Рішення № 7752611, 12.12.2008, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 2-2765/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2008 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Щепіловій К.С., за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», Орендного підприємства «Шахта імені ОСОБА_4»

про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1, який підтримав заявлені та уточнені ним позовні вимоги у судовому засіданні, просить стягнути з відповідача - ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на свою користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 434362, 50 грн., пояснивши, що з 09.01.2007р. по 08.04.2007р. працював помічником начальника дільниці у шахтопрохідницькому будівельному управлінні № 9 ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», весь цей час був направлений для виконання робіт на ОП «Шахта імені ОСОБА_4». 18.11.2007 року, о 03-00 годині, під час виконання робіт на шахті з ним стався нещасний випадок - в результаті вибуху метаноповітряної суміші з участю вугільного пилу він отримав гостре отруєння чадним газом. Після даного нещасного випадку з 18.11.2007 року він перебував на лікарняному безперервно протягом 120 днів у режимі стаціонарного лікування. Висновком МСЕК від 26.03.2008р. йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності в зв’язку з вказаним нещасним випадком. Після проходження МСЕК стан його здоров’я залишається незадовільним, він продовжує стаціонарне та амбулаторне лікування, переважно у психоневрологічних лікарнях, оскільки уражена сфера психоемоційної та мозкової діяльності. Вважає, що діями відповідача йому спричинена моральна шкода, тому що внаслідок нещасного випадку та отруєння він втратив працездатність, отримав 3 групу інвалідності, змушений був звільнитися з підприємства, втратив стабільний високий заробіток, позбавлений можливості на його одержання і в майбутньому, оскільки численні медичні діагнози виключають всі ілюзії з цього приводу. Ті, хто проінформований про специфіку його захворювання, часто проявляють цинічну реакцію, однозначно оцінюючи супутні діагнози як психічне захворювання, ведуть себе з ним зухвало, що додає йому додаткової напруженості. Він постійно знаходиться у стані стресу, відчуває головні болі, страждає від безсоння, запаморочення, різких перепадів тиску, тремору кінцівок, роздратування, частих приступів з втратою свідомості, порушення пам’яті. Втрачені його нормальні життєві зв’язки, він повинен докладати додаткових зусиль для організації свого життя, розуміє, що прийдеться знову звертатися за медичною допомогою, не знає, як організувати своє життя. Він позбавлений можливості реалізувати свої звички, бажання, погіршилися відносини з оточуючими його людьми. Клінічний прогноз лікарів щодо його повного видужання є несприятливим, дана обставина додатково заподіює йому моральні страждання. Вважає, що на підставі ст. 237-1 КЗпП України за спричинену йому моральну шкоду повинно відповідати ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», оскільки саме з ним він перебував у трудових відносинах і саме воно повинне було забезпечувати його право на належні, безпечні і здорові умови праці. Ніяких претензій з приводу відшкодування моральної шкоди до ОП «Шахта імені ОСОБА_4» у нього немає. Просив позов задовольнити, а також на підставі ст. 234 КЗпП України поновити йому строк звернення до суду з позовом про вирішення даного спору, оскільки через отримані захворювання та розлад нервово-психічної діяльності, часткову втрату в зв’язку з цим свідомості, постійне проходження курсів лікування та обстеження у лікарнях він не міг звернутися до суду в межах встановленого ст. 233 КЗпП України тримісячного строку, тому вважає, що вказаний строк пропущений ним з поважних причин.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію акту № 6 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 18.11.2007 року на ОП «Шахта імені ОСОБА_4», копії виписок з історій хвороби різних лікарських установ про незадовільний стан свого здоров’я, копії довідок МСЕК від 26.03.2008 року про встановлення ступеня втрати професійної працездатності та інвалідності, а також медичних обмежень.

Представник відповідача - ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивачем не надані докази факту спричинення йому моральної шкоди з вини ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», до того ж 08.04.2008 року між сторонами припинені трудові відносини за погодженням сторін на підставі заяви позивача. Крім того, позивачем пропущений без поважних причин передбачений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк для звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору. Оскільки актом форми Н-1 № 6 від 31.01.2008 року встановлено, що аварія 18.11.2007 року на ОП «Шахта імені ОСОБА_4» сталася через порушення Правил безпеки у вугільних шахтах працівниками шахти, тому відшкодовувати моральну шкоду позивачеві повинно ОП «Шахта імені ОСОБА_4». Вважав також, що до цих правовідносин необхідно застосовувати норми цивільного законодавства, зокрема, ст. 1172 ЦК України, а не норми трудового законодавства, оскільки порядок відшкодування моральної шкоди, згідно зі ст. 237-1 КЗпП України, визначається законодавством, але не визначений ним. Просив у позові відмовити.

Представник співвідповідача - Орендного підприємства «Шахта імені ОСОБА_4», залученого до участі в справі судом, за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що позивач ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ОП «Шахта імені ОСОБА_4», а був направлений на дане підприємство його роботодавцем ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на підставі контракту на виконання підрядних робіт від 12.02.2007р. № 233, тому відшкодовувати моральну шкоду потерпілому не повинно. Крім того, факт спричинення позивачеві моральної шкоди не встановлений висновком МСЕК і позивачем не надані докази факту спричинення йому моральної шкоди та розміру цієї шкоди. Після аварії ОП «Шахта імені ОСОБА_4» в добровільному порядку виплатило позивачеві допомогу в розмірі 22500 грн., хоче не повинно було цього робити. Просила у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено, що з 09.01.2007р. по 08.04.2007р. ОСОБА_1 працював помічником начальника дільниці у шахтопрохідницькому будівельному управлінні № 9 ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», весь цей час виконував роботи на ОП «Шахта імені ОСОБА_4». 18.11.2007 року, о 03-00 годині, під час виконання робіт на шахті з ним стався нещасний випадок - в результаті вибуху метаноповітряної суміші з участю вугільного пилу він отримав гостре отруєння чадним газом. Висновком МСЕК від 26.03.2008 року йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності в зв’язку з даним нещасним випадком.

З пояснень позивача йдеться, що в результаті ушкодження здоров’я на виробництві йому заподіяна моральна шкода, тому що внаслідок нещасного випадку та отруєння він втратив працездатність, отримав 3 групу інвалідності, через що змушений був звільнитися з підприємства, втратив стабільний високий заробіток, позбавлений можливості на його одержання і в майбутньому, оскільки численні медичні діагнози виключають всі ілюзії з цього приводу. Окремі особи часто проявляють цинічну реакцію, однозначно оцінюючи супутні діагнози як психічне захворювання, ведуть себе з ним зухвало, що додає йому додаткової напруженості. Він постійно знаходиться у стані стресу, відчуває головні болі, страждає від безсоння, запаморочення, різких перепадів тиску, тремору кінцівок, роздратування, частих приступів з втратою свідомості, порушення пам’яті. Втрачені його нормальні життєві зв’язки, він повинен докладати додаткових зусиль для організації свого життя, розуміє, що прийдеться знову звертатися за медичною допомогою, не знає, як організувати своє життя. Він позбавлений можливості реалізувати свої звички, бажання, погіршилися відносини з оточуючими його людьми. Клінічний прогноз лікарів щодо його повного видужання є несприятливим, дана обставина додатково заподіює йому моральні страждання.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справа х про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8.10.2008р. № 20-рп/2008, потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання мають право на підставі ст. 237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст. 233 КЗпП України - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України - у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору пропущений з поважних причин, оскільки через отримані в зв’язку з нещасним випадком на виробництві тяжкі захворювання, які потягли за собою розлад нервово-психічної діяльності, часткову втрату в зв’язку з цим свідомості, постійне проходження курсів лікування та обстеження у лікарнях, як безпосередньо після нещасного випадку, так і до теперішнього часу, він був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду в межах встановленого ст. 233 КЗпП України тримісячного строку, тому приходить до висновку про поновлення зазначеного строку.

Суд не може взяти до уваги доводи і заперечення представників відповідачів стосовно того, що факт заподіяння моральної шкоди позивачеві не встановлений та не доведений. Факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди підтверджується наданими позивачем та дослідженими у судовому засіданні доказами - копією довідки МСЕК від 26.03.2008р. про встановлення втрати професійної працездатності та інвалідності, копією акту про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, № 6 від 31.01.2008 року, копією акту спеціального розслідування нещасного випадку (аварії-) № 6 від 31.01.2008 року, копіями виписок з історій хвороби різних лікарських установ про незадовільний стан здоров’я позивача з наданням реабілітаційних рекомендацій.

Зазначені докази свідчать про те, що ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням позивачем трудових обов’язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, у зв’язку з чим висновком МСЕК встановлені відповідні обмеження, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачеві ОСОБА_1 моральної шкоди.

Суд також вважає необгрунтованими заперечення представника відповідача - ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» стосовно того, що моральну шкоду позивачеві повинно відшкодовувати ОП «Шахта імені ОСОБА_4», де стався нещасний випадок, з посиланням на норми цивільного законодавства. Оскільки позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах саме з ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», саме зазначене підприємство забезпечувало позивача роботою і сплачувало за нього всі передбачені законом страхові внески, тому саме це підприємство повинне було забезпечувати його право на належні, безпечні і здорові умови праці. Доводи у судовому засіданні представника відповідача - ОП «Шахта імені ОСОБА_4» з цього приводу суд вважає обгрунтованими, такими, що заслуговують на увагу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди за рахунок роботодавця - ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», а ОП «Шахта імені ОСОБА_4» відшкодовувати моральну шкоду позивачеві не повинно. Крім того, особисто позивач ОСОБА_1 ніяких вимог до ОП «Шахта імені ОСОБА_4» щодо відшкодування йому моральної шкоди не пред’являв.

Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності - 60%, наявність у нього 3 групи інвалідності, неможливість продовження ним колишньої роботи, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та можливій подальшій трудовій діяльності, заборону на важку фізичну працю в підземних умовах, в контакті з токсичними газами, на висоті, біля механізмів, що рухаються, психоемоційними навантаженнями, у несприятливих метеорологічних умовах, неможливість відновити втрачене здоров’я, порушення загальновизнаних життєвих зв’язків позивача та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову в розмірі 25000 гривень.

Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 00180841) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої втратою здоров’я на виробництві, 25000 (двадцять п’ять тисяч)гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 00180841) судовий збір на користь держави у розмірі 08 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 01 грн.50 коп. на користь Управління Державного казначейства в Донецькій області.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.