слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5, слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6.

про стягнення моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю посадових осіб органу державної влади, -

ВСТАНОВИВ

20.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління Державної казначейської служби України у м. Добропілля Донецької області, Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ОСОБА_3 управління Національної поліції України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю посадових осіб органу державної влади, в якій просив:

- стягнути на свою користь за рахунок бюджету України 16000,00 грн моральної шкоди, завданої неправомірною діяльністю і неправомірною бездіяльністю посадових (службових) осіб Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ОСОБА_3 управління Національної поліції України в Донецькій області;

- стягнути на свою користь за рахунок державного бюджету України 1516,58 грн компенсації за відрив від повсякденних занять;

- стягнути на свою користь за рахунок бюджету України витрати на проїзд в засідання суду із смт. Новодонецького в м. Добропілля і назад відповідно до проїзних квитків.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2018 року клопотання позивача про заміну неналежного відповідача – задоволено.

Замінено неналежного відповідача Добропільське ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області на належного відповідача ГУНП в Донецькій області.

Залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – слідчих СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10.09.2018 року в задоволенні клопотання прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області про вступ у справу – відмовлено.

В задоволення клопотань відповідача ГУНП України в Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду, заміну відповідачів – відмовлено.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в судовому засіданні позивач пояснив, що ухвалами слідчих суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.01.2018, 18.05.2018 року, які набрали законної сили, неодноразово скасовувались постанови слідчих Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області про закриття кримінального провадження за фактами розбиття ОСОБА_1 15.07.2017 року та 30.09.2017 року вікон спальної кімнати за місцем його мешкання. Цими судовими рішеннями було встановлено факти неповного, неефективного досудового розслідування, а прийняті за його результатами рішення про закриття кримінального провадження незаконним та необґрунтованим. До теперішнього часу позивач має душевні страждання і знаходиться в стресовому стані через те, що незважаючи на вказівки в ухвалах слідчих суддів про слідчі дії, які мають бути вчинені слідчими, досудове розслідування досі не закінчено, винні особи не знайдені. Позивач стверджує, що вказані злочини вчинені невідомими особами, у зв’язку з його активною громадською позицію, а тому через неефективне досудове розслідування позивач зазнає моральних страждань та побоювань. Крім цього, ухвалами слідчих суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2018, 24.04.2018, 27.04.2018, 27.04.2018, 05.05.2018, 17.05.2018 року суд неодноразово визнавав протиправною бездіяльність посадових (службових) осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, яка полягала у невиконанні вимог ст. 214 КПК України, а саме, невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень. В цих справах суд неодноразово зазначав, що неправильно розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб’єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК України, а які таких відомостей не містять, за правилами Закону України “Про звернення громадян", оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих видів звернень. Незважаючи на неодноразові судові рішення з цього питання на користь позивача, збоку посадових (службових) особи Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області продовжувалась протиправна бездіяльність, що призводило до душевних переживань позивача.

Здійснюючи правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення статей 1173, 1174 ЦК України. Ухвалами слідчих суддів Добропільського міськрайонного суду Донецької області

07.09.2018 року через канцелярію суду надійшов письмовий відзив відповідача – ОСОБА_3 управління Національної поліції України в Донецькій області. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що ст. 130 КПК України передбачено відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду та зазначено, що така шкода відшкодовується з державою за рахунок Державного бюджету України у випадку та в порядку, передбачених законом. Таким законом – є Закон України “Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”. Згідно з цим законом відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові за виключним переліком обставин, визначених ст. 1176 ЦК України.

Відповідно до ст. 38 КПК України слідчі підрозділи органів Національної поліції визнано органами досудового розслідування.

Крім того, пунктом 17 ч. 1 ст.3 КПК України визначено, що слідчий - службова особа органу Національної поліції, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Позивач скористався своїм правом на оскарження дій та рішень органів досудового розслідування, яке передбачено кожному громадянину ст. 24 КПК України.

Прийняті за наслідками оскарження судами рішення законодавством не віднесено до переліку підстав, за наявності яких виникає право вимоги стягнення моральної шкоди. Тобто, визнання протиправною бездіяльність слідчого і зобов'язання його внести відомості за заявою до ЄРДР, а також скасування постанови про закриття кримінального провадження не утворюють підстав на компенсацію моральних страждань.

Таким чином, на переконання відповідача, відсутня пряма норма закону, якою передбачено відшкодування моральної шкоди у даному спорі.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 управління Національної поліції України в Донецькій області не з’явився, просив суд розглянути справу без участі свого представника та в задоволенні позову відмовити.

Другий відповідач – управління Державної казначейської служби України у м. Добропілля Донецької області своїм правом на подання до суду письмового відзиву не скористався. В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Треті особи – слідчі СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, правом на подання до суду письмових пояснень не скористались.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, як окремо, так і в цілому з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємного зв’язку, всі докази по справі суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовіносини.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2018 року скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання слідчого Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області вчинити певні дії задоволено; визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Добропільського відділення Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_1 від 23.02.2018 (ЄО № Ф-45 від 28.02.2018 року) про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 366 КК України.

Постановляючи дану ухвалу, слідчим суддею було встановлено, що заява ОСОБА_1 від 23.02.2018 року про кримінальне правопорушення, зобов'язувала слідчого внести необхідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Наданий висновок за заявою ОСОБА_1 від 27.03.2018 року та вкладені в ньому відомості не відноситься до жодного з рішень, передбачених чинним КПК України та не можуть слугувати підставою для невиконання обов’язку слідчим/прокурором з приводу невнесення відомостей до ЄРДР.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.04.2018 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено; визнано протиправною бездіяльність уповноважених осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви ОСОБА_1 від 31.01.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення з боку працівників Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області за ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецькох області від 27.04.2018 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 27.03.2018 року (ЄО № 2647) задоволено; визнано протиправною бездіяльність уповноважених осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 27.03.2018 року про вчинення ФОП ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ст.356 КК України.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.04.2018 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 31.03.2018 року (ЄО № 2795) задоволено; визнано протиправною бездіяльність уповноважених осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 31.03.2018 року про вчинення ФОП ОСОБА_7, посадовими особами Новодонецької селищної ради та громадянином ОСОБА_8 кримінального правопорушення за ст. 356 КК України.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.05.2018 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 23.02.2018 року щодо вчинення злочину директором КП «Новодонецьксервіс» ОСОБА_9 задоволено; визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області – ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 23.02.2018 року про вчинення директором КП «Новодонецьксервіс» ОСОБА_9 злочину, передбаченого ст.366 КК України.

Постановляючи дані ухвали слідчими суддями було встановлено, що заяви ОСОБА_1 про кримінальні правопорушення, зобов'язували слідчих внести необхідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Складання висновків за заявами ОСОБА_1 та вкладені в них відомості не відноситься до жодного з рішень, передбачених чинним КПК України та не можуть слугувати підставою для невиконання обов’язку слідчим/прокурором з приводу невнесення відомостей до ЄРДР.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 від 19.03.2018 року про закриття кримінального провадження №120180502300000081 від 12.01.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.01.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 від 31.10.2017р. про закриття кримінального провадження №12017050230001154 від 26.08.17р. та постанову слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 18.11.2017р. про закриття кримінального провадження №12017050230001529 від 01.10.17р.

Постановляючи дану ухвалу слідчим суддею було встановлено наступне.

Постановою слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 від 31.10.2017р. про закриття кримінального провадження №12017050230001154 від 26.08.17р. закрито кримінальне провадження за ст..194 ч.1 КК України за фактом розбиття ОСОБА_1 15.07.2017р., приблизно о 04:00 год. вікна спальної кімнати за адресою: Донецька область, смт.Новодонецьке, вул..Московська, 20/4, у зв’язку із тим, що в діях невідомих осіб відсутня об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, оскільки розмір заподіяної шкоди не перевищує 400000,00 грн.

Постановою слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 18.11.2017р. про закриття кримінального провадження №12017050230001529 від 01.10.17р., закрито кримінальне провадження за ст..194 ч.1 КК України за фактом розбиття ОСОБА_1 30.09.2017р., приблизно о 04:00 год. вікна спальної кімнати за адресою: Донецька область, смт.Новодонецьке, вул..Московська, 20/4, у зв’язку із тим, що в діях невідомих осіб відсутня об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, оскільки розмір заподіяної шкоди не перевищує 400000,00 грн.

Слідчим суддею було перевірено матеріали кримінального провадження №12017050230001154 від 26.08.17р. і №12017050230001529 від 01.10.17р. та встановлено, що під час здійснення досудового розслідування слідчими не було вжито достатніх заходів для встановлення осіб, причетних до розбиття вікон ОСОБА_1, зокрема не було опитано мешканців прилеглих до місця події будинків та гуртожитку, також не було надано жодної оцінки діям невідомих щодо можливої наявності в їх діях ознак злочину, передбаченого ст..296 КК України, тобто хуліганства, оскільки не з’ясовані мотиви дій вказаних осіб. Розслідування здійснювалося лише з позиції умисного пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. В матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази відмови ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 від дачі показань, зокрема протоколів із фіксуванням такої відмови з наведенням відповідних підстав для цього, передбачених ст.ст. 65, 66 КПК України.

Фактично, обмежившись констатацією недостатнього розміру шкоди для настання кримінальної відповідальності за ст..194 КК України, слідчий суто формально закрив кримінальне провадження не виконавши вимоги ст..9, 110, 284 КПК України.

А тому визнати досудове розслідування всебічним, повним та ефективним, а прийняте за його результатами рішення про закриття кримінального провадження законним та обґрунтованим не видається можливим, у зв'язку з чим постанова слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 від 31.10.2017р. про закриття кримінального провадження №12017050230001154 від 26.08.17р. та постанова слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 18.11.2017р. про закриття кримінального провадження №12017050230001529 від 01.10.17р. підлягають скасуванню, а скарга задоволенню.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено; скасовано постанову слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 09.03.2018 р. про закриття кримінального провадження №12017050230001529 від 01.10.17 р.

Постановляючи дану ухвалу, слідчим суддею було встановлено наступне.

Постановою слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 09.03.2018р. про закриття кримінального провадження №12017050230001529 від 01.10.17р., закрито кримінальне провадження за ст..194 ч.1 КК України за фактом розбиття ОСОБА_1 30.09.2017р., приблизно о 04:00 год. вікна спальної кімнати за адресою: Донецька область, смт.Новодонецьке, вул..Московська, 20/4, у зв’язку із тим, що в діях невідомих осіб відсутня об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, оскільки розмір заподіяної шкоди не перевищує 400000,00 грн., а також у зв’язку з тим, що дії невстановленої особи не можна кваліфікувати як хуліганські, оскільки об’єктом хуліганства є громадський порядок, порушення якого не було встановлено під час опитування мешканців даного та навколишнього будинків.

Слідчим суддею було перевірено матеріали кримінального провадження №12017050230001529 від 01.10.17р. та встановлено, що під час здійснення досудового розслідування слідчим не було вжито достатніх заходів для встановлення осіб, причетних до розбиття вікон ОСОБА_1, зокрема не було опитано мешканців прилеглих до місця події будинків та гуртожитку.

На дані недоліки вже зверталася увага слідчого в ухвалі слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.01.2018р. про скасування постанови про закриття даного кримінального провадження.

Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази відмови ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 від дачі показань, зокрема протоколів із фіксуванням такої відмови з наведенням відповідних підстав для цього, передбачених ст.ст. 65, 66 КПК України, а рапорт помічника о/у ОСОБА_15 таким доказом не є.

А тому визнати досудове розслідування всебічним, повним та ефективним, а прийняте за його результатами рішення про закриття кримінального провадження законним та обґрунтованим не видається можливим, у зв'язку з чим постанова слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 09.03.2018р. про закриття кримінального провадження №12017050230001529 від 01.10.17р. підлягають скасуванню, а скарга задоволенню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб’єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

У цій справі судом встановлено, що підставою для відшкодування шкоди є встановлена судовими рішенням протиправна бездіяльність слідчих СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та визнані ними незаконними та необґрунтованими постанови про закриття кримінального провадження, які було скасовано, то відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.

Таким чином, шкода, завдана позивачу незаконними рішеннями та бездіяльністю посадовими особами органу державної влади (відповідачів) при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 25.05.2016 року у справі №6-440цс16, а також Верховного Суду, висловленої у постанові від 25.06.2018 року у справі №641/2476/17.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Частиною першою вказаної статті визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктами 3 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95 передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з

урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Проаналізувавши мотиви прийнятих судами рішень та обставини судових справ, в яких такі рішення були прийняті за результатами розгляду скарг на бездіяльність та рішення уповноважених посадових (службових) осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, суд дійшов висновку, що неодноразове невнесення уповноваженими особами Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області в порушення вимог чинного Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявами ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень призвело до завдання позивачу моральної шкоди, яка на переконання суду виразилася у тривалих моральних (душевних) стражданнях, що були викликані вимушеними неодноразовими зверненнями позивача до слідчих суддів з метою захисту свого порушеного права. Крім цього, суд вважає, що необґрунтоване, незаконне та передчасне закриття кримінального провадження, у якому позивач по справі ОСОБА_1 був визнаний потерпілим, за фактами розбиття ОСОБА_1 15.07.2017 року та 30.09.2017 приблизно о 04:00 годині вікон спальної кімнати за адресою: Донецька область, смт. Новодонецьке, вул.Московська, 20/4, призвело до завдання позивачу моральної шкоди, яка на переконання суду виразилася у тривалих моральних (душевних) стражданнях, у зв’язку з побоюванням останнього про власну безпеку свого життя та здоров’я, схоронність майна, через можливість повторно скоєння відносно нього кримінального правопорушення.

При цьому, суд відзначає, що в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Отже, суд констатує, що обставинами, які безумовно вплинули на заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягає у понесених ним моральних (душевних) страждання є: неодноразова невизначеність ситуацій щодо виконання вимог ст. 214 КПК України, а також щодо наслідків розгляду кримінального провадження, яке неодноразово незаконно закривалося з необґрунтованих підстав; стурбованість і тривога через те, що кримінальне провадження у зв’язку з його необґрунтованим закриттям триває довго; психічне напруження у зв’язку з невизначеністю і побоюванням за власну безпеку та безпеку власного майна; глибоке відчуття несправедливості, викликане бездіяльністю органів досудового розслідування та постановленням незаконних рішень; витрати значних зусиль на захист своїх прав і свобод.

Таким чином суд констатує наявність моральної шкоди, протиправність рішень та бездіяльності заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним рішеннями заподіювача.

Зважаючи на вимоги розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, суд вважає за можливе та необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 7000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями та бездіяльністю посадових (службових) осіб Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області і вважає, що саме такий розмір відшкодування відповідатиме моральним стражданням позивача.

Відповідно до Порядку виконання рішень Про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень (п. 35 Порядку).

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Таким чином позов підлягає задоволенню у спосіб стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відкритого в Казначействі відповідного рахунку.

Щодо поставленого позивачем у змісті позовної заяви питання про розподіл судових витрат у виді 1516,58 грн. компенсації за відрив від повсякденних занять та витрат на проїзд в засідання суду із смт.Новодонецького в м. Добропілля і назад відповідно до проїзних квитків суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До інших судових витрат відносяться і витрати сторін, що пов’язані з явкою до суду, визначені ст. 138 ЦПК України. Відповідно до частин 1 та 2 цієї статті, витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони; стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з положень наведеної норми, суд відзначає, що судові витрати, пов’язані з явкою сторони по справі до суду, підлягають розподілу між сторонами тільки у випадку, якщо вони були пов’язані з розглядом даної справи.

При цьому, з розрахунку компенсації за відрив від звичних занять та вартості проїзду до суду, зробленого позивачем у змісті мотивувальної частини позовної заяви, проти чого останній не заперечував і підтвердив у судовому засіданні, встановлено, що вказані судові витрати були понесені ним в процесі розгляду судових справ, за результатами яких були постановлені ухвали слідчих суддів, на які позивач посилається у позовній заяві, що свідчить про те, що вони були понесені позивачем у зв’язку з розглядом інших справ, що є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача про їх стягнення у межах даної справи, як таких, що не пов’язані з її безпосереднім розглядом.

Керуючись ст. 1 – 13, 265, 266, 268, 273 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України у м. Добропілля Донецької області, ОСОБА_3 управління Національної поліції України в Донецькій області, треті особи слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4, слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5, слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю посадових осіб органу державної влади – задовольнити частково.

Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відкритого в Казначействі відповідного рахунку.

В іншій частині – в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області..

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 (85010, Донецька область, Добропільський район, смт. Новодонецьке, вул.. Благовісна, 20/4, код НОМЕР_1)

відповідач - управління Державної казначейської служби України у м. Добропілля Донецької області, ОСОБА_3 управління Національної поліції України в Донецькій області (пр. Нахімова, б.86, м. Маріуполь, Донецька область, 87517)

треті особи - слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4, слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5, слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 (вул. Першотравнева, 52 м. Добропілля, 85004, Україна.)

Суддя А.М. Левченко

Повний текст судового рішення складений: 31 жовтня 2018 року.

24.10.2018