Рішення № 77527118, 30.10.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2018 р.

Справа № 903/648/18

Господарський суд Волинської області складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, справу №903/648/18

за позовом публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії, м.Луцьк

до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації, м. Камінь-Каширський

про стягнення 246 849,25 грн.,

за участю представників:

від позивача: н/,

від відповідача: н/з,

від третьої особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,

в с т а н о в и в:

10.09.2018 року публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Волинської філії звернулося до господарського суду з позовною заявою № 306-13-48/18 від 28.08.2018 року, в якій просить стягнути з Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації 246 849,25 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо відшкодування витрат за встановлення та користування телефоном громадянами, які користуються пільгами.

Також позивач у позовній заяві просив суд залучити третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної казначейської служби України у Камінь-Каширському районі Волинської області, оскільки позивачем заявляються грошові вимоги, які пов’язані з відшкодуванням коштів з місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 11.09.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання було призначено на 03.10.2018 року.

Також ухвалою суду від 11.09.2018р. було залучено третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Державної казначейської служби України у Камінь-Каширському районі, Волинської області.

21.09.2018р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 1697/02/2-18 від 19.09.2018р., в якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю та розгляд справи проводити без участі представника. Зазначає, що загальна сума заборгованості в розмірі 246 849,25 грн. буде погашена при надходженні фінансування.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у поясненнях на позовну заяву № 01-07/256 від 25.09.2018р. зазначила, що відповідно до наданих управлінню звітів станом на 01.09.2018р. заборгованість та зареєстровані фінансові зобов’язання Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації відсутні.

Звертає увагу суду на те, що з 01.01.2017р. видатки на компенсаційні виплати пільг за рахунок субвенцій з Державного бюджету відмінені і відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України у повному обсязі віднесені до таких, що можуть здійснюватись з місцевих бюджетів.

В судове засідання 03.10.2018р. представники сторін та третьої особи не з’явились. Факт належного повідомлення їх про дату і час розгляду справи підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4450102387317 від 17.09.2018р. та № 4450102387350 від 17.09.2018р., № 4300505356878 від 14.09.2018р.

Ухвалою суду від 03.10.2018р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2018р.

В судове засідання 17.10.2018р. представники відповідача та третьої особи не з’явились.

Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2018р. позов підтримав з підстав, викладених у позові.

В судовому засіданні 17.10.2018р. було оголошено перерву на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України до 30.10.2018р. до 11 год. 30 хв.

В судове засідання 30.10.2018р. представники сторін та третьої оосби не з’явились.

Факт належного повідомлення про дату і час розгляду справи підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4450102416430 від 29.10.2018р., № 4450102416384 від 29.10.2018р.

29.10.2018р. від представника позивача надійшла заява № 342-13-49/18 від 29.10.2018р., в якій представник позивача просить суд проводити розгляд без її участі у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Враховуючи те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 30.10.2018р., судом було вирішено спір за відсутності представників сторін, тертьої особи, зважаючи на те, що вони належним чином були повідомлені про судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно із ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Позивач у справі - публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам, які мають право на пільги та на яких поширювалася дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства".

За період з січня по грудень 2017 року позивач надав телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про охорону дитинства", що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням пільг.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, надання компенсаційних виплат за пільгове користування телефонним зв’язком за рахунок субвенцій з державного бюджету чи місцевого бюджету, визначений Положенням про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (надалі-Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117. Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №117, управління праці та соціального захисту населення організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації та забезпечують її автоматичне використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами, що надають послуги, для розрахунків за них.

Відповідно до пунктів 10,11 Положення підприємства та організації , що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою “ 2-пільга”.

Згідно вимог зазначеного Положення відповідач зобов’язаний був щомісяця звіряти інформацію, що міститься в автоматизованому Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводити розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, скласти реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою “ 5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою“ 7- пільга”, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “ 3- пільга”; до 15 числа подавати фінансовим органам районних у містах держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “З-пільга”.

Позивач направляв відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням пільг (форми № 2-пільга) та акти звіряння розрахунків (форма № 3-пільга), що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень, доданих до матеріалів справи. Однак, відповідач акти звіряння розрахунків не підписував і не висловлював заперечень щодо розміру нарахувань, категорій та кількості осіб, включених до списків.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, за відповідачем утворилась заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з січня 2017 року по грудень 2017 року в розмірі 246 849,25 грн.: за січень 2017р. – 22 510,68 грн., лютий 2017р. -21 967,43 грн., за березень 2017р. – 22 111,79 грн., за квітень 2017р.- 21604,32 грн., за травень 2017р. – 21 268,69 грн., за червень 2017р. – 20 924,26 грн., за липень 2017р. – 21 187,16 грн., за серпень 2017р.- 19 711,84 грн., за вересень 2017р. – 19 055,14 грн., за жовтень 2017р. – 19 566,72грн., за листопад 2017р. – 18 594,00 грн., за грудень 2017р. -18 347,22 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно з приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 174 ГК України та статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із п. 3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до підпункту 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці: жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям- інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Зазначена вище норма передбачає, що пільгове надання послуг зв’язку фінансується за рахунок видатків місцевих бюджетів будь-якого рівня шляхом визначення у відповідному місцевому бюджеті коштів.

Згідно із ст. 70 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього кодексу.

При дефіциті кошів на покриття витрат пов’язаних із здійсненням державної програми соціального захисту населення та надання пільг встановлених державою проводиться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (ст.94 Бюджетного кодексу України).

Також відповідно до положень ч.1 ст.61 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Частиною 1 ст. 66 Закону України “Про місцеве самоврядування” передбачено, що місцеві бюджети мають бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

Пільги, що передбачені ст.63 Закону України “Про телекомунікації”, належать до загальнодоступних послуг та входять до групи мінімальних соціальних потреб.

При цьому, неналежне фінансування та відсутність механізму проведення такого розрахунку не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.

Зі змісту статті 617 Цивільного кодексу України випливає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №911/4249/16.

Враховуючи викладене, доводи відповідача, наведені у відзиві, не приймаються судом до уваги та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати на оплату телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян. Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, а тому уповноважений державою орган - відповідач у справі в силу закону має відшкодувати понесені позивачем витрати. Також чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у цьому випадку виникають безпосередньо із Законів України і незалежно від їх бажання.

У зв’язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст.129 ГПК України покладаються судові витрати у справі.

На підставі ст.ст. 11, 509, 526, 617 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 70, 89-91, ст. 91 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", ч.1 ст.61 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. Волі, 2, код ЄДРПОУ 03192023) на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код 21560766) 246 849 грн. 25 коп. заборгованості з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення; 3 702,73 грн. витрат, пов’язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 01.11.2018 року.

Суддя І. О. Якушева