Вирок № 77520035, 31.10.2018, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1953/18

провадження № 1-кп/632/169/18

31 жовтня 2018 р.

Вирок

Іменем України

31 жовтня 2018 року Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі

головуючого: судді Афанасьєва В.О.,

за участі секретаря Ляшенко Ю.С.,

прокурора Коваленка Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Кравченка О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Первомайський обвинувальний акт за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тбілісі, Грузії, громадянина Грузії, грузина, який має вищу освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 21.11.2016 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 27.12.2017 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2016 року у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 3 місяці та остаточно призначено покарання у вигляді 2 роки 6 місяців позбавлення волі; згідно ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк покарання період попереднього ув'язнення з 08.09.2017 року по 27.12.2017 року; мешкав на території України без реєстрації; який відбуває покарання у Державні установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)»

за ст. 391 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, у Державній установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)» відбуває покарання ОСОБА_1, засуджений 27.12.2017 Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 03 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2016 у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 03 місяці та остаточно призначено покарання у вигляді 2 роки 06 місяців позбавлення волі. Початок терміну 27.12.2017, кінець терміну 08.03.2020.

18.09.2018 засуджений ОСОБА_1 прибув до Державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» плановим етапом із Державної установи «Київський СІЗО» для подальшого відбуття покарання. По прибуттю в колонію, 12.06.2018 начальником відділення СПС майором внутрішньої служби ОСОБА_4 засудженому ОСОБА_1 роз'яснені під підпис його права і обов'язки засудженого, згідно зі ст. 118 КВК України. Також останній попереджений про відповідальність за їх порушення, а також роз'яснені вимоги ст.391 КК України, про що була прийнята відповідна розписка.

За час відбуття терміну покарання в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_1 систематично та злісно порушував встановлений режим утримання, має 22 дисциплінарних стягнення, з яких 3 рази переводився до дисциплінарного ізолятору за відмову виконувати необхідні роботи з благоустрою колонії, неввічливого ставлення до представників адміністрації, вживання нецензурних та жаргонних слів, за невиконання встановлених законодавством вимог персоналу установи, неправомірну поведінку по відношенню до представника адміністрації та 1 раз переводився до приміщення камерного типу на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області за відмову від проведення особистого обшуку, неправомірну поведінку по відношенню до персоналу установи.

Незважаючи на те, що представниками адміністрації Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» проводиться профілактична та виховна робота, засуджений ОСОБА_1 на шлях виправлення та перевиховання не став, систематично, злісно порушував встановлений режим відбуття покарання, за що неодноразово піддавався стягненням в дисциплінарному порядку за різні види порушень, є злісним порушником режиму утримання, відповідно до ст.133 КВК України.

Так, 18.09.2018 о 10.30, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5, засудженому ОСОБА_1 запропоновано приступити до виконання чергування згідно із затвердженого графіку, з яким останній був ознайомлений раніше, а саме: навести належний санітарний стан в коридорі дільниці посиленого контролю, підмести та помити підлогу. При цьому, засуджений ОСОБА_1 інвентарем для прибирання, а саме: відром з водою, ганчіркою, шваброю, віником, совком, гумовими рукавицями був забезпечений, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров'я скарг не пред'являв.

Проте, засуджений ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився виконати вимогу начальника відділення СПС старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_5, а саме приступити до виконання чергування, згідно із затвердженого графіку.

Після цього, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5, засудженому ОСОБА_1 додатково доведені вимоги ст.118 КВК України, ст.391 КК України, де засуджений ОСОБА_1 поставив підпис про ознайомлення.

Потім, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5 засудженому ОСОБА_1, знову запропоновано приступити до прибирання, на що останній, відповів категоричною відмовою. Свою відмову виконати чергування засуджений ОСОБА_1 мотивував тим, що ця робота суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність, при цьому скарг на стан здоров'я не висловлював, був одягнений та взутий по сезону.

Після цього, засуджений ОСОБА_1 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_6, який за результатами огляду видав медичну довідку, в якій вказаний діагноз: "здоровий, працездатний".

Крім того, 18.09.2018 о 11.00, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5, засудженому ОСОБА_1 запропоновано приступити до виконання чергування згідно із затвердженого графіку, з яким останній був ознайомлений раніше, а саме: навести належний санітарний стан в коридорі дільниці посиленого контролю, підмести та помити підлогу. При цьому, засуджений ОСОБА_1 інвентарем для прибирання, а саме: відром з водою, ганчіркою, шваброю, віником, совком, гумовими рукавицями був забезпечений, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров'я скарг не пред'являв.

Проте, засуджений ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився виконати вимогу начальника відділення СПС старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_5, а саме приступити до виконання чергування, згідно із затвердженого графіку.

Після цього, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5, засудженому ОСОБА_1 додатково доведені вимоги ст.118 КВК України, ст.391 КК України, де зауджений ОСОБА_1 поставив підпис про ознайомлення.

Потім, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5 засудженому ОСОБА_1, знову запропоновано приступити до прибирання, на що останній, відповів категоричною відмовою. Свою відмову виконати чергування засуджений ОСОБА_1 мотивував тим, що ця робота суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність, при цьому скарг на стан здоров'я не висловлював, був одягнений та взутий по сезону.

Після цього, засуджений ОСОБА_1 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_6, який за результатами огляду видав медичну довідку, в якій вказаний діагноз: "здоровий, працездатний".

Крім того, 18.09.2018 о 14.00, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5, засудженому ОСОБА_1 запропоновано приступити до виконання чергування згідно із затвердженого графіку, з яким останній був ознайомлений раніше, а саме: навести належний санітарний стан в коридорі дільниці посиленого контролю, підмести та помити підлогу. При цьому, засуджений ОСОБА_1 інвентарем для прибирання, а саме: відром з водою, ганчіркою, шваброю, віником, совком, гумовими рукавицями був забезпечений, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров'я скарг не пред'являв.

Проте, засуджений ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився виконати вимогу начальника відділення СПС старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_5, а саме приступити до виконання чергування, згідно із затвердженого графіку.

Після цього, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5, засудженому ОСОБА_1 додатково доведені вимоги ст.118 КВК України, ст.391 КК України, де засуджений ОСОБА_1 поставив підпис про ознайомлення.

Потім, начальником відділення СПС старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_5 засудженому ОСОБА_1, знову запропоновано приступити до прибирання, на що останній, відповів категоричною відмовою. Свою відмову виконати чергування засуджений ОСОБА_1 мотивував тим, що ця робота суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність, при цьому скарг на стан здоров'я не висловлював, був одягнений та взутий по сезону.

Після цього, засуджений ОСОБА_1 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_6, який за результатами огляду видав медичну довідку, в якій вказаний діагноз: "здоровий, працездатний".

У всіх випадках відмови засудженим ОСОБА_1 від виконання законних вимог представників адміністрації, працівники Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» доводили до відома останнього вимоги ст.118 КВК України, а також вимоги ст. 391 КК України та попереджали про кримінальну відповідальність у разі його відмови виконати законні вимоги представника адміністрації.

Таким чином, засуджений ОСОБА_1 у демонстративній формі відмовився без поважних на то причин, виконати законні вимоги представника адміністрації, чим виявив злісну непокору законним вимогам представників адміністрації Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)», а саме протидіяв у здійсненні їх функцій, спрямованих на виправлення та перевиховання засуджених. Крім того, засуджений ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.29 Правил внутрішнього розпорядку установ, де вказано, що засуджені зобов'язані бути ввічливими між собою та з працівниками виправних установ, виконувати всі законні вимоги персоналу установи. Вищевказані факти свідчать про наполегливе небажання засудженого ОСОБА_1 ставати на шлях виправлення та перевиховання, а допущені ним порушення режиму відбуття покарання, стягнення, які не зняті та не погашені в установленому порядку, слід вважати злісними.

За таких обставин, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ст. 391 КК України тобто вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, та за порушення вимог режиму відбування покарання піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу ( одиночної камери).

25 вересня 2018 року між прокурором Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Коваленком Ю.В. та ОСОБА_1, за участю захисника Кравченка О.М., укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор Коваленко Ю.В. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 за зазначених в обвинувальному акті обставин, що ОСОБА_1 беззастережно визнає вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, яке відноситься до категорії злочину середньої тяжкості. Також угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ст. 391 КК України у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27.12.2017 і остаточно призначити ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді 2 років 4 місяців позбавлення волі. В угоді передбачені та роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним віднесено до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст. 391 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди між прокурором Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Коваленком Ю.В. та ОСОБА_1, за участю захисника Кравченка О.М. про визнання винуватості.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370-373, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 25 вересня 2018 року між прокурором Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Коваленком Юрієм Валерійовичем та ОСОБА_1 за ст. 391 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 391 КК України і призначити йому узгоджену міру покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27.12.2017 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років 4 місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

ОСОБА_1 перевести до ДУ «Харківська установа виконання покарань №27» до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 31 жовтня 2018 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок надрукований у нарадчій кімнаті.

Суддя: В. О. Афанасьєв