Ухвала суду № 77526386, 10.10.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6145/18

Провадження № 1-кс/202/5968/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Розсохи І.О.,

слідчого Хоржевського Д.Д.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Хоржевського Д.Д., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Філь О.І., про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000864 від 19.09.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Хоржевського Д.Д. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000864 від 19.09.2018 року.

З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000864 від 19.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19.09.2018 року до СУ ГУНП в Дніпропетровській області звернувся засновник ТОВ «СП Словяни» (32926560) ОСОБА_3 про те, що 14.09.2018 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі підробленого протоколу від 13.09.2018 року про призначення директором ОСОБА_5 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців були здійснені дії по зміні директора підприємства, що в подальшому дає змогу невстановленим особам протиправно заволодіти майном ТОВ «СП Словяни».

Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_3 пояснив, що жодних документів, що стосуються призначення нового директора ТОВ «СП Словяни» (32926560) у особі ОСОБА_5 не підписував та 13.09.2018 року перебував у м. Ялті.

Станом на 18.09.2018 року відповідно до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником підприємства є ОСОБА_3, а директором незаконно призначена ОСОБА_5, місцезнаходження юридичної особи: с Новолексіївка, вул. Лермонтова, 45.

Відповідно до довідки ТОВ «СП Словяни» у власності підприємства перебувають: Трактор Т-16; трактор т-150; трактор ЮМЗ -6; комбайн ДОН; Трактор Т-150; Трактор МТЗ-82;трактор ЮМЗ-6;комбайн КПИ-2,4;трактор ЮМЗ-6 кРу2У;Трактор Т-150г; Тарктор Т-16; Культиватор садовий, Плоскоріз КПШ-5, Культиватор КПС, Сівалка СЗТ-3,6, Сівалка СЗТ-3,6, Катки ЗККШ-6, Борона БЗСТ 1,0 – 15 штук, Плоскоріз ГУН-4,6. № 1, Плоскоріз ГУН-4,6 № 2, Сівалка СУПН-8, Мішкозашивна машина, Оббрискувач ОП -2000, Автозаправка, автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2, автомобіль ГАЗ-53, автомобіль САЗ 3503, автомобіль ЗІЛ 4502, автомобіль ГАЗ 53, автомобіль КАМАЗ 5320, автоприцеп ГБК, автомобіль ВАЗ-2111140-63, комплект обладнання по переробці злакових культур, комплект обладнання по переробці гречки, установка для сушки зернових культур, Погрузчик КПШ, причеп розкидач добрив ПИМ, віялка ОВС-25, погрузчик ЗМ-60, точильний станок,зернометатель ЗМ-60, принтер МФУ, ноутбук Аsus.

Враховуючи, що вказане майно є безпосереднім об’єктом вчинення злочину, оскільки невстановлені особи намагались протиправно заволодіти майном ТОВ «СП Словяни», використовуючи підроблені документи, та воно є доказом злочину, постановою слідчого від 24.09.2018 року об’єкти нерухомості, корпоративні права та власність підприємства визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

З метою запобігання надання можливості невстановленим особам, які діють від імені ТОВ "СП Словняни", засновників та працівників товариства, їх представників здійснити відчуження корпоративних прав щодо підприємства виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права.

Тому слідчий просив накласти арешт на корпоративні права ТОВ «СП Словяни» (32926560), заборонивши засновникам, працівникам, іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають зазначені корпоративні права, розпоряджатися ними будь-яким чином. Заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на корпоративні права щодо ТОВ «СП Словяни» (32926560), у тому числі вносити зміни, пов'язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих беніфіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій, щодо ТОВ «СП Словяни» (32926560)

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000864 від 19.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що клопотання є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, оскільки слідчий у своєму клопотанні не обґрунтував, у зв’язку з чим він дійшов висновку, що корпоративні права ТОВ «СП Словяни» (32926560) є безпосереднім об’єктом вчинення злочину та що воно є доказом злочину. В клопотанні слідчий зазначив, що корпоративні права ТОВ «СП Словяни» (32926560) постановою слідчого від 24.09.2018 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, проте матеріали клопотання не містять вказаної постанови.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Також відповідно до узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особами, обвинувальний акт щодо яких передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В даному випадку жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не пред’явлено підозри.

За встановлених обставин клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Хоржевського Д.Д. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000864 від 19.09.2018 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Хоржевського Д.Д. про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12018040000000864 від 19.09.2018 року на корпоративні права ТОВ «СП Словяни» , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.