Рішення № 77527161, 31.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2018

м. Дніпро

Справа № 904/4410/18

За позовом Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, смт. Софіївка Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Софіївське", смт. Софіївка Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 113 395,06 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Познянський В.А., довіреність від 06 вересня 2018 року, представник

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Дочірнє підприємство "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Комунального підприємства "Софіївське" заборгованість у розмірі 113 395,06 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 84 885,50 грн.;

- пеня у розмірі 10 345,06 грн.;

- 3 % річних у розмірі 4 616,62 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 13 547,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №11/1 на постачання теплової енергії від 06 лютого 2017 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію. У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 15.02.2017 по 27.09.2018 у сумі 4 616,62 грн. та інфляційні збитки за період з березня 2017 року по серпень 2018 року.

На підставі пункту 7.4 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлену теплову енергію у розмірі 10 345,06 грн. за загальний період з 11.11.2017 по 12.07.2018.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 25.10.2018 від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого просить здійснювати розгляд справи без участі представника Комунального підприємства "Софіївське".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 31.10.2018.

У судовому засіданні 31.10.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2017 року між Дочірнім підприємством "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (постачальник) та Комунальним підприємством "Софіївське" (споживач) укладений договір №11/1 на постачання теплової енергії для потреб опалення соціального гуртожитку (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник здійснює послуги з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії (код ДК 35.30.1 - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря) по об’єктах споживача, а споживач приймає та зобов'язується оплатити теплову енергію на умовах даного договору.

Згідно з п.1.2 договору теплова енергія постачається споживачу в обсязі 93,8 Гкал на рік, в тому числі у січні 2017 року – 30,6 Гкал, у лютому - 18,8 Гкал, у березні -11,2 Гкал, у жовтні - 6,8 Гкал, у листопаді - 10,8 Гкал, у грудні - 15,6 Гкал.

Кількість теплової енергії, яка передається споживачу у відповідний період по даному Договору, визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці. При наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показаннями, зафіксованими в двосторонніх актах (п.п.1.4, 1.5 договору).

У відповідності з п. 5.1 договору поставка теплової енергії здійснюється з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Місце поставки теплової енергії: смт. Софіївка, вул. Карпенка, 20 (п. 5.2 договору).

Згідно з п.п. 6.1.1, 6.1.2 договору споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої теплової енергії, приймати поставлену теплову енергію згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до п.п. 5.3, 5.5 договору облік спожитої теплової енергії проводиться за комерційними приладами обліку. Споживач, що має комерційні прилади обліку, щомісячно подає постачальнику звіт про фактичне споживання теплової енергії, дата зняття споживачем показань комерційних приладів обліку останній робочий день поточного місяця, подання звіту постачальнику не пізніше 1-го числа наступного місяця.

Згідно з п.п. 4.1, 4.6, 4.7 договору розрахунки проводяться шляхом оплати споживачем після пред'явлення постачальником рахунку за спожиту теплову енергію та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. До рахунку додаються акти приймання наданих послуг. Споживач протягом 5-ти банківських днів з дня отримання від постачальника рахунку зобов'язаний внести оплату за спожиту теплову енергію, але не раніше дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності з додатком 1 до договору споживач щомісяця самостійно отримує рахунок за фактично спожиту теплову енергію за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду. Щомісячно споживачем здійснюється оплата за фактично спожиту теплову енергію, при цьому в разі, якщо споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку, йому пред'являється до сплати рахунок згідно обсягу теплової енергії, наведеної в акті використання теплової енергії за поточний місяць.

Цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині постачання теплової енергії до 31.12.2017, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію – до їх повного здійснення. Сторони цього договору домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України, умови цього договору в частині постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення об’єктів споживача застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення з 01.01.2017 (п.п. 10.1, 10.2 договору).

На виконання умов договору протягом 2017 року Дочірнє "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради поставило Комунальному підприємства "Софіївське" теплову енергію в обсязі 61,6771 Гкал на загальну суму 156 9133,94 грн., а саме:

- у січні 2017 року - в обсязі 13,33 Гкал на суму 33 913,12 грн., що підтверджується актом наданих послуг №10 від 31.01.2017;

- у лютому 2017 року - в обсязі 14,84 Гкал на суму 37 754,74 грн., що підтверджується актом наданих послуг №21 від 28.02.2017;

- у березні 2017 року - в обсязі 8,6629 Гкал на суму 22 039,45 грн., що підтверджується актом наданих послуг №31 від 31.03.2017;

- у жовтні 2017 року - в обсязі 1,318 Гкал на суму 3 353,15 грн., що підтверджується актом наданих послуг №10 від 31.10.2017;

- у листопаді 2017 року в обсязі 11,1684 Гкал на суму 28 413,75 грн., що підтверджується актом наданих послуг №20 від 30.11.2017;

- у грудні 2017 - в обсязі 12,3578 Гкал на суму 31 439,72 грн., що підтверджується актом наданих послуг №30 від 31.12.2017.

Рахунок-фактура №10 від 31.01.2017 на оплату послуг з теплопостачання за січень 2017 року отриманий відповідачем 07.02.2017 та з урахуванням п.4.7 договору повинен бути сплачений до 14.02.2017 включно.

Рахунок-фактура №21 від 28.02.2017 на оплату послуг з теплопостачання за лютий 2017 року був отриманий відповідачем 05.03.2017 та з урахуванням п.4.7 договору повинен бути сплачений до 13.03.2017 включно.

Рахунок-фактура №31 від 31.03.2017 на оплату послуг теплопостачання за березень 2017 року був отриманий відповідачем 03.04.2017 та з урахуванням п.4.7 договору повинен бути сплачений до 10.04.2017 включно.

Рахунок-фактура №10 від 31.10.2017 на оплату послуг теплопостачання за жовтень 2017 року був отриманий відповідачем 03.11.2017 та з урахуванням п.4.7 договору повинен бути оплачений до 10.11.2017 включно.

Рахунок-фактура №20 від 30.11.2017 на оплату послуг теплопостачання за листопад 2017 року був отриманий відповідачем 05.12.2017 та з урахуванням п.4.7 договору повинен бути оплачений до 12.12.2017 включно.

Рахунок-фактура №30 від 31.12.2017 на оплату послуг теплопостачання за грудень 2017 року був отриманий відповідачем 04.01.2018 та з урахуванням п.4.7 договору повинен бути оплачений до 12.01.2018 включно (08.01.2018 - вихідний день).

Комунальним підприємством "Софіївське" лише частково проведено розрахунки за отриману теплову енергію у сумі 72 028,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2087 від 08.09.2017 року на суму 20 000,00 грн. (з яких за договором №11/1 від 06.02.2017 сплачено 238,61 грн., сума у розмірі 19 761,39 грн. перерахована в рахунок погашення заборгованості за попередній період), платіжним дорученням №2091 від 13.09.2017 на суму 16 789,83 грн., платіжним дорученням №2166 від 27.10.2017 на суму 20 000,00 грн., платіжним дорученням №2566 від 30.07.2018 на суму 10 000,00 грн., платіжним дорученням №2626 від 07.09.2018 на суму 25 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не здійснив в повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлену та спожиту теплову енергії у розмірі 84 885,50 грн., що і є причиною виникнення спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у сумі 84 885,50 грн.

Як вбачається з умов договору (п.4.7) строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Доказів оплати послуг у розмірі 84 885,50 грн., відповідач не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 84 885,50 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.4 договору у разі порушення споживачем умов п. 4.7 цього договору споживач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За прострочення оплати за надані послуги позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період з 11.11.2017 по 12.07.2018 у розмірі 10 345,06 грн. При цьому розрахунок здійснено по кожному акту окремо. До розрахунку взято заборгованість за надані послуги у жовтні, листопаді, грудні 2017 року.

Так, умовами договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку.

Перевіркою правильності обчислення розрахунку пені господарським судом встановлено, що позивачем не вірно здійснено нарахування пені за рахунком від 31.12.2017, який отриманий відповідачем 04.01.2018 та з урахуванням п.4.7 договору повинен бути оплачений до 12.01.2018 включно, а не як зазначає позивач до 11.01.2018, оскільки 08.01.2018 – вихідний день, а відтак прострочка за цим рахунком настає з 13.01.2018.

За таких обставин, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 320,10 грн. (за рахунком №30 від 31.12.2017 на суму 31 439,72 за період з 13.01.2018 по 12.07.2018 пеня складає 5 184,54 грн.)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 4 616,62 грн. та індекс інфляції у розмірі 13 547,88 грн. за період з 15.02.2017 по 27.09.2018.

Перевіркою правильності розрахунків 3% судом виявлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені, а саме не враховано при визначенні прострочки за рахунком від 31.12.2017 вихідний день (08.01.2018), а відтак, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 614,04 грн. (за рахунком №30 від 31.12.2017 на суму 31 439,72 за період з 13.01.2018 по 27.09.2018 3% річних складають 666,69 грн.)

Розрахунок інфляційних втрат позивачем проведено вірно, помилок не виявлено, а відтак вимога про стягнення інфляційних страт у розмірі 13547,88 грн. підлягає задоволенню повністю.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 113 367,52 грн., з яких 84 885,50 грн., - основний борг, 10 320,10 грн. – пеня, 4 614,04 грн. – 3% річних та 13 547,88 грн. – інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 761,57 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради до Комунального підприємства "Софіївське" про стягнення заборгованості у розмірі 113 395,06 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Софіївське" (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Шкільна, 19, ідентифікаційний код 37019085) на користь Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка вул. Молодіжна, буд.16, ідентифікаційний код 20242573) заборгованість у розмірі 84 885 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 50 коп., пеню у розмірі 10 320 (десять тисяч триста двадцять) грн. 10 коп., 3% річних у розмірі 4 614 (чотири тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 13 547 (тринадцять тисяч п’ятсот сорок сім) грн. 88 коп. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 57 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.11.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва