Рішення № 77518312, 29.10.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/1624/18

2-а/621/32/18 РІШЕННЯ

іменем України

29 жовтня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Бібіка О.В.,

секретаря Горобець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 9 батальйону № 2 УПП у Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В: +

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 9 батальйону № 2 УПП у Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 з наступними вимогами: визнати дії відповідача щодо складання постанови серії БР № 967836 від 09.06.2018 про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн незаконними; визнати постанову серії БР № 967836 від 09.06.2018 про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати, провадження у справі закрити.

На обгрунтування зазначив, що 09.06.2018 інспектором роти № 9 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії БР № 967836 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до тексту якої, нібито виїхав та рухався по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, позначеним дорожнім знаком 5.8.

Так, у оскаржуваній постанові зазначено про те, що відповідач зупинив водія ОСОБА_1 09.06.2018 о 09 год 10 хв за адресою: м. Харків, вул. Броніносца Потемкіна, 19/1 та звинуватив у тому, що він нібито виїхав та рухався по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, позначеним дорожнім знаком 5.8 за тією ж адресою: м. Харків, вул. Броніносца Потемкіна, 19/1, про що склав постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вважає дії відповідача протиправними.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2018 у справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 16.08.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, заперечень до суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Постановою серії БР № 967836 від 09.06.2018 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Проте, жодних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, до матеріалів адміністративної справи відповідачем не долучено.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі за текстом - ПДР), затверджені постановою кабінету ОСОБА_3 України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 1-3 ст. 122 КУпАП.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, відповідно до ч. 3 ст.122 КУпАП України передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами:

1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину;

2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані;

3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї;

4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію;

5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Більше того, приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України є частиною національного законодавства України.

Враховуючи вищевказані вимоги та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів:(п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).

Відповідно до п.п. 1,3,8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Однак, відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача. Наявність у діях позивача складу правопорушення підтверджується тільки постановою у справі про адміністративне правопорушення від 09.06.2018 року серії БР №967836, що не є достатнім доказом для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП.

За наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 241-246, 255, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце мешкання: с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області, вул. Харківська, 5) до інспектора роти № 9 батальйону № 2 УПП у Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 (місце знаходження: м. Харків, вул. Шевченко, 315-а) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати дії інспектора роти № 9 батальйону № 2 УПП у Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дороржнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - протиправними.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дороржнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №967836 від 09.06.2018, винесену інспектором роти № 9 батальйону № 2 УПП у Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням штрафу у розмірі 510 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути з інспектора роти № 9 батальйону № 2 УПП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп, які зарахувати за наступними реквізітами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Судове рішення виготовлено 29.10.2018.

Суддя -