Постанова № 775244, 19.06.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.06.2007

Справа №2-22/6076-2007А

За позовом - Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь ( м.Сімферополь, пр.Кірова, 51-52/10 а )

До відповідача – ВАТ Племзавод «Кримський» ( Сакський район, с.Кримське, вул. Леніна, 1)

Про стягнення 1422,64 грн.

Суддя Яковлєв С.В.

За участю секретаря ДулімовоїВ.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Бахарєва М.Ю. – ю/к,дов від 10.01.07 р.

Від відповідача – Ємченко Л.О. – пр-ник, дов.від 14.05.07 р.

Сутність спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до ВАТ Племзавод «Кримський» (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 1422,64 грн. пені за порушення термінів сплати штрафних санкцій.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, оскільки позивачем вказану суму було заявлено у рамках розгляду справи № 2-23/13514-2006 А. Однак, у судовому засіданні , яке відбулось 19.09.06 р. позивач відмовився від позовних вимог у цій частині, та ухвалою Господарського суду АРК від 19.09.06 р. по справі № 2-23/ 13514-2006 А відмову прийнято, провадження у справі № 2-23/13514-2006 А закрито.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши обставини справи, суд -

в с т а н о в и в:

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти на підставах, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією й законами України.

Ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає, що для підприємств (об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної кількості тих, що працюють, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - в кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачене законом.

Ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності у інвалідів в Україні» встановлює, що підприємства (об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Згідно ч.3,4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи, організації здійснюють згідно закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути стягнути шляхом звернення стягнення на майно підприємства(об'єднання), установи, організації у встановленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002р. затверджено Положення про Фонд соціального захисту інвалідів ( далі Положення № 1434) , п.п.1,2 якого визначає, що Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного керування, що діє у складі Мінпраці й підпорядковується йому. Фонд у своїй діяльності керується Конституцією й законами України, актами Президента України Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці та цим Положенням.

До завдань Фонду, передбачених у п. 3 Положення № 1434 , відноситься і здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності й господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 1, 3, 5, 14 Положення «Про робочі місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 ( далі Положення № 314) робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створени необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введеним в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розроблюють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову численість штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, суд вважає , що Конституцією України гарантован соціальний захист інвалідів, який здійснюється , зокрема , відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» шляхом зобов’язання підприємства створити для інваліда робоче місце (тобто забезпечити його роботою) з витікаючими наслідками ( одержання зарплати, лікарняних, відпускних, матеріальної допомоги, пенсійне забезпечення, страхування та інш.) та шляхом фінансування витрат бюджету на соціальне забезпечення інвалідів, що не працюють, у тому числі і за рахунок штрафніх санкцій, яки сплачують підприємства у разі невиконання нормативів щодо працевлаштування інвалідів.

Відповідач згідно звіту за формою № 10-П1 “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2005 р“ повинен був створити у 2005 році 8 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Фактично за вказаний період часу було працевлаштовано 4 інваліда. Відповідачем не виконаний норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. оскільки 4 інваліда , згідно нормативу не працювало на підприємстві.

Рішенням Господарського суду АРК від 19.09.06 р. по справі № 2-23/13514-2006 А позовні вимоги Кримського Республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Кримський» штрафних санкцій у сумі 21816 грн. за недотримання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів задоволено. Платіжними дорученнями від 28.11.06 р. та від 01.12.06 р. відповідач повністю перерахував штрафні санкції у сумі 21816 грн.

Згідно з ч. 2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», з урахуванням змін та доповнень, порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.

За несвоєчасну сплату штрафних санкцій відповідачу нараховано пеню, яка складає 1422,64 грн.

У порядку , передбаченому ст.71 КАС України відповідачем не надані докази невірного нарахування пені позивачем, або її сплати до держбюджету, внаслідок чого підлягають задоволенню вимоги по стягненню з нього 1422,64 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.06.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини поставни. Згідно з ст. 163 КАСУ постанова була оформлена та підписана 25.06.2007 р.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Кримський» (Сакський район, с.Кримське, вул.Леніна, 1, ЄДРПОУ 00852571) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Сімферополь, пр.Кирова,51-52/10а, ,Одержувач: Держбюджет Сакського району 21081100 банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740887 р/р 31119106700243 Призначення платежу 21081100; 01; пеня) 1422,64 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.