Ухвала суду № 77519972, 29.10.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А..

Справа № 644/6011/18

Провадження № 1-кс/644/1933/18

29.10.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді Саркісян О.А.,

за участю секретаря - Зоріної Н.В.,

слідчого – Субочевої О.С.,

представника ОСОБА_1- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3, погоджене начальником Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 42017221050000114 від 19.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на ноутбук ТМ SONY SVT 131B11V та зарядний пристрій до нього, записну книжку червоного кольору з чорновими записами, які були вилучені під час обшуку 19.10.2018 року за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Римарська, б. 13, кв. 5, та заборонити вчинення дій направлених на їх використання, передачу та відчуження.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що посадовими особами ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" протягом 2015-2016 років здійснено розтрату коштів підприємства шляхом укладення договорів про надання послуг з ТОВ "Тревел Асістент" та іншими суб’єктами господарювання стосовно придбання авіаквитків та інших питань, пов’язаних з відрядженнями.

При вивченні документів, наданих АТ «Харківський тракторний завод» встановлено, що на протязі 2015-2016 років колишній генеральний директор ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» ОСОБА_5 в бухгалтерії отримував гроші під звіт, пов’язаних з відрядженнями. Так, ОСОБА_5 відповідно до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за наступними номерами: № 37 від 18.02.2015; № 73 від 18.03.2015; № 81 від 20.03.2015; № 86 від 24.03.2015; № 82 від 23.03.2015; № 6 від 05.05.2015; № 14 від 08.05.2015; № 15 від 12.05.2015; № 19 від 13.05.2015; № 22 від 14.05.2015; № 24 від 15.05.2015; № 31 від 19.05.2015; № 52 від 20.05.2015; № 54 від 22.05.2015; № 32 від 19.05.2015; № 57 від 25.05.2015; № 91 від 27.05.2015; № 85 від 26.05.2015; № 92 від 29.05.2015; № 5 від 04.06.2015; № 9 від 08.06.2015; № 11 від 09.06.2015; № 18 від 10.06.2015; № 22 від 12.06.2015; № 23 від 15.06.2015; № 53 від 17.06.2015; № 57 від 19.06.2015; № 81 від 22.06.2015; № 97 від 26.06.2015; № 105 від 30.06.2015; № 93 від 24.06.2015; № 94 від 25.06.2015; № 15 від 06.07.2015; № 138 від 30.07.2015; № 10 від 03.07.2015; № 9 від 03.07.2015; № 93 від 14.07.2015; № 54 від 13.07.2015; № 126 від 15.07.2015; № 104 від 16.07.2016; № 13 від 03.07.2015; № 14 від 03.07.2015; № 26 від 08.07.2015; № 24 від 08.07.2015; № 25 від 08.07.2015; № 32 від 09.07.2015; № 35 від 10.07.2015; № 103 від 16.07.2015; № 17 від 14.08.2015; № 24 від 19.08.2015; № 23 від 19.08.2015; № 48 від 25.08.2015; № 66 від 28.08.2015; № 88 від 31.08.2015; № 34 від 21.08.2015; № 64 від 26.08.2015; № 58 від 15.09.2015; № 105 від 28.09.2015; № 2 від 01.09.2015; № 6 від 03.09.2015; № 5 від 02.09.2015; № 13 від 07.09.2015; № 16 від 09.09.2015; № 15 від 09.09.2015; № 59 від 15.09.2015; № 60 від 15.09.2015; № 61 від 15.09.2015; № 62 від 15.09.2015; № 39 від 11.09.2015; № 12 від 07.09.2015; № 94 від 23.09.2015; № 119 від 29.09.2015; № 101 від 25.09.2015; № 113 від 29.10.2015; № 111 від 28.10.2016; 114 від 30.10.2015; № 4 від 02.11.2015; № 9 від 04.11.2015; № 52 від 16.11.2015; № 93 від 18.11.2015; № 21 від 09.11.2015; № 152 від 30.11.2015; № 53 від 16.11.2015; № 45 від 13.11.2015; № 123 від 24.11.2015; № 15 від 05.11.2015; № 29 від 12.11.2015; № 98 від 19.11.2015; № 143 від 26.11.2015; № 18 від 11.12.2015; № 17 від 11.12.2015; № 138 від 25.11.2015; № 8 від 03.11.2015; № 24 від 11.11.2015; № 75 від 17.11.2015; № 144 від 27.12.2015; № 7 від 07.12.2015; № 9 від 22.01.2016; № 16 від 26.01.2016; № 45 від 4.02.2016; № 35 від 23.02.2016; № 13 від 08.02.2016; № 4 від 02.02.2016; отримані грошові кошти в сумі 7 927 668 гривень 85 коп., з яких грошові кошти в сумі 3 303 483 грн. 52 коп. перераховані на рахунок ФОП «ОСОБА_6В.» (код НОМЕР_1), грошові кошти в сумі 1954985 грн. 33 коп. перераховані на рахунок ТОВ «Тревел Ассистент» (код ЄДРПОУ 39049415), грошові кошти в сумі 2669200 гривень перераховані на рахунок ФОП «ОСОБА_1В.» (код НОМЕР_2).

Відповідно до наказів щодо відрядження колишній генеральний директор ОСОБА_5 та директор департаменту транспортно – складської логістики ОСОБА_7 в даний період часу не відряджались.

Відповідно до висновку судово – почеркознавчої експертизи № 1434/1435 від 25.05.2018 року підписи в рядку «Підпис підзвітної особи» у вищевказаних звітах про використання грошових коштів, виданих на відрядження або під звіт від імені ОСОБА_5, виконані самим ОСОБА_5

Крім того встановлено, що колишнім директором департаменту транспортно – складської логістики ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» ОСОБА_7 отримані відповідно до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 108 від 27.02.2015 року та № 109 від 27.02.2015 року отримані грошові кошти на суму 8048 грн. 69 коп., які перераховані останнім на рахунок ТОВ «Тревел Ассистент» (код ЄДРПОУ 39049415).

Відповідно до висновку судово – почеркознавчої експертизи № 1436/1437 від 25.05.2018 року підписи в рядку «Підпис підзвітної особи» у вищевказаних звітах про використання грошових коштів, виданих на відрядження або під звіт від імені ОСОБА_7, виконані самим ОСОБА_7

Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, достовірно знаючи про порядок видачі грошових коштів під звіт, встановлений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004, на підставі касових ордерів на протязі 2015 – 2016 років отримували під звіт для відрядження в касі товариства грошові кошти. Відповідно до вимог п.170.9.2 розділу IV Податкового кодексу України, у встановлений законом строк до бухгалтерії підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відзвітовано про використання отриманих з каси грошових коштів, про що відповідальним працівником бухгалтерії сформовано авансові звіти та надано копії відповідних рахунків на оплату, а деякі надані рахунки на оплату не мають взагалі підпису (оригінали рахунків на оплату з підписами ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відсутні).

19.10.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Саркісян О.А. від 09.10.2018 року проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Римарська, б. 13, кв. 5 виявлені та в подальшому вилучені ноутбук ТМ SONY SVT 131B11V та зарядний пристрій до нього, записна книжка червоного кольору з чорновими записами.

19.10.2018 року винесена постанова про визнання речовим доказом вилученої записної книжки, ноутбуку та зарядного пристрою до ноутбуку.

Слідчий вважає, що необхідно накласти арешт на ноутбук ТМ SONY SVT 131B11V та зарядний пристрій до нього, записну книжку червоного кольору з чорновими записами, які вилучені під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Римарська, б. 13, кв. 5 для подальшого проведення судової комп’ютерно – технічної та почеркознавчої експертизи, та заборону вчинення дій направлених на їх використання, передачу та відчуження.

В судовому засіданні слідчий підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що слідчим за адресою місця проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 був проведений обшук, в результаті якого вилучено документи та майно не передбачене ухвалою слідчого судді, а саме ноутбук ТМ SONY SVT 131B11V на якому містилась програма щодо регулювання та виписки авіаквитків, містились особисті персональні дані та сімейні фотокартки, інша приватна кореспонденція, зарядний пристрій до ноутбука, а також вилучена особиста записна книжка. Вилучення слідчим ноутбуку фактично призвело до неможливості здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, яка на цей час у зв’язку із вилученням ноутбуку зупинена, отже ФОП ОСОБА_1 не виконуються прийняті перед контрагентами зобов’язання. Результатом цих обставин є завдання ФОП ОСОБА_1 збитків в результаті незаконного втручання у господарську діяльність, яка в результаті неправомірного втручання фактично паралізована. Зазначив, що слідчим не обґрунтовано та не розмежовано, яка саме інформація на ноутбуці SONY має відношення до розслідування, а яка не має відношення, оскільки персональний комп’ютер зберігає також інформацію приватного характеру ОСОБА_1 Також, зазначив, що втручання не було необхідним, оскільки було здійснено у непропорційний спосіб між заходами, які були проведені та п поставленою метою заради якою було вжито такі заходи, що свідчать про порушення ч.2 ст.8 Конвенції. Просив відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Суд, вислухавши слідчого, представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 дослідивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На підставі ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.

Як встановлено судом, в провадженні Індустріального ВП ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 42017221050000114 від 19.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.

Посадовими особами ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" протягом 2015-2016 років здійснено розтрату коштів підприємства шляхом укладення договорів про надання послуг з ТОВ "Тревел Асістент" та іншими суб’єктами господарювання стосовно придбання авіаквитків та інших питань, пов’язаних з відрядженнями.

Відповідно до наказів щодо відрядження колишній генеральний директор ОСОБА_5 та директор департаменту транспортно – складської логістики ОСОБА_7 в даний період часу не відряджались.

Відповідно до висновку судово – почеркознавчої експертизи № 1434/1435 від 25.05.2018 року підписи в рядку «Підпис підзвітної особи» у вищевказаних звітах про використання грошових коштів, виданих на відрядження або під звіт від імені ОСОБА_5, виконані самим ОСОБА_5

Крім того встановлено, що колишнім директором департаменту транспортно – складської логістики ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» ОСОБА_7 отримані відповідно до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за № 108 від 27.02.2015 року та № 109 від 27.02.2015 року отримані грошові кошти на суму 8048 грн. 69 коп., які перераховані останнім на рахунок ТОВ «Тревел Ассистент» (код ЄДРПОУ 39049415).

Відповідно до висновку судово – почеркознавчої експертизи № 1436/1437 від 25.05.2018 року підписи в рядку «Підпис підзвітної особи» у вищевказаних звітах про використання грошових коштів, виданих на відрядження або під звіт від імені ОСОБА_7, виконані самим ОСОБА_7

Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, достовірно знаючи про порядок видачі грошових коштів під звіт, встановлений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004, на підставі касових ордерів на протязі 2015 – 2016 років отримували під звіт для відрядження в касі товариства грошові кошти. Відповідно до вимог п.170.9.2 розділу IV Податкового кодексу України, у встановлений законом строк до бухгалтерії підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відзвітовано про використання отриманих з каси грошових коштів, про що відповідальним працівником бухгалтерії сформовано авансові звіти та надано копії відповідних рахунків на оплату, а деякі надані рахунки на оплату не мають взагалі підпису (оригінали рахунків на оплату з підписами ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відсутні).

19.10.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Саркісян О.А. від 09.10.2018 року проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Римарська, б. 13, кв. 5 виявлені та в подальшому вилучені ноутбук ТМ SONY SVT 131B11V та зарядний пристрій до нього, записна книжка червоного кольору з чорновими записами.

Як вбачається з постанови про визнання речовими доказами від 19.10.2018 року, зазначене майно визнано речовим доказом.

Слідчим у судовому засіданні доведено, що вилучене майно, а саме: записна книжка червоного кольору з чорновими записами, має значення для забезпечення кримінального провадження, існує можливість їх використання як доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.3 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Зважаючи на те, що слідчим не доведено, що вилучене майно під час обшуку 19.10.2018 року за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, а саме ноутбук ТМ SONY SVT 131B11V та зарядний пристрій до нього, має значення для забезпечення кримінального провадження, існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 171,173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 за матеріалом досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221050000114 від 19.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України про арешт майна – задовольнити частково.

Накласти арешт на записну книжку червоного кольору з чорновими записами, яка була вилучена під час обшуку 19.10.2018 року за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Римарська, б. 13, кв. 5, та заборонити вчинення дій направлених на їх використання, передачу та відчуження.

В іншій частині клопотання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.А.Саркісян