Рішення № 77527867, 22.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2018Справа № 910/21672/16За позовом Донецької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок

до Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військово-цивільної адміністрації

за участю третіх осіб, що не заявляють позовних вимог на предмет спору на стороні позивача – 1) Громадської організації “Мисливсько-рибальське господарство “Приазов’є”, 2) Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, 3) Новоселівську сільську раду, 4) Мирненська селищна рада 5) Маріупольський професійного аграрний ліцей 6) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Декоративні культури”

про визнання незаконним та скасування розпорядження

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Чермалицької сільської ради

до Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військово-цивільної адміністрації

про визнання незаконним та скасування п. 10 Розпорядження № 411 від 19.05.2016.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача – Яворовський Г.Л. (представник за довіреністю);

від відповідача – не з’явився;

від третьої особи-1 – Грек М.Д. (керівник), Шульга А.І. (представник за довіреністю);

від третьої особи-2 – не з’явився;

від третьої особи-3,4,5,6 – Яворовський Г.Л. (представник за довіреністю);

від третьої особи із самостійними вимогами – Яворовський Г.Л. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про визнання незаконним та скасування пункту 10 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації (Відповідач), керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 № 411 в частині надання Громадській організації «Мисливсько-рибальське господарство «Приазов’є» (Третя особа-1) у користування мисливських угідь площею 54178,1570 га.

Вимоги позову мотивовані тим, що спірний пункт розпорядження суперечить вимогам статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», оскільки на момент його прийняття власниками та користувачами земельних ділянок не було надано погодження на надання Громадській організації «Мисливсько-рибальське господарство «Приазов’є» мисливських угідь та вони були надані в користування на строк, який перевищував встановлений законодавством.

Відповідач вимоги позову відхиляв у неодноразово наданих суду відзиві та поясненнях, оскільки вважає, що спірне розпорядження виніс на підставі закону та у межах наданих повноважень.

Третя особа-1 підтримувала заперечення Відповідача проти позову щодо того, що розпорядження Відповідач виніс на підставі закону та у межах наданих повноважень, і також Третя особа-1 зазначала, що нею були отримані усі необхідні погодження від землекористувачів, на підтвердження чого до справи залучені відповідні підписні листи.

Третя особа з самостійними вимогами, Чермалицька сільська рада, заявила позов про скасування пункту 10 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 № 411 в частині надання Громадській організації «Мисливсько-рибальське господарство «Приазов’є» у користування мисливських угідь площею 54178,1570 га. Вимоги позову третьої особи мотивовані тим, що рішення про надання згоди на відведення земельної ділянки Чермалицькою сільською радою не приймалося.

Треті особи 3-6 підтримували позиції Позивача та Третьої особи з самостійними вимогами щодо незаконності відведення Третій особі-1 земельної ділянки спірним пунктом розпорядження, та підтримували вимоги про визнання цього пункту розпорядження незаконним та скасування.

Позивач проти позову Третьої особи з самостійними вимогами заперечував з посиланням, що на наданим ним і залученим судом до справи одному з підписних листів наявні підпис та печатка цієї третьої особи про надання згоди на відведення земельної ділянки, відтак, подальші заперечення цієї третьої особи проти відведення не мають юридичної сили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, які приймали участь у засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державним агентством лісових ресурсів України було внесено до Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (Відповідач) подання від 18.04.2016 № 03-11/2357-16 про надання у користування мисливських угідь Громадській організації «Мисливсько-рибальське господарство «Приазов'є» (Третя особа-1) на строк не менше, як 15-ть років, загальною площею 54178,1570 га.

Вказане подання було розглянуто та пунктом 10 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 задоволено і надано Третій особі-1 в користування мисливські угіддя на території Донецької області, строком на 15-ть років, загальною площею 54178,1570 га.

До цього, Відповідачем було отримано листа від Державного агентства лісових ресурсів України від 16.07.2015 № 03-1/5343-15 щодо направлення на погодження матеріалів про надання у користування мисливських угідь мисливським підприємствам та організаціям області, у тому числі Третій особі-1, за результатами якого Відповідач розпорядженням від 03.03.2016 № 155 погодив надання в користування мисливських угідь на території Донецької області загальною площею 648249,7253 га строком на 15 років 11-ом мисливським підприємствам та організаціям області, у тому числі Третій особі-1.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1). Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.2).

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Згідно статті 9 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить зокрема, вирішення в установленому порядку питань надання і користування мисливських угідь.

Приписами статті 1 Закону України ""Про військово-цивільні адміністрації" унормовано, що для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації. Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом. Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов'язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додаткова назва "військово-цивільна адміністрація", що вказує на їхній тимчасовий статус із додатковими повноваженнями.

З аналізу наведених норм права слідує, що Відповідач наділений повноваженнями здійснювати на відповідній території повноваження обласної ради, зокрема, вирішення в установленому порядку питань надання і користування мисливських угідь.

Згідно статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок (ч.1). Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років (ч.2).

Відповідно до ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

При направленні даної справи №910/21672/16 на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 надав вказівки при новому розгляді:

- дослідити і визначитися, у відповідності із положеннями чинного законодавства, чи може бути голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації відповідачем у даній справі;

- дослідили листи Лебединської сільської ради Донецької області № 784 (т.1, а.с.33), Чермалицької сільської ради Донецької області від 07.08.2015 № 523 (т.1, а.с.34) щодо незгоди на передачу Третій осбі-1 мисливських угідь, перевірили та навести правовий статус у спірних правовідносинах зазначених рад, і дослідили, чи є вони користувачами земельних ділянок, погодження яких для передачі землі вимагається наведеними вище положеннями статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання";

- визначитися із залученням до участі у справі третіх осіб – власників/користувачів земельних ділянок, які повинні були надати погодження щодо надання Третій особі-1 у користування мисливських угідь за спірним пунктом розпорядження, оскільки останнім можуть зачіпатися їх права та охоронювані законом інтереси.

На виконання цих вказівок Верховного Суду, судом при новому розгляді було досліджено питання, чи може бути голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації відповідачем у даній справі, за наслідками чого суд ухвалою від 03.09.2018 замінив відповідача – Голову Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Жебрівського Павла Івановича на Донецьку обласну державну адміністрація Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію.

Також судом відповідними ухвалами було залучено до участі у справі третіх осіб – власників/користувачів земельних ділянок, які повинні були надати погодження щодо надання Третій особі-1 у користування мисливських угідь за спірним пунктом розпорядження, та про які були наявні (у тому числі, з наданих при новому розгляді доказів) відомості у матеріалах справи – Новоселівську сільську раду, Мирненську селищну раду, Маріупольський професійного аграрний ліцей, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Декоративні культури”.

Крім того, судом було прийнято до розгляду у даній справі позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Чермалицької сільської ради.

Щодо інших власників/користувачів земельних ділянок, які повинні були надати погодження щодо надання Третій особі-1 у користування мисливських угідь за спірним пунктом розпорядження, оскільки останнім можуть зачіпатися їх права та охоронювані законом інтереси, то суду клопотання про їх залучення не заявлялося, а встановити самостійно виключне коло цих осіб суд позбавлений можливості, так як залучені до справи підписні листи заповнюватися вручну нерозбірливим почерком, та за відсутності відповідних ідентифікуючих ознак (ідентифікаційних кодів юридичних осіб та ідентифікаційних номерів фізичних осіб) суд позбавлений можливості точно ідентифікувати цих осіб для залучення до справи, а залучати усіх осіб з назвами та іменами, схожими на записи у підписних листах було б неправомірним, оскільки стаття 50 ГПК України передбачає можливість залученні до справи тільки тих осіб, на права та інтереси яких точно вплине рішення з даного спору.

Разом із цим, виконавши вимоги постанови Верховного Суду, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, які брали участь у справи, та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у межах заявлених вимог виходячи з наступного.

Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, пунктом 10 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 було надано Третій особі-1 в користування мисливські угіддя на території Донецької області, строком на 15-ть років, загальною площею 54178,1570 га.

Вказаний пункт розпорядження, визнання незаконним та скасування якого є предметом даного спору, був виконаний (реалізований) шляхом укладення з Третьою особою-1 10.06.2016 відповідного договору про умови ведення мисливського господарства терміном до 18.05.2031. Даний договір є чинним, не оспорювався, недійсним не визнавався, та по суті і є первинним документом, що надає Третій особі-1 право на ведення мисливського господарства на угіддях на території Донецької області загальною площею 54178,1570 га.

Отже, розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016, яке є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, вичерпало дію свого п. 10 внаслідок його виконання – укладення 10.06.2016 відповідного договору про умови ведення мисливського господарства з Третьою особою-1.

У зв'язку з цим подальше можливе визнання незаконним та скасування пункту 10 розпорядження не породить жодних правових наслідків для користувача угідь, Третьої особи-1, оскільки у такої особи вже виникло право на ці угіддя і це право ґрунтується на чинному правовстановлюючому документі – договорі про умови ведення мисливського господарства від 10.06.2016.

Відповідна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі №21-405а14, і застосована Верховним Судом у постанові від 31 січня 2018 року у справі № 911/1563/17.

Як вбачається з підстав позову, Позивач фактично оспорює правомірність набуття Третьою особою-1 речових прав (права користування шляхом ведення господарства) на вищезгадані мисливські угіддя.

Тобто, має місце спір про право між Позивачем і Третьою особою-1, який остання підтверджує (базується на) чинному договорі про умови ведення мисливського господарства від 10.06.2016.

Натомість, оскаржуваний пункт 10 розпорядження вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Скасування таких актів не породжує правових наслідків для користувачів майна (у даному випадку – для Третьої особи-1), оскільки захист порушеного права у разі спору про право користування на майно (угіддя) має вирішуватися за нормами цивільного (господарського) законодавства в окремому позовному провадженні.

Тобто, обраний Позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання незаконним та скасування пункту 10 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 № 411 не забезпечить реального захисту порушеного права, тобто, у будь-якому випадку не призведе до поновлення прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок прийняття спірного розпорядження. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі №916/654/15-г, яка також була застосована Верховним Судом у постанові від 31 січня 2018 року у справі № 911/1563/17.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з нормами ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому, суд також враховує положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Враховуючи все вищенаведене, розглядаючи заявлені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування пункту 10 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 19.05.2016 № 411 суд дійшов висновку, що розгляд заявлених вимог не вплине на законність правовстановлюючих документів Третьої особи-1 (договору від 10.06.2016) щодо права користування мисливськими угіддями, що у свою чергу унеможливлює захист прав Позивача, яке він вважає порушеним, саме в обраний ним спосіб.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову у обраний Позивачем спосіб, який втім не забезпечить відновлення права Позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відтак, у позові належить відмовити.

Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Донецької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок відмовити повністю.

У позові Чермалицької сільської ради відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 01.11.2018

Суддя Сташків Р.Б.