Ухвала суду № 77521807, 29.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/525/18 Справа № 712/12139/18 Категорія: Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6, ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

слідчого Литвиненка А.А.

захисника ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2018 року, якою застосований запобіжний захід у виді особистого зобов’язання строком на два місяці відносно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 364 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області підполковник юстиції ОСОБА_10 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Клопотання погоджене прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6

08.10.2018 ОСОБА_8 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання строком на два місяці, із покладенням на нього обов’язків: не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, не відвідувати Чигиринське відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, здати на зберігання до відповідних органі державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україні.

Ухвала мотивована тим, що із урахуванням наявності у підозрюваного звання оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, а також того, що йому відомі вказані свідки та їх місце проживання, наявним є ризик можливого протиправного впливу підозрюваного на вищевказаних свідків, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу, з метою зміни наданих ними показань задля уникнення кримінальної відповідальності.

Проте на думку слідчого судді, наявність лише одного цього ризику не дає підстав для відступу від викладеної у рішеннях ЄСПЛ презумпції нетримання особи під вартою та застосування до підозрюваного найжорсткішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому обрала менш обтяжливий запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2018 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування з визначенням застави у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Свою апеляційну скаргу прокурор мотивує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у повній мірі дотримано вимоги ст. 184 КПК України, детально викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, зазначено його правову кваліфікацію.

Також слідчим у клопотанні наведено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ураховуючи те, що ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин та з метою запобігання в силу набутих ним дружніх, службових стосунків безпосередньо впливати на заявника та свідків кримінального правопорушення шляхом умовляння, підкупу, погроз, схиляння їх до зміни чи дачі неправдивих показань під час здійснення досудового розслідування, а також здійснення аналогічних дій шляхом телефонного зв'язку, через мережу Інтернет або через спільних знайомих чи в інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, вчиненням активних дій, спрямованих на знищення документів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказує, що судом не взято до уваги, що підозрюваним ОСОБА_8 вчинено тяжкий злочин, який набув резонансу у суспільстві та дискредитував авторитет органів поліції, цинічність характеру злочину, а саме ту обставину, що він, перебуваючи на службі в органах Національної поліції України, вчинив злочин, запобігання якому безпосередньо входило до його службових обов’язків.

У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Вказав, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може зникнути з метою ухилення від відповідальності, вчинити нові злочини, впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні.

Підозрюваний та його захисник просили відхилити апеляційну скаргу прокурора. Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого; врахував, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і, що прокурором не доведено те, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід є достатнім для запобігання указаним вище ризикам.

Крім того слідчий суддя слушно врахував, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, що підтверджується довідкою з місця проживання, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, на даний час працює водієм в ТОВ «Рікон-Лайн», за місцем проживання відповідно до наданої характеристик характеризується з позитивної сторони, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв’язки.

Водночас застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як цілодобовий арешт, який за своєю суворістю прирівнюється до тримання під вартою, чи строковий домашній арешт - не є доцільним, враховуючи його бездоганну процесуальну поведінку, а також наявність лише одного ризику, який може бути мінімізовано шляхом покладення певних обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляції прокурора слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 179, 193, 194, 404, 407, 422 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 жовтня 2018 року, якою застосований запобіжний захід у виді особистого зобов’язання строком на два місяці відносно ОСОБА_8, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 364 КК України, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :