Ухвала суду № 77526403, 31.10.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1639/18

Номер провадження № 2/194/594/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року м.Тернівка

Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Соколова Ю.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд розірвати між ними шлюб, зареєстрований 17 вересня 1985 року Жовтневим РАЦС м. Дніпропетровськ, актовий запис № 1934.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 5 статті 95 ЦПК України зазначено, що, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

В порушення ч. 2 ст. 95 ЦПК України, позивачем не надано до позовної заяви оригінал свідоцтва про одруження та не зазначає про у кого з подружжя наявний оригінал відповідного свідоцтва.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що від шлюбу з відповідачем вони неповнолітніх дітей не мають.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.

Згідно із п. 3, 4 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.

Таким чином, позивачем не надано доказів:

- того, що ним робилася спроба розірвати шлюб через органи РАЦС;

- того, що відповідач ухиляється (не бажає) звертатися до даного органу ;

- є відмова державного органу реєстрації актів цивільного стану у розірванні шлюбу між сторонами з тих чи інших підстав за їхньою спільною заявою.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про звільнення її від сплати судового збору, в зв’язку із скрутним матеріальним становищем.

Позивач посилається на те, що вона є інвалідом 3 групи, потребує постійного прийому медичних препаратів, на які вона витрачає майже всю заробітну плату, не зважаючи на комунальні платежі, які необхідно сплачувати. Згідно довідки № 822/3 рішенням ЛКК «Покровська міська рада» позивач потребує лікування та до обстеження.

Суд, вважає, що заява про звільнення від сплати судового збору, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити її від сплати судового збору.

Вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов’язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Отже, суд має самостійно вирішити питання й про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору за умови існування належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.

До того ж, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд наголошує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження скрутного матеріального становища надає до суду довідку з Пенсійного фонду про індивідуальні відомості про застраховану особу на ім’я невідомої особі, а саме: ОСОБА_3. Також позивач надає до суду довідку про доходи від 01 жовтня 2018 року за № 23, згідно якої її дохід становить з січня 2018 року по червень 2018 року – 13198,16 грн.

Однак суд зазначає, що надана позивачем довідка не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо). Більш того, позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження його скрутного матеріального становища станом на час звернення з позовом.

Вказане унеможливлює вирішення судом питання щодо дійсної наявності у позивача скрутного матеріального становища для цілей звільнення від сплати судового збору.

А тому суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. на такі реквізити:

Отримавувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106

Код отримувача (код за ЄРДПОУ) – 37993783

Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) – 899998

Рахунок отримувача – 31211256026001

Код класифікації доходів бюджету – 22030106

Призначення платежу – судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Тернівський міський суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, відповідно до ст. 185 ЦПК України, позов підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95,177, 185, 258-260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки заяви в строк 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали.

Роз’яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та йому повернутою, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Соколова